л≥тинна ≥нженер≥¤
«а њњ допомогою одержують безв≥русний матер≥ал р≥зних сорт≥в картопл≥, вивод¤ть сорти ≥ г≥бриди с≥льськогосподарських культур, отримують нас≥нний матер≥ал цукрових бур¤к≥в у вигл¤д≥ проростк≥в, ¤к≥ пот≥м спец≥ально готують дл¤ наступного вис≥ванн¤ у вигл¤д≥ гранул, б≥олог≥чно активн≥ речовини та ≥н.
÷¤ б≥отехнолог≥¤ ірунтуЇтьс¤ на тому, що однокл≥тинний орган≥зм повн≥стю збер≥гаЇ геном вих≥дного виду ≥ водночас маЇ багато сп≥льного з м≥кроорган≥змом. —аме це Ї основою кл≥тинноњ ≥нженер≥њ ≥ б≥отехнолог≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д кл≥тин тварини, ¤к≥ можуть д≥литис¤ до 50-100 раз, рослинним кл≥тинам властива необмежена здатн≥сть до под≥лу. “ак, при м≥кроклональному розмноженн≥ картопл≥ з кл≥тини одержують ц≥лу рослину, пот≥м живцюють ≥ розмножують у к≥лькост≥, необх≥дн≥й дл¤ сад≥нн¤, та п≥дтримують розмноженн¤ потр≥бних сорт≥в ростками.
ѕри цьому склад поживного середовища може зм≥нюватис¤, але коливанн¤ його реакц≥њ мають бути незначними (рЌ 7,2-7,4). ѕри п≥двищенн≥ або зниженн≥ рЌ лише на 0,2-0,4 культура кл≥тин в≥дмираЇ. ѕри тривалому культивуванн≥ кл≥тин зб≥льшуютьс¤ вимоги до буферних розчин≥в.
атегоричною вимогою культури кл≥тин Ї стерильн≥сть. « ц≥Їю метою використовують спец≥альний посуд - пластмасов≥ флакони, чашки, п≥петки разового використанн¤.
ќсновною умовою усп≥шного культивуванн¤ ≥зольованих культур Ї дотриманн¤ стерильност≥ поживного середовища, посуду, матер≥ал≥в, ≥нструмент≥в, посадового матер≥алу, прим≥щенн¤ дл¤ ≥зол¤ц≥њ ≥ пересадки ≥ т.п.
ультивуванн¤ ≥зольованих кл≥тин ≥ тканин рослин в умовах in vitro
ѕод≥л кл≥тин у культур≥ спостер≥гаЇтьс¤ лише тод≥, коли вони прикр≥плюютьс¤ до субстрату або перебувають у суспенз≥њ. «алежно в≥д цього вони можуть мати вит¤гнуту веретенопод≥бну або сферичну форму.
л≥тинну масу дл¤ культивуванн¤ одержують за допомогою обробки в≥дпов≥дних орган≥в рослини, ¤к≥ розпадаютьс¤ на окрем≥ кл≥тини. ƒл¤ культивуванн¤ њх перенос¤ть на поживне середовище. ѕоодинок≥ еукар≥отичн≥ кл≥тини не д≥л¤тьс¤ ≥ швидко в≥дмирають. “ому створюють шар живильних кл≥тин, на ¤к≥ нанос¤ть кл≥тини, призначен≥ дл¤ розмноженн¤. —л≥д зазначити, що д≥л¤тьс¤ не вс≥ кл≥тини. ўоб п≥двищити здатн≥сть кл≥тин д≥литис¤, в живильну сум≥ш додають речовини - м≥тогени, ¤к≥ стимулюють м≥тоз (кар≥ок≥нез - под≥л ¤дер). ™ речовини - халоки, ¤к≥ пригн≥чують м≥тоз.
л≥тини у культур≥ досить легко зливаютьс¤. ѕри цьому з'Їднуютьс¤ соматичн≥ кл≥тини р≥зних вид≥в, род≥в ≥ родин, що спри¤Ї створенню г≥брид≥в ≥ сорт≥в ≥з заданими властивост¤ми. ѕровод¤ть також трансплантац≥ю ¤дер в ≥нш≥ кл≥тини (здеб≥льшого ц≥ методи досл≥джен≥ на ссавц¤х ≥ меншою м≥рою на рослинах). ядра пересаджують у л≥п≥дн≥й оболонц≥. «ливають ц≥л≥ кл≥тини з енуклейованими (без'¤дерними) кл≥тинами другоњ кл≥тинноњ л≥н≥њ ≥ одержують ц≥приди. ” соматичн≥ кл≥тини гени перенос¤ть за допомогою метафазних хромосом. ѕеренесенн¤ генетичного матер≥алу в соматичн≥ (рецип≥Їнтн≥) кл≥тини Ї багатоступ≥нчастим процесом. ƒл¤ цього розроблено спец≥альн≥ методики.
ѕор≥вн¤но з методом г≥бридизац≥њ кл≥тин це Ї наступним ступенем у робот≥ з соматичними кл≥тинами. ¬≥н поступаЇтьс¤ перед методом конструюванн¤ рекомб≥нантних ƒЌ (тобто макромолекул, утворених при поЇднанн≥ ген≥в у нових комб≥нац≥¤х).
ѕеренесенн¤ ген≥в у склад≥ ƒЌ в рецип≥Їнтн≥ кл≥тини даЇ можлив≥сть трансформувати њх. ѕор≥вн¤но з ≥ншими методами така трансформац≥¤ кл≥тин проста й ефективна щодо створенн¤ г≥бридного матер≥алу. ¬веденн¤м ген≥в зд≥йснюють трансформац≥ю ¤к соматичних, так ≥ статевих кл≥тин.
|
|
|
|
