—терил≥зац≥¤
—терил≥зац≥¤ може бути дос¤гнута наступними методами: вологим жаром (автоклавуванн¤, др≥бна стерил≥зац≥¤ - кип'¤т≥нн¤, пастеризац≥¤); сухим жаром (нагр≥ванн¤ за допомогою гар¤чого пов≥тр¤ у спец≥альних шафах при температур≥ +120 - +180∞—); з допомогою р≥зних х≥м≥чних речовин, ф≥льтруванн¤м, центрифугуванн¤м, опром≥ненн¤м ультраф≥олетовими промен¤ми.
—терил≥зац≥њ повинн≥ п≥ддаватис¤ операц≥йна к≥мната (бокс), в ¤к≥й провод¤ть ≥зол¤ц≥ю ≥ посадку культур, од¤г ≥ руки персоналу, посуд, ¤кий використовуЇтьс¤ дл¤ культуральних роб≥т, вс≥ необх≥дн≥ ≥нструменти ≥ матер≥али, поживн≥ середовища, об'Їкти культивуванн¤.
—терил≥зац≥¤ посуду ≥ матер≥ал≥в. ¬есь посуд перед стерил≥зац≥Їю повинен бути ретельно вимитий ≥ висушений. ультуральний посуд (колби, проб≥рки, чашки ѕетр≥, флакони ≥ т.п.) перед заповненн¤м њх поживним середовищем попередньо стерил≥зують сухим жаром у сушильних шафах. “ривал≥сть стерил≥зац≥њ: при +150∞— - 2,5 год., при +160∞— - 2 год., при + 170∞— -1 год.
—л≥д зазначити, що вологий жар, пор≥вн¤но ≥з сухим, ефективн≥ше вбиваЇ м≥кроорган≥зми та њх спори. јвтоклавуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ при 2 атм. (+133∞—) прот¤гом 25-30 хв.
—терил≥зац≥¤ ≥нструмент≥в. ѕопередню стерил≥зац≥ю ≥нструмент≥в зд≥йснюють нагр≥ванн¤м сухим жаром у сушильн≥й шаф≥ при +140∞— прот¤гом 2 год., або кип'¤т≥нн¤м у вод≥.
” бокс≥ попередньо перед роботою ≥ в процес≥ посадки ≥нструменти ще раз стерил≥зують, пом≥щаючи у фарфоровий стакан ≥з 96%-ним етиловим спиртом ≥ обпалюючи кожен з них у полум'њ спирт≥вки. —терильний ≥нструмент використовують лише дл¤ одноразовоњ ман≥пул¤ц≥њ.
—терил≥зац≥¤ операц≥йноњ к≥мнати. ѕередпосадова стерил≥зац≥¤ операц≥йноњ к≥мнати або боксу Ї обов'¤зковим процесом, в результат≥ ¤кого повинн≥ бути усунен≥ джерела можливоњ ≥нфекц≥њ рослинних культур - бактер≥њ, спори, гриби.
—терил≥зац≥¤ складаЇтьс¤ з двох етап≥в. ѕрим≥щенн¤ повинно утримуватис¤ в абсолютному пор¤дку, тому його в першу чергу очищають в≥д пилу ≥ бруду.
ƒругим етапом обробки Ї стерил≥зац≥¤ ультраф≥олетом. ƒл¤ цього використовують кварцов≥ бактерицидн≥ лампи.
ѕоверхнев≥ покриви вс≥х орган≥в рослин, ¤к правило, забруднен≥ спорами р≥зних м≥кроорган≥зм≥в та гриб≥в. ѕроте, внутр≥шн≥ тканин здорових рослин вважаютьс¤ стерильними, хоча в них можуть знаходитис¤ бактер≥њ, ¤к≥ не завжди ви¤вл¤ютьс¤.
ќсновною умовою усп≥шного отриманн¤ ≥ вирощуванн¤ калусних ≥, особливо, суспенз≥йних культур Ї стерил≥зац≥¤ рослинних об'Їкт≥в, ¤ка пол¤гаЇ у вбиванн≥ грибних ≥ бактер≥альних спор на зовн≥шн≥й поверхн≥ без пошкодженн¤ внутр≥шн≥х тканин. ¬ид стерил≥зуючоњ речовини, њњ концентрац≥¤ ≥ тривал≥сть застосуванн¤ залежать в≥д щ≥льност≥ ≥ чутливост≥ тканини, ¤ка повинна бути простерил≥зована.
ѕравильний виб≥р стерил≥зуючого засобу пол¤гаЇ в тому, щоб в≥н згубно вплинув на вс≥ м≥кроорган≥зми ≥ в той же час ¤кнайменше пошкоджував тканини рослинного орган≥зму. јктуальн≥сть ц≥Їњ проблеми особливо ви¤вл¤Їтьс¤ при стерил≥зац≥њ об'Їкт≥в, ¤к≥ мають тр≥щини, пошкодженн¤, заглибленн¤ (наприклад нас≥нн¤ та плоди де¤ких вид≥в). ” цих випадках вимагаЇтьс¤ проведенн¤ не лише поверхневоњ стерил≥зац≥њ, а й глибоке проникненн¤ стерил≥зуючого розчину, що може бути досить ризикованим дл¤ подальшого росту тканини.
Ќаступною важливою умовою Ї те, що стерил≥зуюча речовина повинна легко вилучатис¤ ≥з тканини промиванн¤м дистильованою водою або п≥ддаватис¤ розкладу (в ≥ншому випадку в≥дбуваЇтьс¤ отруЇнн¤ тканин). “ому дл¤ отриманн¤ позитивних результат≥в, ¤к правило, користуютьс¤ уже в≥домою техн≥кою стерил≥зац≥њ даного об'Їкту, або ж розробл¤ють њњ експериментально дл¤ кожного конкретного випадку, оск≥льки один ≥ той же орган у р≥зних рослин вимагаЇ р≥зних умов стерил≥зац≥њ. ѕри правильному вибор≥ стерил≥зуючоњ речовини розм≥р ≥нф≥куванн¤ тканин не перевищуЇ 1-3%.
ѕерш н≥ж приступити до стерил≥зац≥њ тканини, њњ попередньо очищають. «апасн≥ органи (коренеплоди, клубн≥), товст≥ стебла рослин, нас≥нн¤ деревних пор≥д ретельно чист¤ть щ≥ткою з милом у тепл≥й проточн≥й вод≥, з корен≥в ≥ коренеплод≥в зн≥мають шк≥рку, з пагон≥в - кору. «разки промивають дистильованою водою ≥ на дек≥лька секунд опускають в абсолютний спирт. ѕоверхн≥ пагон≥в деревних пор≥д ≥ листк≥в протирають ватою, змоченою абсолютним спиртом, нас≥нн¤ ≥ плоди пропол≥скують етанолом.
ќбробка тканин етанолом перед пом≥щенн¤м в стерил≥зуючий розчин частково стерил≥зуЇ зразки, а також посилюЇ д≥ю ≥нших стерил≥зуючих речовин. ѕри цьому скорочуЇтьс¤ час проведенн¤ стерил≥зац≥њ ≥ п≥двищуЇтьс¤ њњ ефективн≥сть. ƒодаванн¤ незначноњ к≥лькост≥ поверхнево-активних речовин також пом≥тно п≥двищуЇ ефективн≥сть ≥ скорочуЇ час стерил≥зац≥њ. як детергенти можна використовувати прост≥ миюч≥ засоби (мило, пральний порошок).
ƒл¤ поверхневоњ стерил≥зац≥њ рослинних тканин використовують широкий наб≥р х≥м≥чних речовин. Ќайчаст≥ше використовують сполуки, що м≥ст¤ть активний хлор (г≥похлорит натр≥ю, хлорне вапно, г≥похромат кал≥ю, хлорам≥н), двохлористу ртуть (сулему), пероксид водню, етиловий спирт. –≥дше використовують бром, с≥рчану кислоту ≥ в особливих випадках дл¤ стерил≥зац≥њ використовують антиб≥отики.
—терил≥зуюч≥ розчини
√≥похлорит натр≥ю (NaHClO) - застосовуЇтьс¤ дл¤ стерил≥зац≥њ нас≥нн¤ та ≥нших рослинних тканин у вигл¤д≥ 0,5-5%-них розчин≥в прот¤гом 1-20хв. ¬икористовують також комерц≥йний препарат - 5,5% розчин г≥похлориту натр≥ю у вод≥ (хлоракс), ¤кий м≥стить сл≥ди перманганату. √≥похлорит натр≥ю Ї отрутою дл¤ кл≥тин, тому п≥сл¤ проведенн¤ стерил≥зац≥њ ц≥Їю речовиною необх≥дне ретельне промиванн¤ зразк≥в стерильною дистильованою водою.
√≥похлорит кальц≥ю (—а(Ќ—lO) 2) - менш токсичний дл¤ тканин, н≥ж г≥похлорит натр≥ю. ÷¤ сполука знаходить широке застосуванн¤ дл¤ стерил≥зац≥њ поверхн≥ р≥зних орган≥в рослин: запасних тканин (бульб, коренеплод≥в), пагон≥в, нас≥нн¤, корен≥в, бруньок, зав'¤з≥в, листк≥в, суцв≥тт¤, плод≥в.
’лорне вапно - часто використовуЇтьс¤ дл¤ стерил≥зац≥њ рослинних об'Їкт≥в ≥ складаЇтьс¤ ≥з чистого г≥похлориту кальц≥ю (70% активного хлору), але може ≥нод≥ м≥стити незначну к≥льк≥сть основних солей кальц≥ю.
ѕероксид водню (Ќ2ќ2) - в основному використовують дл¤ стерил≥зац≥њ нас≥нн¤ (здеб≥льшого в концентрац≥њ 2-10%), р≥дше - дл¤ стерил≥зац≥њ стебел ≥ листк≥в. ѕ≥сл¤ стерил≥зац≥њ пероксидом водню не вимагаЇтьс¤ тривалого промиванн¤ тканин водою (достатн≥м Ї одноразове промиванн¤). ѕероксид водню, ¤кий залишивс¤ в тканинах, Ї не токсичним ≥ швидко розкладаЇтьс¤.
≈тиловий спирт (—2Ќ5ќЌ) - застосовуЇтьс¤ в концентрац≥њ 90-95% дл¤ попередньоњ стерил≥зац≥њ об'Їкт≥в ≥ покращанн¤ д≥њ ≥нших стерил≥зуючих засоб≥в, а також дл¤ стерил≥зац≥њ плод≥в, нас≥нн¤, пагон≥в, зав'¤з≥в.
јнтиб≥отики в≥дносно нетоксичн≥ дл¤ тканин рослин, однак р≥дко застосовуютьс¤ дл¤ поверхневоњ стерил≥зац≥њ, оск≥льки меж≥ њх бактер≥олог≥чноњ активност≥ дуже обмежен≥. ƒодаванн¤ розчин≥в антиб≥отик≥в у поживне середовище може бути ефективним у тих випадках, ¤кщо тканини неможливо простерил≥зувати звичайними засобами внасл≥док ≥нф≥куванн¤ њх внутр≥шн≥х областей спорами бактер≥й або гриб≥в. « ц≥Їю метою част≥ше використовують пен≥цил≥н, стрептом≥цин, б≥ом≥цин, тетрацикл≥н, окситетрацикл≥н, терам≥цин, бацитрацин, ауреом≥цин та ≥нш≥.
ќск≥льки антиб≥отики Ї термолаб≥льними речовинами, њх стерил≥зують лише методом ф≥льтруванн¤ ≥ додають до охолодженого середовища.
ѕри використанн≥ антиб≥отик≥в дл¤ стерил≥зац≥њ необх≥дно ретельно п≥д≥брати концентрац≥ю, ¤ка б достатньо згубно д≥¤ла на м≥кроорган≥зми, але не була токсичною дл¤ тканин (антиб≥отики в р≥зних концентрац≥¤х можуть стимулювати або пригн≥чувати р≥ст ≥зольованих культур).
ѕри стерил≥зац≥њ необх≥дно робити наступне :
1. Ќас≥нн¤ пом≥щають у попередньо п≥дготовлен≥ марлев≥ м≥шечки, зат¤гнут≥ зверху ниткою.
2. 3а допомогою п≥нцету марлев≥ м≥шечки з нас≥нн¤м занурюють у 70%-ний розчин етанолу ≥ витримують 2-3 хв.
3. ѕ≥сл¤ цього м≥шечки пом≥щають у стерил≥зуючу сум≥ш (сп≥вв≥дношенн¤ "Ѕ≥лизни" ≥ дистильованоњ води в≥дпов≥дно 1 : 3 - 20 хв; пероксиду водню (10-15%) - 1-3 год.; хлорам≥н (5%) -2 год.).
4. ћ≥шечки з нас≥нн¤м вит¤гують п≥нцетом ≥ промивають стерильною дистильованою водою прот¤гом 15 хв.
5. Ќас≥нн¤ кладуть у стерильну чашку ѕетр≥ та вис≥вають на в≥дпов≥дне середовище.
6. „ерез 1-2 доби п≥сл¤ висадки нас≥нн¤ робл¤ть висновок про ефективн≥сть стерил≥зац≥њ, п≥драховуючи в≥дсоток ≥нф≥куванн¤.
7. ¬изначивши схож≥сть та енерг≥ю проростанн¤ простерил≥зованого нас≥нн¤ та пор≥вн¤вши дан≥ показники з аналог≥чними без стерил≥зац≥њ нас≥нн¤, робл¤ть висновок про правильн≥сть п≥дбору схеми стерил≥зац≥њ нас≥нн¤.
|
|
|
|
