„асник
„асник маЇ давню ≥стор≥ю. …ого споживали ще роб≥тники, ¤к≥ зводили п≥рам≥ди; з т≥Їњ доби навчилис¤ його вирощувати й Їврењ. ” “алмуд≥ часник рекомендуЇтьс¤ ¤к поживний ≥ ¤кий "з≥гр≥ва т≥ло; п≥сл¤ нього обличч¤ с¤Ї, в≥н зб≥льшуЇ к≥льк≥сть сперми ≥ знищуЇ кишкових паразит≥в".
Ѕатьк≥вщина ц≥Їњ рослини Ч степи —ередньоњ јз≥њ, зв≥дки в≥н 5000 рок≥в тому поширивс¤ до ѕередньоњ јз≥њ, ™гипту, «ах≥дноњ й ÷ентральноњ ™вропи. ўе в ƒавн≥й √рец≥њ й –им≥ часник в≥д≥гравав важливу роль у жертвоприношенн¤х. ѕ≥фагор назвав його королем ус≥х пр¤нощ≥в. ѕерси вживали часник ¤к зас≥б проти злочину та дл¤ очищенн¤ гр≥х≥в. јле тих, хто њв часник, не пускали до церкви через його специф≥чний запах. —поживанн¤ ж часнику ¤к приправи до страв у стародавньому ™гипт≥ вважали св¤токрадством ≥ суворо карали за це.
«а народними пов≥р'¤ми, часник маЇ таЇмничу силу. ƒоданий до напою або використаний ¤к обер≥г, в≥н охорон¤в в≥д ворога, а п≥дв≥шений над порогом Ч в≥дган¤в хвороби. ” п≥вденних слов'¤н присл≥в'¤ говорило: "“≥каЇ, ¤к нечиста сила в≥д часнику". —лов'¤нськ≥ народи, ¤к ≥ греки, вважали, що часник захищаЇ в≥д укус≥в зм≥њ. Ќа територ≥њ „ех≥њ його носили при соб≥ ¤к захист в≥д ус≥х хвороб. ” XVI ст. в≥рили, що часник захищаЇ в≥д чуми, отруЇнн¤ ≥ туберкульозу. ” «ах≥дн≥й јфриц≥ рибалки змащують т≥ло часником в≥д нападу крокодил≥в.
–ан≥ше його високо ц≥нували ≥ ¤к зас≥б в≥д утоми, ¤кий додаЇ сили. ” итањ часник з ол≥Їю ≥ цукром подавали люд¤м, ¤к≥ т¤жко працювали. ¬≥н був складником у харчуванн≥ римських лег≥онер≥в ≥ вживавс¤ дл¤ п≥двищенн¤ њхньоњ бойовистост≥. ¬раховуючи ц≥ властивост≥, часник вводили до рац≥ону американським солдатам п≥д час корейськоњ в≥йни. ÷¤ рослина маЇ сильну бактер≥оцидну д≥ю ≥ тому аж до XIX ст. була найефективн≥шим антисептичним засобом.
|
|
|
|
