“р≥асовий пер≥од
÷ей пер≥од д≥став свою назву в≥д того, що до його в≥дклад≥в в≥днос¤ть три р≥зн≥ комплекси пор≥д: нижн≥й Ч континентальний п≥сковик, середн≥й Ч вапн¤ковий ≥ верхн≥й Ч нейдер.
Ќайхарактерн≥шими в≥дкладами тр≥асового пер≥оду Ї: континентальн≥ п≥щано-глинист≥ породи (часто з л≥нзами вуг≥лл¤) ; морськ≥ вапн¤ки, глини, сланц≥; лагунн≥ анг≥дрити, сол≥, г≥пси.
” тр≥асовий пер≥од п≥вн≥чний материк Ћавраз≥¤ з'Їднавс¤ з п≥вденним Ч √ондваною. ¬елика затока, ¤ка починалас¤ на сход≥ √ондвани, т¤гнулас¤ аж до п≥вн≥чного узбережж¤ сучасноњ јфрики, зв≥дти повертала на п≥вдень, майже повн≥стю в≥докремлюючи јфрику в≥д √ондвани. ≤з заходу т¤гнулас¤ довга затока, що в≥дд≥л¤ла зах≥дну частину √ондвани в≥д Ћавраз≥њ. Ќа √ондван≥ виникло багато западин, ¤к≥ поступово заповнювалис¤ континентальними в≥дкладами.
” середньому тр≥ас≥ посилилас¤ д≥¤ вулкан≥в. ћ≥л≥шають внутр≥шньоконтинентальн≥ мор¤, утворюютьс¤ численн≥ западини. ѕочинають формуватис¤ г≥рськ≥ хребти ѕ≥вденного итаю та ≤ндонез≥њ. Ќа територ≥њ сучасного —ередземномор'¤ кл≥мат був теплим ≥ вологим. ƒещо прохолодним ≥ вологим в≥н був у тихоокеанськ≥й зон≥. Ќа територ≥њ √ондвани ≥ Ћавраз≥њ панували пустин≥. ’олодним ≥ сухим був кл≥мат п≥вн≥чноњ половини Ћавраз≥њ.
ѕор¤д ≥з зм≥нами в розпод≥л≥ мор¤ й суш≥, з формуванн¤м нових г≥рських масив≥в ≥ вулкан≥чних областей, ≥нтенсивно зам≥нювалис¤ одн≥ тваринн≥ й рослинн≥ форми ≥ншими. Ћише нечисленн≥ родини перейшли з палеозойськоњ ери в мезозойську. ÷е дало п≥дставу де¤ким досл≥дникам говорити про велик≥ катастрофи, що в≥дбулис¤ на меж≥ палеозою ≥ мезозою. јле, досл≥джуючи в≥дклади тр≥асового пер≥оду, легко переконатис¤, що р≥зкоњ меж≥ м≥ж ними ≥ пермськими в≥дкладами немаЇ, отже, одн≥ форми рослин ≥ тварин зам≥нювалис¤ ≥ншими, мабуть, поступово. √оловною причиною цього були не катастрофи, а еволюц≥йний процес: б≥льш досконал≥ форми поступово вит≥сн¤ли менш досконал≥.
—езонна зм≥на температур тр≥асового пер≥оду почала пом≥тно впливати на рослини ≥ тварин. ѕерш≥ групи плазун≥в пристосувалис¤ до холодних сезон≥в. —аме в≥д цих груп у тр≥ас≥ поход¤ть ссавц≥, а трохи п≥зн≥ше Ч ≥ птахи. Ќаприк≥нц≥ мезозойськоњ ери кл≥мат стаЇ ще холодн≥шим. ¬иникають листопадн≥ деревн≥ рослини, ¤к≥ в холодн≥ сезони частково або повн≥стю скидають лист¤. ÷¤ особлив≥сть рослин Ї пристосуванн¤м до холодн≥шого кл≥мату.
—еред тр≥асовоњ флори ще зр≥дка трапл¤лис¤ калам≥ти, нас≥нн≥ папорот≥ й кордањти. ѕереважали справжн≥ папорот≥, г≥нкгов≥, бенетитов≥, саговников≥, хвойн≥. —аговников≥ ≥снують ≥ тепер у район≥ ћалайського арх≥пелагу. ¬они в≥дом≥ п≥д назвою сагових пальм. «а своњм зовн≥шн≥м вигл¤дом саговников≥ займають пром≥жне м≥сце м≥ж пальмами ≥ папорот¤ми. —товбур саговникових досить товстий, колонопод≥бний. рона складаЇтьс¤ з жорстких п≥рчастих листк≥в, розм≥щених в≥ночком. –озмножуютьс¤ рослини за допомогою макро-≥ м≥кроспор.
ѕапорот≥ тр≥асу були прибережними трав'¤нистими рослинами, мали широк≥ розс≥чен≥ листки ≥з с≥тчастим жилкуванн¤м. « хвойних рослин добре вивчена вольтц≥¤. ¬она мала густу крону ≥ шишки, ¤к у ¤лини.
√≥нкгов≥ були досить високими деревами, њх листки утворювали густ≥ крони.
ќсобливе м≥сце серед тр≥асових голонас≥нних займали бенетити Ч дерева з к≥льчастими великими складними листками, що нагадують листки саговник≥в. ќргани розмноженн¤ бенетит≥в займають пром≥жне м≥сце м≥ж шишками саговник≥в ≥ кв≥тками де¤ких кв≥ткових рослин, зокрема магнол≥Ївих. ќтже, мабуть, саме бенетити сл≥д вважати предками кв≥ткових рослин.
“ривав тр≥асовий пер≥од 35 млн. рок≥в.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
