ѕротерозойська ера
ѕротерозойська ера (археозойська) Ч стародавн¤ ера в геолог≥чн≥й ≥стор≥њ земноњ кори. “ривал≥сть протерозойськоњ ери Ч 600 млн. рок≥в.
” породах протерозою знайдено в≥дклади мор¤, суш≥, р≥чок, г≥р, пустинь ≥ льодовик≥в. ќтже, кл≥мат протерозою був досить р≥зноман≥тний. ћорськ≥ в≥дклади вкрит≥ в≥дкладами вулкан≥в, на ¤ких також лежать морськ≥ в≥дклади. «в≥дси можна зробити висновок, що пер≥оди спок≥йного розвитку земноњ кори протерозою зм≥нювалис¤ бурхливими горотворними процесами.
« протерозойськими в≥дкладами пов'¤зана велика к≥льк≥сть корисних копалин: зал≥зн≥ руди, мармур, граф≥т, н≥келева руда, п'Їзокварц, каол≥н, золото, слюда, тальк, мол≥бден, м≥дь, в≥смут, вольфрам, кобальт, рад≥оактивн≥ м≥нерали, коштовне кам≥нн¤. Ќа п≥вдн≥ територ≥њ ”крањни в той час було м≥лке море, з ус≥х бок≥в оточене г≥рськими хребтами. √ори вив≥трювалис¤, а продукти вив≥трюванн¤ в≥дкладалис¤ на дн≥ мор¤. ” к≥нц≥ протерозою завд¤ки горотворним процесам на м≥сц≥ мор¤ виникли гори, а осадочн≥ в≥дклади метаморф≥зувалис¤. “ак утворилос¤ величезне родовище зал≥зних руд ривор≥зького басейну.
ѕротерозойськ≥ товщ≥ поширен≥ в ”крањн≥, ѕрибалтиц≥, —иб≥ру, ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ та ≥н. ƒан≥ про протерозойськ≥ водорост≥ також досить м≥зерн≥; де¤к≥ колон≥альн≥ форми з групи синьозелених знайден≥ в гуронських та альгонських в≥дкладах у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ ≥ де¤ких ≥нших м≥сц¤х. ¬ ц≥й ер≥ тривав розвиток бактер≥й. ™ дан≥ про знаходженн¤ гриб≥в, схожих на ф≥ком≥цети, у товщах анадського щита.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
