ѕермський пер≥од
ѕермськ≥ в≥дклади вперше були описан≥ поблизу м≥ста ѕерм≥. ѕермський пер≥од под≥л¤ють на два в≥дд≥ли: нижн≥й ≥ верхн≥й.
¬насл≥док горотворних процес≥в утворилась ”рало-“¤нь-шанська платформа, јтлант≥¤ з'Їдналас¤ з јз≥Їю. ”творивс¤ величезний п≥вн≥чний материк Ћавраз≥¤. ѕродовжують формуватис¤ јмериканськ≥ орд≥льЇри й јнди, јвстрал≥йськ≥ орд≥льЇри ≥ ƒонецький кр¤ж. Ќй територ≥њ √ондвани утворилис¤ велик≥ заглибини, в них нагромаджувалис¤ товщ≥ осадочних пор≥д: п≥ск≥в, г≥пс≥в, конгломерат≥в.
л≥мат став дуже сухим. «никаЇ багато внутр≥шньоконтинентальних мор≥в, озер, бол≥т. ¬исок≥ гори зумовили диференц≥ац≥ю кл≥матичних умов. ” результат≥ д≥¤льност≥ численних вулкан≥в виникли товщ≥ вулкан≥чних пор≥д.
‘лора першоњ половини пермського пер≥оду в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д флори кам'¤новуг≥льного тим, що в цей час значно зменшилас¤ к≥льк≥сть сиг≥л¤р≥й, леп≥додендрон≥в ≥ кордањт≥в, а переважаючими формами стали папорот≥ й нов≥ групи голонас≥нних рослин. ” болотах ≥ м≥лких затоках, ¤к ≥ в кам'¤новуг≥льному пер≥од≥, ще ростуть калам≥ти, а поблизу в≥д них Ч деревовидн≥ й трав'¤нист≥ папорот≥.
ѕоширюютьс¤ хвойн≥, г≥нкгов≥ й саговники. —воњм зовн≥шн≥м вигл¤дом саговники нагадують пальми. ќрганами розмноженн¤ саговник≥в Ї чолов≥ч≥ њњ ж≥ноч≥ шишки. Ќас≥нн¤ њх невелике.
« г≥нкгових до наших дн≥в дожив лише один вид. ÷е велике дерево з лопатопод≥бними листками. «береглис¤ г≥нкго завд¤ки людин≥. итайц≥ й ¤понц≥ вважали це дерево св¤щенним ≥ вирощували поблизу храм≥в. Ќин≥ г≥нкго росте майже в ус≥х ботан≥чних садах.
ќсобливого розвитку в пермський пер≥од дос¤гли ¤зиков≥ папорот≥. Ќа пучку кор≥нн¤, закр≥пленому в м'¤кому грунт≥ численними в≥дростками, п≥д≥ймавс¤ шершавий стовбур з г≥лками, на ¤ких були широк≥ папоротепод≥бн≥ листки. —еред ¤зикових папоротей розр≥зн¤ють кущов≥ й деревовидн≥ форми. Ќа поперечних розр≥зах де¤ких стовбур≥в скам'¤н≥лих дерев ви¤влено к≥льц¤, ¤к≥ св≥дчать про сезонн≥ зм≥ни кл≥мату. Ќер≥вном≥рн≥сть розвитку к≥лець деревини могла бути пов'¤зана ¤к з холодн≥шою порою року, так ≥ з посушливим сезоном прот¤гом одного чи нав≥ть к≥лькох рок≥в.
’войн≥ рослини своњм вигл¤дом нагадували сучасн≥ араукар≥њ, ¤к≥ ростуть на островах поблизу јвстрал≥њ. ѕор¤д з ними росли кордањти, близьк≥ до сучасних, далек≥ нащадки ¤ких ростуть тепер у Ќов≥й «еланд≥њ. ордањти були дуже схож≥ на сосну, рештки ¤коњ також зустр≥чаютьс¤ у пермських в≥дкладах. « цих рослин прот¤гом пермського пер≥оду по узбережж¤х, у долинах р≥чок, у болотах ≥ ≥нших вологих м≥сц¤х формувалис¤ потужн≥ товщ≥ кам'¤ного вуг≥лл¤.
–ослини ≥ тварини з вапн¤ковими черепашками поглинули з атмосфери кам'¤новуг≥льного пер≥оду величезну к≥льк≥сть вуглекислого газу. ¬одночас рослини збагатили атмосферу в≥льним киснем. ” пермському пер≥од≥ склад атмосфери наближавс¤ до сучасного, виникли кл≥матичн≥ зони. –озкв≥т трав'¤нистоњ рослинност≥ створив умови дл¤ виникненн¤ ≥ розвитку травоњдних форм тварин.
” п≥вденн≥й п≥вкул≥ в цей пер≥од починаЇтьс¤ р≥зке похолоданн¤ ≥ наростанн¤ сухого кл≥мату, що спричинилос¤ до поширенн¤ "глосоптерисовоњ" флори, ¤ка згодом проникаЇ ≥ в ™вропу.
“ривав пермський пер≥од 55 млн. рок≥в.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
