ѕалеогеновий пер≥од
ѕалеогеновий пер≥од (у переклад≥ Ч той, що народивс¤ давно) д≥литьс¤ на три епохи: палеоценову, еоценову та ол≥гоценову.
” палеогеновий пер≥од ще ≥снуЇ п≥вн≥чний материк јтлант≥¤, що в≥дд≥л¤вс¤ широкою протокою в≥д јз≥њ. јле јвстрал≥¤ ≥ ѕ≥вденна јмерика в загальних рисах уже набрали сучасних форм. —формувалас¤ п≥вденна јфрика з островом ћадагаскар, на м≥сц≥ њњ п≥вн≥чноњ частини були велик≥ та маленьк≥ острови. ≤нд≥¤ у вигл¤д≥ острова наблизилас¤ до јз≥њ майже впритул. Ќа початку палеогенового пер≥оду опустилас¤ суша, внасл≥док чого море заливало значн≥ площ≥.
¬ еоцен≥ та ол≥гоцен≥ в≥дбуваютьс¤ горотворн≥ процеси (альп≥йський орогенез), ¤к≥ сформували јльпи, ѕ≥ренењ, арпати. ѕродовжують формуватис¤ орд≥льЇри, јнди, √≥малањ, гори ÷ентральноњ та ѕ≥вденноњ јз≥њ. Ќа континентах формуютьс¤ вугленосн≥ товщ≥. —еред морських в≥дклад≥в у цей час переважають п≥ски, глини, мергел≥ й вулкан≥чн≥ породи.
≥лька раз≥в зм≥нювавс¤ кл≥мат, стаючи то теплим ≥ вологим, то посушливим ≥ прохолодним. ” п≥вн≥чн≥й п≥вкул≥ випадали сн≥ги. „≥тко простежувалис¤ кл≥матичн≥ зони. ≤снували пори року.
«годом кл≥мат зм≥нивс¤, ≥ на м≥сц≥ болотистих л≥с≥в утворилис¤ посушлив≥ степи з жорсткою травою.
” палеогеновий пер≥од зм≥нюЇтьс¤ ≥ рослинний покрив «емл≥. «'¤вл¤Їтьс¤ багато нових род≥в покритонас≥нних. ¬иникло дв≥ рослинн≥ област≥. ѕерша, що охоплювала ћекс≥ку, «ах≥дну ™вропу ≥ ѕ≥вденну јз≥ю, була троп≥чною областю. “ут переважали в≥чнозелен≥ лаври, пальми, мирти, г≥гантськ≥ секвойњ, троп≥чн≥ дуби й деревовидн≥ папорот≥. Ќа територ≥њ сучасноњ ™вропи росли каштани, дуби, лаври, камфорн≥ дерева, магнол≥њ, хл≥бн≥ дерева, пальми, туњ, араукар≥њ, виноград, бамбук.
¬ еоцен≥ кл≥мат став ще тепл≥шим. «'¤вл¤Їтьс¤ багато сандалових ≥ мильних дерев, евкал≥пт≥в, коричних дерев. Ќаприк≥нц≥ еоцену кл≥мат став дещо холодн≥шим. «'¤вл¤ютьс¤ топол≥, дуби, клени.
ƒруга рослинна область охоплювала ѕ≥вн≥чну јз≥ю, јмерику й сучасну јрктику. ÷¤ область була зоною пом≥рного кл≥мату. “ам росли дуби, каштани, магнол≥њ, буки, берези, топол≥, калина. ƒещо менше було секвой, г≥нкго. ≤нколи трапл¤лис¤ пальми ≥ ¤лини. Ћ≥си, рештки дерев ¤ких з часом перетворилис¤ на буре вуг≥лл¤, були дуже болотистими. ” них переважали хвойн≥, що п≥д≥ймалис¤ над болотами на численних пов≥тр¤них корен¤х. Ќа сух≥ших м≥сц¤х росли дуби, топол≥, магнол≥њ. Ѕереги бол≥т укривав очерет.
¬ середин≥ ол≥гоцену теплолюбну "полтавську" флору почала вит≥сн¤ти листопадна пом≥рна флора, ¤ка проникаЇ з≥ сходу й п≥вноч≥ (”рал, —иб≥р, п≥вн≥ч —ередньоњ јз≥њ). “аку флору ј.ћ. риштофович назвав "тургайською" (за однойменною назвою улоговини в азахстан≥). ƒл¤ "тургайськоњ" флори характерн≥ рослини теплого пом≥рного кл≥мату: листопадн≥ дуби, бук, каштан, клен, берези, топол≥, де-не-де магнол≥њ, з хвойних Ч тис, секвой¤, метасеквой¤, таксод≥й та ≥н. ¬≥д к≥нц¤ ол≥гоцену к≥льк≥сть п≥вн≥чних форм починаЇ зб≥льшуватись; кл≥мат стаЇ сух≥шим, л≥си на р≥внинних просторах у неоген≥ зм≥нюютьс¤ степами ≥ характерною дл¤ них флорою.
ѕ≥д впливом льодовик≥в зазнав значних зм≥н рослинний ≥ тваринний св≥т. “еплолюбна третинна флора ™вропи ≥ значноњ частини јз≥њ, не маючи шл¤х≥в в≥дступу (через широтне розташуванн¤ г≥рських пасм јльп, авказу та √≥малањв), майже повн≥стю загинула; зам≥сть нењ виникла ≥ розвинулась холодост≥йк≥ша флора, представлена в основному трав'¤нистими формами, кущами та б≥льш витривалими хвойними (¤лини, смереки, модрини, ¤л≥вц≥, сосни) ≥ лист¤ними деревними породами (в'¤зов≥, березов≥, вербов≥, кленов≥ тощо); збереглос¤ також багато в≥чнозелених кущ≥в ≥ нап≥вкущ≥в, особливо з родини вересових. ѕ≥сл¤ в≥дступу останнього (вюрмського) льодовика формуютьс¤ вже сучасн≥ ф≥зико-географ≥чн≥ умови ≥ ландшафти (л≥состеп, степ, нап≥впустин¤ та ≥н.). ‘лора ≥ рослинн≥сть також наближаютьс¤ до сучасного вигл¤ду.
ѕор≥вн¤но малих зм≥н у флористичному склад≥ зазнала теплолюбна третинна флора ѕ≥вн≥чноњ јмерики ≥ —х≥дноњ јз≥њ; внасл≥док мерид≥онального розташуванн¤ тут г≥рських пасом њй був в≥дкритий шл¤х дл¤ в≥дступу на п≥вдень. «годом, п≥сл¤ в≥дступу льодовика, почалос¤ вторинне заселенн¤ територ≥њ тими самими флористичними елементами. ќсь чому флора цих областей така багата тепер на давн≥ третинн≥ види ≥ роди.
“ривав палеогеновий пер≥од 40 млн. рок≥в.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
