рейдовий пер≥од
рейдовий пер≥од названо так тому, що з ним пов'¤зан≥ потужн≥ в≥дклади крейди. ¬≥н под≥л¤Їтьс¤ на два в≥дд≥ли: нижн≥й ≥ верхн≥й.
√оротворн≥ процеси в к≥нц≥ юрського пер≥оду значно зм≥нили обриси материк≥в ≥ океан≥в. ѕ≥вн≥чна јмерика, ¤ка була в≥дд≥лена в≥д величезного аз≥атського материка широкою протокою, з'Їдналас¤ з ™вропою. Ќа сход≥ јз≥¤ з'Їдналас¤ з јмерикою. ѕ≥вденна јмерика повн≥стю в≥докремилась в≥д јфрики. јвстрал≥¤ була там, де й тепер, хоч ≥ меншого розм≥ру. ѕродовжують формуватис¤ јнди ≥ орд≥льери, а також окрем≥ хребти ƒалекого —ходу.
” верхньокрейдовий пер≥од море залило велик≥ площ≥ п≥вн≥чних материк≥в. ѕ≥д водою були «ах≥дний —иб≥р ≥ —х≥дна ™вропа, б≥льша частина анади та јрав≥¤. Ќагромаджуютьс¤ потужн≥ товщ≥ крейди, п≥ск≥в, мергел≥в.
Ќаприк≥нц≥ крейдового пер≥оду знову актив≥зуютьс¤ горотворн≥ процеси, внасл≥док ¤ких сформувалис¤ г≥рськ≥ хребти —иб≥ру, јнди, орд≥льери ≥ г≥рськ≥ хребти ћонгол≥њ.
л≥мат зм≥нивс¤. ” високих широтах на п≥вноч≥ в крейдовий пер≥од вже була справжн¤ зима ≥з сн≥гом. ” межах сучасноњ пом≥рноњ зони частина пор≥д дерев (гор≥х, ¤сен, бук) н≥чим не в≥др≥зн¤лас¤ в≥д сучасних. Ћист¤ цих дерев опадало на зиму. ѕроте, ¤к ≥ ран≥ше, кл≥мат у ц≥лому був набагато тепл≥ший за сучасний. ”се ще були поширен≥ папорот≥, саговники, г≥нкгов≥, бенетити, хвойн≥, зокрема секвойњ, тиси, сосни, кипариси, ¤лини.
” середин≥ крейдового пер≥оду буйно розвиваютьс¤ рослини. ¬одночас вони вит≥сн¤ють представник≥в давн≥шоњ флори Ч споров≥ й голонас≥нн≥ рослини. ¬важають, що кв≥тков≥ рослини виникли й розвинулис¤ в п≥вн≥чних районах, п≥зн≥ше вони розселилис¤ по вс≥й планет≥. в≥тков≥ рослини набагато молодш≥ в≥д хвойних, в≥домих нам ще з карбонового пер≥оду. √уст≥ л≥си з г≥гантських деревовидних папоротей ≥ хвощ≥в не мали кв≥ток. ¬они непогано пристосувалис¤ до тод≥шн≥х умов житт¤. ќднак поступово вологе пов≥тр¤ перв≥сних л≥с≥в ставало сух≥шим. ƒощ≥в випадало зовс≥м мало, нестерпно палило сонце. ¬исихав грунт у районах перв≥сних бол≥т. Ќа п≥вденних материках виникли пустин≥. –ослини перем≥стилис¤ в б≥льш прохолодний ≥ вологий кл≥мат п≥вноч≥. ј пот≥м знову п≥шли дощ≥, насичуючи вологий грунт. л≥мат давньоњ ™вропи став троп≥чним, на њњ територ≥њ виникли л≥си, под≥бн≥ до сучасних джунгл≥в. «нову в≥дступаЇ море, ≥ рослини, ¤к≥ насел¤ли узбережж¤ у вологому кл≥мат≥, опинилис¤ у сух≥шому кл≥мат≥. Ѕагато з них загинуло, але де¤к≥ пристосувалис¤ до нових умов житт¤, утворюючи плоди, ¤к≥ захищали нас≥нн¤ в≥д висиханн¤. Ќащадки таких рослин поступово заселили всю планету.
«м≥нювавс¤ ≥ грунт. ћул, рештки рослин ≥ тварин збагачували його поживними речовинами.
” перв≥сних л≥сах пилок рослин розносивс¤ лише в≥тром ≥ водою. ќднак з'¤вилис¤ перш≥ рослини, пилком ¤ких живилис¤ комахи. „астина пилку прилипала до крил ≥ н≥г комах, ≥ вони переносили його з кв≥тки на кв≥тку, запилюючи рослини. ” рослин, що були запилен≥, нас≥нн¤ достигало. “≥ рослини, ¤ких не в≥дв≥дували комахи, не розмножувалис¤. “ому поширювалис¤ лише рослини ≥з запашними кв≥тками найр≥зноман≥тн≥ших форм ≥ кольор≥в.
« по¤вою кв≥ток зм≥нилис¤ ≥ комахи. —еред них з'¤вл¤ютьс¤ так≥, що взагал≥ не могли жити без кв≥ток: метелики, бджоли. ≤з запилених кв≥ток розвивалис¤ плоди з нас≥нн¤м. ѕтахи й ссавц≥ њли ц≥ плоди ≥ розносили нас≥нн¤ на велик≥ в≥дстан≥, поширюючи рослини на нов≥ д≥л¤нки материк≥в. «'¤вилос¤ багато трав'¤нистих рослин, ¤к≥ заселили степ ≥ луки. Ћист¤ дерев восени осипалос¤, а в л≥тню спеку згорталос¤.
–ослини поширилис¤ по √ренланд≥њ й островах ѕ≥вн≥чного Ћьодовитого океану, де було пор≥вн¤но тепло.
” верхньокрейдовий пер≥од виникли дуби, верби, тюльпанн≥ дерева, магнол≥њ, клени, пальми та ≥нш≥ види, ¤к≥ пот≥снили саговникових, г≥нкгових ≥ хвойних, де¤ка частина ¤ких вимерла, а ≥нш≥ з пан≥вноњ групи перейшли на п≥дпор¤дковану.
“ривав цей пер≥од 70 млн. рок≥в.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
