ембр≥йський пер≥од
÷ей пер≥од д≥став назву в≥д графства ембр≥й (јнгл≥¤), де в≥дклади кембр≥йського часу було описано вперше.
Ќа м≥сц≥ ѕ≥вн≥чноњ јмерики ≥ √ренланд≥њ в кембр≥њ був материк Ћавренц≥¤. Ќа п≥вдень в≥д Ћавренц≥њ знаходивс¤ Ѕразильський материк. јфриканський материк охоплював тод≥ јфрику, ћадагаскар ≥ јрав≥ю. Ќа п≥вн≥ч в≥д нього був невеликий –уський материк.
ƒосить широкий морський басейн в≥дд≥л¤в –уський материк в≥д —иб≥рського, ¤кий був на м≥сц≥ сучасного «ах≥дного —иб≥ру. “ам, де нин≥ итай, був итайський материк, а на п≥вдн≥ в≥д нього Ч величезний јвстрал≥йський материк, ¤кий охоплював територ≥ю сучасноњ ≤нд≥њ та «ах≥дноњ јвстрал≥њ. ” цей час сформувалис¤ ѕ≥вн≥чн≥ јппалач≥, гори „инг≥з-“ау в азахстан≥ й —алањро-—а¤нський хребет.
—еред кембр≥йських в≥дклад≥в найпоширен≥ш≥ вапн¤ки, долом≥ти, глинист≥ сланц≥. „асто зустр≥чаютьс¤ ≥ в≥дклади м≥лководних лагун: п≥сковики та глини з пластами кам'¤ноњ сол≥ ≥ г≥псу.
” п≥вн≥чн≥й п≥вкул≥ можна вид≥лити к≥лька зон, де кл≥мат був сухим ≥ жарким. ” цих м≥сц¤х в≥дкладалис¤ потужн≥ шари солей та г≥псу. ¬апн¤ков≥ в≥дклади јвстрал≥њ з тр≥щинами висиханн¤ також св≥дчать про жаркий ≥ сухий кл≥мат на јвстрал≥йському материку в кембр≥йський пер≥од.
л≥мат јфриканського материка був, мабуть, теплим ≥ вологим. ” ѕ≥вденн≥й јвстрал≥њ, итањ та Ќорвег≥њ були льодовики. ѕор≥внюючи береги кембр≥йських мор≥в з берегами сучасних мор≥в, можна зробити висновок, що б≥льша частина земноњ поверхн≥ у кембр≥йський пер≥од ¤вл¤ла собою сушу. ” м≥лководних мор¤х було багато вулкан≥чних остров≥в. ембр≥йська флора й фауна поширилас¤ на земн≥й кул≥ з кембр≥йських троп≥чних мор≥в.
”се житт¤ в кембр≥йський пер≥од було т≥сно пов'¤зане з водним середовищем. Ќа суш≥ житт¤ ще не було. « рослин кембр≥йського пер≥оду в≥дом≥ вапн¤ков≥ водорост≥. ¬они жили в морськ≥й вод≥. ѕ≥сл¤ в≥дмиранн¤ њх утворювалис¤ скупченн¤ вапн¤ку, в≥дом≥ п≥д назвою онкоњд≥в. Ѕез сумн≥ву, в кембр≥йських мор¤х були й ≥нш≥ водорост≥: синьо-зелен≥, червон≥. јле вони не мали твердих утворень, тому до нашого часу њхн≥ рештки не збереглис¤.
¬одорост≥, вид≥л¤ючи в≥льний кисень, значно зм≥нили склад кембр≥йськоњ атмосфери. ÷е дало можлив≥сть розвинутис¤ ≥ншим формам житт¤, зокрема тим групам тварин, ¤к≥ споживають в≥льний кисень.
Ќайголовн≥ш≥ корисн≥ копалини цього часу: м≥дь, с≥рчаний колчедан, платина, золото, миш'¤к, пол≥метали, г≥пси, нафта, гази, кам'¤на с≥ль.
“ривал≥сть кембр≥йського пер≥оду Ч 70 млн. рок≥в.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
