ƒевонський пер≥од
ƒевонськ≥ в≥дклади вперше були описан≥ в англ≥йському графств≥ ƒевоншир. ƒевонський пер≥од под≥л¤Їтьс¤ на три в≥дд≥ли: нижн≥й, середн≥й та верхн≥й. «а девонського часу п≥вн≥чн≥ материки утворили Їдиний великий материк јтлант≥ю, на сх≥д в≥д ¤кого знаходилас¤ јз≥¤. ѕродовжуЇ ≥снувати √ондвана. ¬еличезн≥ материки були перегороджен≥ г≥рськими хребтами, ¤к≥, руйнуючись, заповнювали своњми уламками м≥жг≥рськ≥ западини. л≥мат став сухим ≥ жарким. ѕересихали озера й лагуни, а сол≥ та г≥пси, ¤к≥ входили до складу њхн≥х вод, випадали в осад, утворюючи соленосн≥ та г≥псоносн≥ товщ≥. ѕосилюЇтьс¤ вулкан≥чна д≥¤льн≥сть.
” середньому девон≥ море знову починаЇ наступати на сушу. ¬иникають численн≥ западини, ¤к≥ поступово заливало море. л≥мат стаЇ теплим ≥ вологим. ” верхньому девон≥ мор¤ знову м≥л≥шають, виникають невелик≥ гори, ¤к≥ згодом були майже зовс≥м зруйнован≥. Ќайхарактерн≥ш≥ в≥дклади девонського пер≥оду Ч континентальн≥ червон≥ п≥сковики, сланц≥, г≥пси, с≥ль, вапн¤ки.
≤стотно зм≥нилис¤ ф≥зико-географ≥чн≥ умови, що привело до зм≥ни флори ≥ фауни.
” водах девонських мор≥в ≥ океан≥в жили численн≥ водорост≥: сифонов≥, синьо-зелен≥, червон≥, в лагунах Ч харов≥.
ѕсилоф≥ти, що з'¤вилис¤ в силур≥йський пер≥од у ранньому девон≥ уже були орган≥зован≥ складн≥ше. њхнЇ т≥ло досить ч≥тко д≥литьс¤ на кор≥нь, стебло та г≥лочки. ¬≥д них у середньому девон≥ виникли прим≥тивн≥ папорот≥. ¬они вже мали дерев'¤нисте стебло. √≥лки цих рослин починають виконувати р≥зн≥ функц≥њ, а њх к≥нцев≥ частини поступово перетворюютьс¤ на розс≥чен≥ листки, за допомогою ¤ких в≥дбувавс¤ фотосинтез. –остуть ≥ ≥нш≥ нащадки псилоф≥т≥в: плаунов≥ ≥ членистостеблов≥, орган≥зован≥ складн≥ше, н≥ж псилоф≥ти. ¬они поступово вит≥сн¤ють своњх предк≥в, захоплюючи њхн≥ м≥сц¤ ≥ розсел¤ючись у вологих м≥сц¤х, у м≥лких лагунах ≥ болотах. ” верхньому девон≥ псилоф≥ти зникають.
"ѕсилоф≥това" флора р≥зко зм≥нюЇтьс¤ б≥льш розвинутою "археоптерисовою" флорою. «'¤вл¤ютьс¤ деревовидн≥ плаунов≥ (протолеп≥додендрони ≥ леп≥додендрони), астерокалам≥ти, клинолисти, перв≥сн≥ папорот≥ (археоптерис, протоптерид≥ум тощо) ≥ перш≥ нас≥нн≥ папорот≥. ” девон≥ вперше заф≥ксована також по¤ва харових водоростей ≥ нижчих гриб≥в.
—поров≥ псилоф≥ти, прим≥тивн≥ папорот≥, плаунов≥, членистостеблов≥ росли в зволожених ≥ болотистих м≥сц¤х, утворюючи густ≥ зарост≥. ¬они були до 30 м заввишки ≥ до метра завтовшки. –озмножувалис¤ рослини спорами, ¤к≥ проростали в паросток т≥льки у вологому середовищ≥.
ѕерш≥ нас≥нн≥ рослини на верх≥вках спец≥ал≥зованих листк≥в мали нас≥нн≥ зачатки, ¤к≥ лежали в≥дкрито на листках. “ому ц≥ рослини ≥ названо голонас≥нними. ¬они були вже справжн≥ми деревами ≥з справжн≥м лист¤м ≥ органами розмноженн¤ у вигл¤д≥ шишок. √олонас≥нн≥ могли розмножуватис¤ безпосередньо на суш≥, бо дл¤ проростанн¤ нас≥нн¤ водне середовище не потр≥бне. р≥м того, нас≥нн¤ Ч це багатокл≥тинний орган ≥з значною к≥льк≥стю запасних поживних речовин, ¤к≥ забезпечують зародок на початку його житт¤ вс≥м необх≥дним, а покрив нас≥нн¤ добре захищаЇ його в≥д неспри¤тливих умов. ”се це дало можлив≥сть голонас≥нним широко розповсюдитись на суш≥. ≤ хоча споров≥ рослини продовжують ≥снувати, пан≥вне становище серед рослин поступово займають голонас≥нн≥.
ƒевонський пер≥од тривав 55 млн. рок≥в.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
