—илур≥йський пер≥од
÷ей пер≥од названий на честь давнього кельтського племен≥ силур≥в. ¬≥н под≥л¤Їтьс¤ на два в≥дд≥ли: нижн≥й ≥ верхн≥й силур. ” силур≥ в п≥вн≥чн≥й п≥вкул≥ знову утворивс¤ материк Ћавренц≥¤. ћоре, наступивши з п≥вдн¤ на територ≥ю √ондвани, утворило велику м≥лку затоку, ¤ка майже розд≥лила √ондвану на дв≥ частини. ≤нш≥ материки й острови мало зм≥нили своњ обриси, ¤ких набули в кембр≥њ.
Ќайхарактерн≥шою особлив≥стю силур≥йського пер≥оду Ї поступове опусканн¤ суш≥, ¤ка опин¤лас¤ п≥д водою. ћоре розмило багато сформованих ран≥ше г≥рських масив≥в ≥ залило величезн≥ площ≥. ѕов≥льне зануренн¤ суш≥ й опусканђн¤ дна океану спричинило нагромадженн¤ осадочних пор≥д Ч мергел≥в, п≥сковик≥в, долом≥т≥в, граптол≥тових сланц≥в, брах≥оподових ≥ коралових вапн¤к≥в.
Ќаприк≥нц≥ силуру в≥дбуваютьс¤ горотворн≥ процеси, завд¤ки ¤ким утворилис¤ —канд≥навськ≥, емберленськ≥, ембр≥йськ≥ гори, а також гори ѕ≥вденноњ Ўотланд≥њ й √ренланд≥њ. Ќа м≥сц≥ —иб≥ру утворивс¤ великий материк јнгарида, частково були сформован≥ орд≥льЇри. л≥мат прот¤гом усього силур≥йського пер≥оду, мабуть, був теплим, волођгим ≥ лише в к≥нц≥ силуру на п≥вноч≥ в≥й став сухим ≥ жарким.
Ќаприк≥нц≥ силуру (а за де¤кими даними, ще ран≥ше) з'¤вилис¤ перш≥ наземн≥ рослини. ¬их≥д рослин з води на сушу Ч дуже важливий етап у розвитку рослинного св≥ту. ”мови житт¤ на суш≥ р≥зко в≥дм≥нн≥, в≥д умов, житт¤ у вод≥; кр≥м того,, вони м≥нлив≥ш≥ й р≥зноман≥тн≥ш≥. «вичайно, ц≥ умови спричинилис¤ до глибоких зм≥н у внутр≥шн≥й та зовн≥шн≥й орган≥зац≥њ наземних рослин: з'¤вилис¤ захисн≥ тканини, перв≥сна система пров≥дних тканин, апарат газообм≥ну, диханн¤ тощо. ѕерв≥стками суш≥ були рин≥оф≥ти, ¤к≥ стали родоначальниками багатьох ≥нших груп наземних вищих рослин. –ин≥оф≥ти Ч найпрост≥ш≥ серед судинних Ч з'¤вилис¤ Ќаприк≥нц≥ силуру; вони росли по берегах мор≥в та ≥нших водойм, на м≥лководд¤х, утворюючи прибережн≥ зелен≥ килими.
” силур≥йському пер≥од≥ житт¤ проникаЇ на сушу. ѕерш≥ наземн≥ рослини, залишки ¤ких знайдено в силур≥йських в≥дкладах, д≥стали назву псилоф≥т≥в, що означаЇ безлист≥, гол≥ рослини. ” висоту вони були не б≥льш ¤к п≥вметра. «овн≥шн≥м вигл¤дом рослини нагадували сучасн≥ сфагнов≥ мохи, але орган≥зац≥¤ њх була прост≥шою. «а своЇю будовою псилоф≥ти схож≥ на бур≥ водорост≥, в≥д ¤ких вони, мабуть, ≥ поход¤ть. –осли псилоф≥ти на зволожених м≥сц¤х або в м≥лких водоймах.
–озгалуженн¤ г≥лок у псилоф≥т≥в було дихотом≥чне, тобто кожна г≥лка под≥л¤лас¤ на дв≥. “≥ло њх ще не було ч≥тко розчленоване на кореневу й стеблову частини. «ам≥сть корен≥в вони мали в≥дростки Ч ризоњди, ¤кими прикр≥плювалис¤ до грунту. –оль листк≥в виконувала луска. Ќа к≥нц¤х г≥лок псилоф≥т≥в м≥стилис¤ органи розмноженн¤ Ч споранг≥њ, в ¤ких розвивалис¤ спори.
—еред рослин силур≥йських водних басейн≥в переважали водорост≥: зелен≥, синьо-зелен≥, червон≥, сифонов≥, бур≥, ¤к≥ за своЇю будовою майже не в≥др≥зн¤лис¤ в≥д сучасних водоростей. “ака под≥бн≥сть наштовхувала де¤ких досл≥дник≥в на думку, що в окремих частинах сучасних океан≥в темпера тура, солон≥сть та ≥нш≥ особливост≥ води збереглис¤ такими, ¤кими були в т≥ далек≥ часи.
—илур≥йський пер≥од тривав 35 млн. рок≥в.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
