„етвертинний пер≥од
„етвертинний пер≥од д≥литьс¤ на два в≥дд≥ли: плейстоцен (у переклад≥ Ч час майже нового житт¤) та голоцен (час зовс≥м нового житт¤). « четвертинним пер≥одом пов'¤зано чотири великих зледен≥нн¤. ѓх називають так: гюнцське, м≥ндельське, р≥сське та вюрмське.
ѕрот¤гом четвертинного пер≥оду материки й океани набули сучасних обрис≥в. ≥лька раз≥в зм≥нювавс¤ кл≥мат. Ќа початку пл≥оценового пер≥оду в≥дбулос¤ загальне п≥дн¤тт¤ материк≥в. ¬еличезний гюнцський льодовик рухавс¤ з п≥вноч≥, несучи ≥з собою багато уламкового матер≥алу. …ого товщина дос¤гала 800 м. ¬еликими пл¤мами в≥н покрив б≥льшу частину ѕ≥вн≥чноњ јмерики та альп≥йську область ™вропи. ѕ≥д льодовиком знаходилас¤ √ренланд≥¤. ѕот≥м льодовик розтанув, а уламковий матер≥ал (морена, валуни, п≥ски) залишивс¤ на поверхн≥ грунту. л≥мат став в≥дносно теплим ≥ вологим. ” той час острови јнгл≥њ в≥дд≥л¤лис¤ в≥д ‘ранц≥њ р≥чковою долиною, а “емза була притоком –ейну. „орне та јзовське мор¤ були значно ширшими за сучасн≥, а асп≥й Ч глибоководн≥шим.
Ќайб≥льше зледен≥нн¤ «емл≥, в≥доме п≥д назвою "риського або дн≥провського", сталос¤ в друг≥й половин≥ плейстоцену; воно охопило величезну територ≥ю ™вропи. ѕ≥вн≥чноњ јмерики й јз≥њ; товща льоду м≥сц¤ми дос¤гала 2 км. ¬ Ївропейськ≥й частиш колишнього —–—– льодовик двома ¤зиками спускавс¤ по долинах ƒн≥пра та ƒону, дал≥ на п≥вдень в≥д иЇва ≥ ¬оронежа. јле льодовикова епоха була переривчастою, зледен≥нн¤ зм≥нювалось потепл≥нн¤м.
–ослини раннього плейстоцену представлен≥ переважно кленами, березами, ¤линами, дубами. “роп≥чна рослинн≥сть уже зовс≥м не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д сучасноњ.
ћ≥ндельський льодовик д≥йшов до ћосковськоњ област≥, покрив ѕ≥вн≥чний ”рал, верх≥в'¤ ≈льби й частину арпат.
” ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ льодовик поширивс¤ на б≥льшу частину анади та на п≥вн≥чну частину —Ўј. “овщина льодовика дос¤гала 1000 м. «годом льодовик розтанув, а уламковий матер≥ал, що в≥н прин≥с ≥з собою, покрив грунт. ¬≥тер перев≥вав цей матер≥ал, води перемивали його, поступово утворюючи потужн≥ товщ≥ лес≥в. «начно п≥двищивс¤ р≥вень мор≥в. Ѕули затоплен≥ долини п≥вн≥чних р≥чок. ћ≥ж јнгл≥Їю ≥ ‘ранц≥Їю утворилась морська протока.
” «ах≥дн≥й ™вроп≥ росли густ≥ л≥си з дуб≥в, в'¤з≥в, тис≥в, бук≥в, горобини. “рапл¤лис¤ рододендрони, ≥нжир, самшит. ќтже, кл≥мат тод≥ був значно тепл≥шим, н≥ж тепер.
« четвертинним пер≥одом пов'¤зан≥ родовища золота, платини, алмаз≥в, смарагд≥в, сапф≥р≥в, а також торф, зал≥зо, п≥ски, глини й лес.
” четвертинному пер≥од≥ з'¤вилас¤ людина. ¬иникненн¤ ≥ розвиток людського сусп≥льства спричинивс¤ до розвитку ≥ повсюдного поширенн¤ культурноњ рослинност≥.
“риваЇ четвертинний пер≥од ≥ в наш час.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
