јрхейська ера
јрхейська ера починаЇтьс¤ з того часу, коли «емл¤ сформувалас¤ ¤к планета, близько 4 млрд. рок≥в тому. “ривал≥сть њњ Ч 1 млрд. рок≥в.
ѕерв≥сна кора, ¤ка утворилас¤ внасл≥док охолодженн¤ «емл≥, безперервно руйнувалас¤ парою ≥ газом, що њх вид≥л¤ла розжарена речовина. Ћава, вивержена м≥льйонами вулкан≥в, застигала на поверхн≥, утворюючи перв≥сн≥ гори ≥ плоског≥р'¤, материки та океан≥чн≥ западини.
ѕотужна, щ≥льна атмосфера теж охолоджувалась, внасл≥док чого випали велик≥ дощ≥. Ќа гар¤ч≥й земн≥й поверхн≥ вони миттю перетворювалис¤ на пару. √уст≥ хмари огорнули «емлю, заважаючи сон¤чним промен¤м з≥гр≥вати њњ поверхню. “верда кора охолола, океан≥чн≥ западини заповнилис¤ водою.
ѕерв≥сний океан, р≥чки, атмосфера руйнували перв≥сн≥ гори й материки, утворюючи перш≥ осадочн≥ породи. «а багатом≥льйонну ≥стор≥ю розвитку «емл≥ ц≥ породи, на ¤к≥ не раз д≥¤ли розжарена речовина, величезний тиск ≥ висока температура, дуже зм≥нилис¤. Ќин≥ вони стали твердими й щ≥льними. « ними пов'¤зане утворенн¤ багатьох корисних копалин: буд≥вельного кам≥нн¤, слюди, н≥келевоњ руди, каол≥ну, золота, мол≥бдену, м≥д≥, кобальту, рад≥оактивних м≥нерал≥в, зал≥за.
¬ архейську еру в теплих водах перв≥сного океану в≥дбувалис¤ р≥зн≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ м≥ж сол¤ми, лугами та кислотами, њм спри¤ли сон¤чна рад≥ац≥¤, щ≥льна атмосфера, ≥он≥зац≥¤ води, спричинена розр¤дами величезних блискавок.
Ќаприк≥нц≥ архейськоњ ери в мор¤х з'¤вл¤ютьс¤ грудочки б≥лковоњ речовини, ¤к≥ дали початок усьому живому на «емл≥. ќсновою синтезу перв≥сних б≥лкових речовин, без сумн≥ву, були ам≥нокислоти. јле ¤к же виникли сам≥ ам≥нокислоти?
–езультати рад≥оастроном≥чних досл≥джень переконливо св≥дчать, що в космос≥ Ї багато х≥м≥чних речовин, до складу ¤ких уход¤ть елементи-органогени (водень, вуглець, азот, с≥рка, фосфор), пох≥дн≥ сечовини та ≥нших орган≥чних сполук. “аким чином, складн≥ й р≥зноман≥тн≥ сполуки вуглецю «емл¤, за визначенн¤м академ≥ка ќ. ≤. ќпар≥на, Ђд≥стала в спадщину в≥д космосуї.
јб≥огенн≥ орган≥чн≥ сполуки характерн≥ також дл¤ земноњ кори. ¬они утворюють карбосферу, ¤ка ≥снуЇ ≥ в сучасних умовах (наприклад, у жерлах вулкан≥в).
Ѕ≥туми та багато ≥нших орган≥чних речовин було знайдено в газор≥динних включенн¤х давн≥х м≥нерал≥в магматичного походженн¤.
≤снуванн¤ карбосфери земноњ кори, орган≥чн≥ сполуки космосу, сон¤чне пром≥нн¤, рад≥ац≥¤ спричинили, зрештою, утворенн¤ перв≥сних ам≥нокислот.
Ќадзвичайно спри¤ла виникненню ≥ розвитку житт¤ на «емл≥ досить стала прот¤гом останн≥х 3 млрд. рок≥в температура њњ поверхн≥.
ѕороди архейськоњ ≥ наступноњ протерозойськоњ ери утворюють величезн≥ товщ≥ (часом у к≥лька дес¤тк≥в к≥лометр≥в) ≥ становл¤ть основу вс≥х материк≥в, утворюючи платформи ≥ кристал≥чн≥ щити (–ос≥йська платформа, Ѕалт≥йський та ”крањнський щити та ≥н.).
–ештки будь-¤ких орган≥зм≥в у древн≥х шарах архею нев≥дом≥. ѕо¤ву орган≥зм≥в в≥днос¤ть на к≥нець ц≥Їњ ери, про що св≥дчать знах≥дки особливих трубочок, ≥нкрустованих окисом зал≥за. ÷≥ трубочки розгл¤дають ¤к слизов≥ чохли, просочен≥ зал≥зом, котр≥ належали або зал≥зобактер≥¤м або, най≥мов≥рн≥ше, синьозеленим водорост¤м. ¬углецев≥ скупченн¤, в≥дом≥ в арел≥њ п≥д назвою шунг≥та, також утворилис¤, на думку вчених, з ¤кихось прим≥тивних водоростей. ¬еличезну роль в утворенн≥ вапн¤к≥в архею в≥д≥гравали бактер≥њ; вважають, що ц≥ породи утворилис¤ бактер≥огенним шл¤хом.
јрхейська ера характеризуЇтьс¤ початком гетеротрофного ≥ автотрофного житт¤ на «емл≥.
ѕо¤ва ≥ розвиток рослин на «емл≥
|
|
|
|
