Гвоздика
Ефірну олію гвоздики одержують з листків нерозкритих висушених бутонів або листків гвоздичного дерева методом водно-парової дистиляції. Батьківщиною гвоздичного дерева є Філіппіни, на сьогодні в основному культивується на Коморських островах, Мадагаскарі, в Індонезії і Танзанії.
Застосовують проти астми, плевриту, бронхіту, простуди, пневмонії, хвороб горла, лихоманки, хвороб ясен, перевтоми, запаморочення, імпотенції, безпліддя, хворобливих менструацій, болі у вухах, болі при артриті, фіброзу, невралгії, посиленого потовиділення, виразки.
Косметична дія. Усуває гнійні, вугрові висипи на шкірі і фурункульоз. У дерматології ефективна при корості та інфікованих ранах. Загоює опіки, порізи.
Олія володіє бактерицидною дією: дезинфікує повітря, підвищує опірність організму людини в період епідемії вірусного грипу.
Застосовується у стоматології. Має протисудомну дією.
Для жінок: нормалізує менструальний цикл, усуває ПМС.
Психо-емоційна дія. Відновлює сили після нервового і фізичного перенапруження. Збільшує об’єм активної пам'яті. Допомагає позбавитися істеричності, змінює акценти життєвих установок. Укріплює, потовщує ауру, допомагає захищатися від чужої злості, заздрості, вампіризму. Запах гвоздичної олії покращує пам'ять і сприймання інформації, сприяє відновленню душевних сил після нервового перенапруження.
Як афродізіак вона застосовується при лікуванні порушень в сексуальній сфері, зокрема при імпотенції і фригідності, для посилення статевого потягу і досягнення душевної, психоемоційної рівноваги.
Є хорошим засобом для відлякування комах (мурашок, молі, комарів) і знезараження повітря в приміщеннях під час епідемії.
Способи застосування і дозування:
Ванни:
Загальні ванни 1-3 краплі. Оскільки ефірна олія не розчиняється у воді, бажано заздалегідь розвести потрібну кількість олії в одній склянці кефіру, йогурту, молока або вершків. Альтернативою може бути повна столова ложка крупної солі або невелика кількість меду.
Масаж:
1-2 краплі на 20 грам основи. Основою служать базові жирні олії: жожоба, персика, мигдалю, абрикосу, зародків пшениці, кедрового горіха. У домашніх умовах, як основу, можна використовувати жирні рослинні олії, такі як кукурудзяну, оливкову, соєву.
Інгаляції:
1-2 краплі на один літр гарячої води.
Полоскання:
1-2 краплі на стакан води.Аромолампа:
1-2 краплі на 5 квадратних метрів площі.
Для внутрішнього вживання 2-4 краплі ефірної олії додаються до 1 чайної ложки меду і розбавляються в 0,5 склянки теплої води, приймають 1-2 рази на день.
Протипоказання. Не приймати при підвищеній нервовій збудливості, при вагітності, алергії. Обережно застосовувати при гіпертонічній хворобі. Гвоздична олія подразливо діє на слизову оболонку. Використовувати лише в розведеному вигляді (концентрація не більше 1%). Гвоздика може викликати подразнення, а у великих концентраціях - пересушеність і, навіть, опік шкіри. При використанні гвоздичної олії слід дотримуватися обережності. Чітка відповідність дозуванням! Фототоксичний ефект відсутній. Перед застосуванням проводити пробу на переносимість. Застосовувати після консультації з аромотерапевтом.
Добре поєднується з кардамоном, корицею, лавандою, імбиром, апельсином, трояндою, мускатною шавлією, бергамотом, лавром, іланг-ілангом, лимоном, базиліком, грейпфрутом, мускатним горіхом, м'ятою, розмарином, цитронелою.
|
|
|
|
