√воздика

√воздика - кущиста рослина з роздутими вузлами пагон≥в ≥ супротивним плоским або злегка жолобчастим лист¤м.  в≥тки част≥ше одиночн≥, прост≥, рожев≥ або бузков≥ або з≥бран≥ в к≥нцеве малокв≥ткове рихле щитопод≥бне суцв≥тт¤. ¬ декоративному сад≥вництв≥ вирощуютьс¤ ≥ численн≥ г≥бриди, у тому числ≥ ≥ ремонтантн≥. ќдн≥ сорти утворюють низькорослий компактний кущ, ≥нш≥ - високий ≥ розкидистий.

Ќайб≥льш поширен≥ так≥ сорти.

„ервон≥ з р≥зними в≥дт≥нками основного забарвленн¤: ¬≥ль¤м —≥м (William Sim), ƒон —'Їрра (Don Sierra), ƒон ƒ≥абло (Don Diablo), ƒипломат (Diplomate), ∆окер (Joker), –омео (Romeo), –ед —аманта (Red Samanta), –ед —≥м (Red Sim), —аломе (Salome), —кан≥¤ (Scania), “анга (Tanga), Ўок≥нг ѕ≥нк —≥м (Chocking Pink Sim), ¬анесс (Wanesse) - кв≥тки л≥лово-червон≥.

–ожев≥ з р≥зними в≥дт≥нками основного забарвленн¤: јнтарес (Antares), ¬ан¤ (Vania), ƒаст≥ (Dusty), ƒор≥с (Doris),  ат¤ (Katia),  еферс „ерр≥ —≥м (Kefer's Cherri Sim),  аралис (Caralis),  роул≥ ѕ≥нк —≥м (Crowley Pink Sim), Ћедд≥ —≥м (Laddie Sim), Ћена (Lena), Ћ¤ –ев (La Reve) , Ћ≥нда (Linda), Ќора (Nora), ѕ≥нк ƒаст≥ (Pink Dusty), ѕортрайт (Portrait), —оана (Soana), ‘лам≥нго (Flamingo).

–ожево-л≥лов≥ - —аша (Sacha), ∆асм≥на (Jasmina), ќрх≥д б'ют≥ (Orchid Beauty).

Ѕ≥л≥ з р≥зними в≥дт≥нками забарвленн¤: јл¤ска (Alaska), ¬≥рджин≥¤ (Virginie),  олетта (Coletta),  олорадо (—ollorado), ћоуд≥ (ћoudi), ѕоларис (Polaris), ”айт —≥м (White Sim), ”айт —кан≥¤ (White Scania), ”айт —'Їрра (White Sierra).

∆овт≥ з р≥зними в≥дт≥нками основного забарвленн¤: √ел≥ос (Helios), …еллоу ƒаст≥ (Yellow Dusty), …Їллоу —≥м (Yellow Sim),  лер …Їллоу —≥м (Clear Yellow Sim), ѕаллас (–аllas).

ќранжев≥ з р≥зними в≥дт≥нками основного забарвленн¤: ћандарин (Mandarin), —ансет —≥м (Sunset Sim), “анжерин (Tangarine).

ƒвокол≥рн≥ (з б≥лими або червоними рисками по основному забарвленню): јртур —≥м (Arthur Sim), Ѕобб≥, (¬оbby), ƒацлер (Dazzler), ƒж≥ јй —≥м (G. J. Sim), Ћол≥та (Lolita), ѕ≥нк ƒайамонд (–≥nk Diamond), –ед ƒайамонд (Red Diamond), —кайл≥нер. (Skyliner), —паркл (Sparkle), “отем (Totem), ≈сперанс (Esperance).

Ѕагатокв≥тков≥ (м≥н≥атюрн≥) гвоздики: ƒанило (Danilo), ћ≥н≥кв≥н (Miniqween), ќс≥р≥с (ќsiris), —ем'с ѕрайд (Sams Pride), “он≥ (“оnу), ”айт (White), ≈леганс (≈legans), ≈кскв≥з≥т (Exqvisite) тощо.

¬иведен≥ сорти з п≥двищеною ст≥йк≥стю проти судинного фузар≥озу: јмапола (јmapola) - червоний, јнтарес (јntares) - рожевий, ћайелла (Maiella) - кремовий, ѕаллас (–аllas) - жовтий тощо.

√воздика ремонтантна може рости при дуже широкому д≥апазон≥ температур. ќптимальна денна температура вл≥тку 18-23∞—, восени ≥ навесн≥ - 12-15∞—, взимку - 9-11∞—. ѕроте температура пов≥тр¤ вдень повинна в≥дпов≥дати ≥нтенсивност≥ осв≥тленн¤. ѕри њх нев≥дпов≥дност≥ пог≥ршуЇтьс¤ ¤к≥сть: зменшуютьс¤ розм≥ри кв≥ток, товщина стебла, в≥дбуваЇтьс¤ розтр≥скуванн¤ кв≥ток тощо, ≥з оптимальних умовах вирощуванн¤ температура вноч≥ повинна бути на 2-4 ∞ нижча, н≥ж денна в ос≥нньо-зимовий пер≥од. якщо температура вдень нижча оптимальноњ, то утворюютьс¤ широк≥ листки, зб≥льшуЇтьс¤ розм≥р кв≥тки, зменшуЇтьс¤ довжина пагон≥в.  оли температура вдень вища оптимальноњ, то зменшуЇтьс¤ розм≥р кв≥ток за рахунок прискоренн¤ темп≥в њх росту, пагони передчасно дерев'¤н≥ють ≥ г≥рше розгалужуютьс¤, затримуЇтьс¤ в≥дростанн¤ бокових пагон≥в. ѕри температур≥ . вноч≥ нижч≥й в≥д оптимальноњ, спостер≥гаЇтьс¤ пов≥льний р≥ст рослин, дуже затримуютьс¤ строки цв≥т≥нн¤, формуютьс¤ довг≥ пагони, велик≥ пуп'¤нки кв≥ток, бл≥де њх забарвленн¤. якщо ж температура вноч≥ вища оптимальноњ, то утворюютьс¤ тонк≥ нем≥цн≥ пагони,≥нтенсивн≥ше забарвленн¤ кв≥ток ≥ менше њх розм≥р.

√воздика особливо чутлива до низькоњ температури в ос≥нн≥й та весн¤ний пер≥оди, п≥д час формуванн¤ кв≥ток. «ниженн¤ температури до 8-9∞— ≥ менше у цей пер≥од призводить до утворенн¤ додатковоњ к≥лькост≥, пелюсток у кв≥тках ≥ в подальшому розтр≥скуванню кв≥ток, к≥льк≥сть ¤ких може становити 60 % ≥ б≥льше. Ќизька температура п≥д час росту пуп'¤нка спри¤Ї утворенню в кв≥тц≥ додаткових точок росту ≥ розтр≥скуванню пуп'¤нк≥в.  онтроль температури в пер≥од входженн¤ рослин у фазу 7-8 пар листк≥в восени, взимку, навесн≥, витримуванн¤ температури дн¤ ≥ ноч≥ в цей час (вноч≥ 9- 10∞—, вдень на 2-4 ∞— вище залежно в≥д осв≥тленост≥) можуть значно пол≥пшити ¤к≥сть. “емпература субстрату маЇ також велике значенн¤. якщо вона нижча 7-8∞—, то пог≥ршуЇтьс¤ винос елемент≥в живленн¤ з грунту, коренев≥ волоски малоактивн≥. ѕ≥дірунтовий та надірунтовий об≥гр≥в позитивно впливаЇ на пов≥трообм≥н, спри¤Ї кращому диханню кореневоњ системи, п≥двищуЇ засвоюван≥сть елемент≥в живленн¤.

≤нтенсивн≥сть св≥тла ≥ тривал≥сть дн¤ мають виключно важливе значенн¤ дл¤ оптим≥зац≥њ умов вирощуванн¤.

¬елике значенн¤ маЇ фотопер≥одична д≥¤. √воздика ремонтантна Ї факультативною рослиною довгого дн¤, тобто, чим довше день, тим швидше закладаютьс¤ кв≥тки.. ’оча 16-годинний св≥тловий день дл¤ розвитку кв≥ток достатн≥й, проте безперервн≥сть у пер≥од њх закладанн¤ найб≥льше впливаЇ на ≥ндукц≥ю кв≥ток. «акладанн¤ њх в≥дбуваЇтьс¤ швидше не т≥льки при подовженн≥ дн¤ б≥льш ¤к 16 год, але й у м≥ру п≥двищенн¤ ≥нтенсивност≥ св≥тла. ” пер≥од слабкоњ природноњ ≥нтенсивност≥ св≥тла, при короткому дн≥ (восени, взимку, навесн≥) закладанн¤ кв≥ток на пагонах затримуЇтьс¤, зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть пар листк≥в на пагонах максимально до 22-27 зам≥сть звичайних 11-16.

ѕри вирощуванн≥ гвоздики методом керованоњ культури з використанн¤м додаткового джерела св≥тла необх≥дно врахувати так≥ фактори: пори року; готовн≥сть пагон≥в до фотопер≥одичноњ реакц≥њ; природну тривал≥сть дн¤; можлив≥сть використанн¤ джерела св≥тла з р≥зною ≥нтенсивн≥стю св≥тлового потоку в червон≥й ≥ далек≥й червон≥й частин≥ спектра (тобто типи ламп).

ѕов≥тр¤. …ого температура, склад, волог≥сть мають певне значенн¤ у створенн≥ оптимальних умов дл¤ розвитку рослин. √воздика любить добрий пов≥трообм≥н. “ому особливо в пер≥од ≥нтенсивного росту рослин, необх≥дно регул¤рно пров≥трювати, виключаючи зимов≥ м≥с¤ц≥ з низькими температурами. Ќизька волог≥сть пов≥тр¤ знижуЇ фотосинтез, висока - затримуЇ трансп≥рац≥ю ≥ надходженн¤ елемент≥в живленн¤ до рослин. ќптимальна волог≥сть пов≥тр¤ вл≥тку 60-65 %, восени ≥ навесн≥ до 70, взимку до 60 %.

ѕолив взимку теплою водою (не нижче 15∞— ) спри¤Ї п≥дтриманню б≥льш високоњ температури грунту. ¬ зимов≥ м≥с¤ц≥ температура грунту дл¤ нормального росту рослин повинна становити 9-10∞—. ¬л≥тку оптимальна волог≥сть грунту на р≥вн≥ 75- 80 % Ќ¬ забезпечуЇ добрий р≥ст насаджень. якщо рослини не пошкоджен≥ ≥ржею, то можна застосовувати випарне охолодженн¤ у найжарк≥ш≥ години. ¬одоспоживанн¤ зростаЇ у м≥ру зб≥льшенн¤ маси рослини ≥ дос¤гаЇ максимуму . ’оча гвоздика дуже ст≥йка проти високих концентрац≥й солей у субстрат≥, проте ¤к≥сть пол≥пшуЇтьс¤ у м≥ру зниженн¤ к≥лькост≥ солей у ньому до 2-3 г на 1 л. ¬оду дл¤ поливу у зимов≥ м≥с¤ц≥ сл≥д п≥д≥гр≥вати до 18-20∞—, поливати холодною водою (5-6∞—) взимку та вл≥тку (нижче 10∞—) не дозвол¤Їтьс¤. ¬ ос≥нньо-зимово-весн¤ний пер≥од поливають у перш≥й половин≥ дн¤ .

√воздика дуже вимоглива до р≥вн¤ забезпеченост≥ ірунт≥в поживними речовинами. «а 1 р≥к культури з 1 м площ≥ винос азоту становить до 80-100 г, фосфору - 7- 10, кал≥ю - 120-150, магн≥ю - 30-35 г. ÷е солевитривала культура, ¤ка переносить без пом≥тного пригн≥ченн¤ на¤вн≥сть до 0,8-1 % водорозчинних солей у грунт≥. ѕроте висок≥ врожањ та ¤к≥сть стримують при б≥льш низьк≥й загальн≥й засоленост≥ субстрату. —п≥вв≥дношенн¤ азоту ≥ кал≥ю у субстрат≥ зм≥нюють по фазах росту. ” молодих насадженн¤х вл≥тку це сп≥вв≥дношенн¤ повинне становити у водн≥й вит¤жц≥ 1 : 1,2, а взимку в плодоносних - 1 : 2.

¬м≥ст елемент≥в живленн¤ в грунтах або г≥дропонних поживних розчинах такий, мг/л:

ѕри розрахунку норм добрив враховують фактичний обс¤г субстрату, а також коеф≥ц≥Їнт використанн¤ поживних елемент≥в.

ѕри достатн≥й забезпеченост≥ грунт≥в м≥неральними ≥ орган≥чними елементами п≥дживленн¤ рослин необх≥дно регул¤рно проводити невеликими дозами в≥дпов≥дно до анал≥зу. ѕоливати бажано разом з п≥дживленн¤м. ƒл¤ цього використовують розчини, що м≥ст¤ть 1-3 г добрив на 1 л води. ѕри регул¤рному поЇднанн≥ поливу з р≥дким п≥дживлюванн¤м ; достатн¤ загальна концентрац≥¤ солей у розчин≥ 0,1-0,2 %. Ќаприклад, кальц≥Їва сел≥тра - 900 г, кал≥й с≥рчанокислий - 250, суперфосфат подв≥йний - 50, магн≥й с≥рчанокислий - 55, борна кислота - 2,8 г на 1000 л. «агальна концентрац≥¤ - 1,3 г/л.

–оль окремих елемент≥в живленн¤ достатньо добре вивчена. јзот зб≥льшуЇ масу, врожай кв≥т≥в. ѕроте висок≥ його норми у зимов≥ м≥с¤ц≥ зб≥льшують ламк≥сть стебел та крихк≥сть, а також довжину м≥жвузл≥в. ѕри доброму водозабезпеченн≥ рослин взимку азот повинен знаходитис¤ на нижн≥й меж≥. ¬л≥тку добре вносити ам≥ачну сел≥тру, сечовину, проте загальна к≥льк≥сть ам≥ачного азоту не повинна перевищувати 40 % загального вм≥сту азоту. ¬зимку кал≥йна ≥ кальц≥Їва сел≥три ¤к джерело н≥тратного азоту ≥ кальц≥ю незам≥нн≥ у доповненн≥ до ≥нших вид≥в добрив. ÷≥ добрива ефективн≥ ≥ вл≥тку. ‘осфор позитивно впливаЇ - на забарвленн¤ ≥ розм≥р кв≥ток, посилюЇ р≥ст гвоздики, але в ірунтовому розчин≥ к≥льк≥сть рухомого фосфору в≥дносно невелика пор≥вн¤но з його валовим запасом. Ќа¤вн≥сть фосфору в доз≥ 15- 20 мг/л грунту в водн≥й вит¤жц≥ Ї достатньою. ѕри доброму стан≥ рослин, активному рост≥ споживанн¤ кал≥ю завжди лишаЇтьс¤ високим.  в≥туча гвоздика позитивно реагуЇ на п≥двищений вм≥ст кал≥ю в грунтах до верхньоњ рекомендованоњ меж≥ особливо восени ≥ взимку. ƒо початку бутон≥зац≥њ норми кал≥ю витримують на нижньому р≥вн≥, а пот≥м поступово п≥двищують до верхнього. ѕри нестач≥ кал≥ю нижн≥ листки на рослинах засихають; зменшуютьс¤ темпи росту на молодих пагонах, ст≥йк≥сть рослин проти де¤ких хвороб.  альц≥й ≥ магн≥й Ї дуже важливими елементами живленн¤ гвоздики. ќптимальна к≥льк≥сть цих елемент≥в забезпечуЇ добрий р≥ст, м≥цне стебло, л≥кв≥дуЇ численн≥ негативн≥ ¤вища (засиханн¤ к≥нчик≥в листк≥в, кв≥ток, хлорози на дорослих листках, пожовт≥нн¤ листк≥в, потоншенн¤ пагон≥в). ¬несенн¤ кальц≥Ївоњ сел≥три, крейди ≥ одночасне п≥дтримуванн¤ показника кислотност≥ рЌ на р≥вн≥ 6,6-5,7 забезпечуЇ рослини кальц≥Їм.

—еред м≥кроелемент≥в найважлив≥шим Ї бор. ¬≥н актив≥зуЇ находженн¤ в рослини кал≥ю, кальц≥ю, фосфору, активний при слабокисл≥й реакц≥њ (рЌ 6,5-6,7), при рЌ, близьк≥й до нейтральноњ (6,8-6,9), утворюютьс¤ важкодоступн≥ сполуки бору з кальц≥Їм, натр≥Їм, магн≥Їм. ўор≥чне внесенн¤ 2-3 г борноњ кислоти на 1 м грунту Ї достатн≥м. ≤нш≥ м≥кроелементи внос¤ть у грунт в так≥й к≥лькост≥: ћn - 1-2 кг/га, Zn - 1-2, —u - 1-2, ћо - 0,2, Fе - 10 - 15 кг/га (з врахуванн¤м внесенн¤ њх з орган≥кою, водою).

ƒл¤ г≥дропонного розчину ≥ пер≥одичного п≥дживленн¤ м≥кроелементами застосовують такий розчин: на 1000 л води зал≥за с≥рчанокислого - 10-15 г, цинку с≥рчанокислого - 0,2, кислоти борноњ - 1,5-2,0, марганцю с≥рчанокислого - 0,15-0,2, амон≥ю мол≥бденовокислого - 0,1, кобальту с≥рчанокислого - 0,1г.

√воздику вирощують на р≥зних ірунтових субстратах, що мають в≥дпов≥дн≥ ф≥зичн≥ властивост≥ ≥ добрий ф≥тосан≥тарний стан. “ак≥ ірунти створюють за рахунок дом≥шок розпушуючих матер≥ал≥в (торф, тирсов≥ компости, кора, добре розкладений гн≥й). «алежно в≥д застосовуваного субстрату покажчик кислотност≥ вар≥юЇ в≥д 6,5 на м≥неральних субстратах до 5,5 на верховому торф≥. «астосовують також малооб'Їмн≥ ірунтов≥ субстрати товщиною 12-18 см на пл≥вкових п≥ддонах ≥ малооб'Їмн≥ м≥нераловатн≥ субстрати (р≥зновид г≥дропонного способу). ” зв'¤зку з необх≥дн≥стю п≥дтриманн¤ доброго ф≥тосан≥тарного стану ірунт≥в, без чого не можна одержувати стаб≥льн≥ ≥ висок≥ врожањ гвоздики, нова технолог≥¤ вирощуванн¤ на мало-об'Їмних м≥нераловатних ≥. ірунтових субстратах дуже перспективна.

«астосовують р≥зн≥ способи вирощуванн¤: малооб'Їмна культура на м≥нераловатних субстратах, на верхових торфах, у тому числ≥ на торфоплитах, насипних грунтах. ѕри культур≥ вищенаведеними методами ірунти ≥золюють в≥д зараженого п≥дірунт¤ синтетичною пл≥вкою. ћожна дл¤ цього використовувати стелаж≥. Ўироко застосовують також г≥дропонн≥ теплиц≥ ≥з субстратом з щебеню.

ѕри традиц≥йн≥й технолог≥њ ≥ сад≥нн≥ у лютому гвоздика цв≥те з липн¤, при 2-разовому прищипуванн≥ - з серпн¤. ѕри культур≥ другого року зимовий ≥ ос≥нн≥й урожай невеликий, а основну масу кв≥т≥в одержують у червн≥- липн≥.

ѕри сад≥нн≥ у кв≥тн≥- травн≥ гвоздика цв≥те з серпн¤ - вересн¤, а при 2-разовому прищипуванн≥ - з жовтн¤. ѕри культур≥ другого року зимовий урожай трохи вищий, н≥ж при б≥льш ранн≥х строках, а основний урожай одержують у червн≥-липн≥.

—ад≥нн¤ в червн≥-липн≥ при традиц≥йн≥й технолог≥њ у перший р≥к даЇ невеликий урожай, зимове цв≥т≥нн¤ дещо вище, н≥ж при б≥льш ранн≥х строках сад≥нн¤, масове цв≥т≥нн¤ також в червн≥-липн≥.

1. ’вороби, що локально заражують надземну стеблову частину. ¬они пов'¤зан≥ ≥з зараженн¤м посадкового матер≥алу, хоча можуть легко поширюватис¤ ≥з заражених рослин в≥тром, водою, механ≥чно тощо. ÷е ≥ржа, гетероспор≥оз (к≥льцева пл¤мист≥сть), с≥ра гниль. ÷¤ група хвороб пов'¤зана з нев≥дпов≥дн≥стю умов вирощуванн¤. ƒл¤ њх запоб≥ганн¤ необх≥дно висаджувати здоровий садивний матер≥ал, п≥дтримувати необх≥дну температуру ≥ волог≥сть пов≥тр¤, проводити проф≥лактичну обробку рослин фунг≥цидами ≥ раз на м≥с¤ць ≥з зм≥ною препарат≥в.

2. ’вороби, ўо викликають в'¤ненн¤ рослин - гнил≥ стебел, прикоренев≥ гнил≥. ÷≥ хвороби част≥ше бувають комплексного характеру.

Ќайб≥льш поширен≥: судинний фузар≥оз, фузар≥озн≥ гнил≥, вертицильозне в'¤ненн¤ (ф≥алофороз), бактер≥альне в'¤ненн¤. «анос¤ть ≥з посадковим матер≥алом ≥ зараженим ірунтом, де збудники хвороб знаход¤тьс¤ 5-7 рок≥в ≥ б≥льше.

‘узар≥озн≥ гнил≥ (ф.розеум, ф. кульморум) передаютьс¤ ще й пов≥тр¤ним шл¤хом. «аражаютьс¤ рослини при висок≥й вологост≥ грунту в прикоренев≥й зон≥. Ѕоротьба з хворобами в'¤ненн¤ перш за все пол¤гаЇ у використанн≥ чистих в≥д хвороб субстрат≥в, здорового садивного матер≥алу, карантинних заход≥в. ѕерспективн≥ нов≥ ст≥йки сорти.

«аходи боротьби. ѕеред сад≥нн¤м рослин необх≥дно проводити комплексну дез-инфекц≥ю теплиць. ѕроти шк≥дник≥в провод¤ть аерозольну обробку теплиць

3. ¬≥русн≥ хвороби. ¬≥домо њх б≥льш ¤к 10 вид≥в, але найпоширен≥шим Ї крапчаст≥сть гвоздики, к≥льцева пл¤мист≥сть, мозањка гусимц¤, к≥льцеве грав≥руванн¤.

¬ирощуванн¤ оздоровленого меристемного садивного матер≥алу - ефективний спос≥б боротьби з цими хворобами.

Ўк≥дники гвоздики.

Ќайб≥льше пошкоджують рослини кл≥щ≥, попелиц≥, трипси, совки. ѕроведенн¤ проф≥лактичних заход≥в, ви¤вленн¤ ≥ своЇчасне знешкодженн¤ вогнищ - основа захисту в≥д шк≥дник≥в. Ћистки гвоздики ст≥йк≥ проти д≥њ препарат≥в. √воздика чутлива до багатьох герб≥цид≥в, тому користуватис¤ сл≥д т≥льки перев≥реними препаратами.

‘≥з≥олог≥чн≥ хвороби. –озтр≥скуванн¤ чашечки (часток оцв≥тини). ѕричиною цього Ї низьк≥ (нижче 8∞—) н≥чн≥ температури у пер≥од формуванн¤ кв≥ток (генеративна фаза), велика р≥зниц¤ м≥ж денною та н≥чною температурами (7-8∞—), нестача бору, зараженн¤ в≥русом к≥льцевоњ пл¤мистост≥. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ цього ¤вища в зимовий пер≥од закладанн¤ кв≥ток температуру грунту необх≥дно п≥двищувати до 10∞—, а навесн≥ й восени - до 12-16∞—, а також зменшувати перепад температур вдень ≥ вноч≥ до 6-8∞—.

ƒеформац≥¤ кв≥ток. ” пуп'¤нках формуЇтьс¤ дек≥лька точок росту, р≥зко зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть пелюсток. ÷ьому спри¤Ї низька температура (6-10∞—) при висок≥й осв≥тленост≥ восени й навесн≥ у пер≥од формуванн¤ зародк≥в кв≥тки. ≈фективним способом запоб≥ганн¤ деформуванню Ї п≥двищенн¤ температури до 13-15∞— з моменту утворенн¤ маленького пуп'¤нка (2-3 мм) ≥ недопущенн¤ низьких температур у цей пер≥од.

«астосовують дл¤ озелененн¤ мало- ≥ середньогабаритних прим≥щень.

≤нш≥ рослини (√)

Ќа головну