Ћ≥кувальн≥ властивост≥ амаранта

ќдну з перших спроб привернути увагу до амаранта зробив академ≥к Ќ. ≤. ¬ав≥лов п≥сл¤ поњздки до ћексики в 1930 р. јмарант волод≥Ї справд≥ величезною активн≥стю б≥оенергетики, що по праву дозвол¤Ї йому вважатис¤ кращим активатором ≥мун≥тету рослинного походженн¤.

јмарант використовувавс¤ дл¤ л≥куванн¤ корол≥вськоњ знат≥ ≥ з усп≥хом в даний час застосовуЇтьс¤ в ≤нд≥њ, итањ ≥ ≥нших крањнах при запальних процесах сечостатевоњ системи у ж≥нок ≥ чолов≥к≥в, гемороњ, анем≥њ, ав≥там≥нозах, занепад≥ сил, д≥абет≥, ожир≥нн≥, неврозах, р≥зних шк≥рних захворюванн¤х ≥ оп≥ках, стоматит≥, пародонтоз≥, виразков≥й хвороби шлунку ≥ дванадц¤типалоњ кишки, л≥куванн≥ онкологн≥чних захворюванн¤х, променевих уражень, атеросклероз≥. јмарант м≥стить так≥ в≥там≥ни ¤к рутин, кварцет≥н ≥ пров≥там≥н ј-бета-каротин.

–утини, що в≥дноситьс¤ до класу флавоноњд≥в, волод≥ють властивост¤ми в≥там≥ну –, попереджуючи, в поЇднанн≥ з аскорб≥новою кислотою, передчасну крихк≥сть кровоносних судин орган≥зму людини, п≥двищену проникн≥сть кровоносних кап≥л¤р≥в, г≥пертон≥чну хворобу.

«а вм≥стом б≥лка (до 40%) в нас≥нн≥ амарант наближаЇтьс¤ до соњ, а за харчовою ц≥нн≥стю б≥лок нас≥нн¤ амаранту перевищуЇ б≥лок коров'¤чого молока ≥ соњ. ¬≥н м≥стить найважлив≥ш≥ незам≥нн≥ ам≥нокислоти: л≥зин (6-8г), лейцин (8-10г), вал≥н (5-7г на 100г б≥лка). як в≥домо л≥зин Ї ц≥нною незам≥нною ам≥нокислотою, ≥ людина одержуЇ њњ т≥льки з рослин. ” нас≥нн≥ Ї також ол≥¤ (до 15%), вуглеводи, важлив≥ м≥неральн≥ речовини.

–утини м≥ститьс¤ переважно в листках амаранта в≥д 0,5% до 3%. Ѕета-каротин Ї пров≥там≥ном ј, нормал≥зуЇ з≥р. Ќас≥нн¤ амаранта м≥стить 5-8% масла ≥ 3,7-5,7% кл≥тковини, що вище, н≥ж у б≥льшост≥ зернових культур.

”н≥кальн≥сть амаранта забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю в ньому сквалеону. ÷¤ речовина вперше була вид≥лена ¤понськими ученими з печ≥нки глибоководноњ акули. —квалеон Ї нев≥д'Їмною частиною нашого п≥дшк≥рного жиру. ¬м≥ст сквалеону в кров≥ здоровоњ людини зростаЇ за на¤вност≥ пошкоджень шк≥ри, що поб≥чно п≥дтверджуЇ його ≥муностимулюючу роль, також ви¤влено позитивну д≥ю сквалеону на нормал≥зац≥ю обм≥ну холестерину. ѕотрапл¤ючи в орган≥зм людини, сквалеон актив≥зуЇ в≥дновн≥ процеси, що спри¤Ї загоЇнню виразок ≥ пошкоджень тканин внутр≥шн≥х орган≥в.

ћасло амаранта в≥др≥зн¤Їтьс¤ високим вм≥стом ненасичених жирних кислот в пор≥вн¤нн≥ з насиченими, що наближаЇ його за ¤к≥стю до обл≥пихи. р≥м того, в нас≥нн≥ м≥ститьс¤ багато токоферола (в≥там≥ну ≈), що волод≥Ї антиоксидантною д≥Їю. «ерно амаранта на в≥дм≥ну в≥д ≥нших зернових м≥стить дуже мало глютел≥нов. ÷е важливо дл¤ живленн¤ тих, хто волод≥Ї п≥двищеною чутлив≥стю до зернових через в≥дсутн≥сть у них фермент≥в, що г≥дрол≥зують глютел≥н, ≥ тому потребують аглютел≥новоњ д≥Їти.

<¬еликий ≥нтерес представл¤ють нас≥нн¤ ≥ зелень амаранта, що м≥стить до 26% кальц≥ю, ≥нш≥ м≥неральних речовини, каротиноњдњди ≥ хлороф≥л. Ќаша потреба в ньому буквально величезна, дл¤ нього встановлена найвища рекомендована допустима доза в≥д 800 до 2000 м≥л≥грам в день.

японц≥ пор≥внюють зелень амаранта з м'¤сом кальмара ≥ рекомендують њњ регул¤рно вживати. Ћист¤ амаранта м≥стить велику к≥льк≥сть каротиноњд≥в (не менше 60 м≥л≥грам %), представлених переважно бета-каротином ≥ зеаксантином. јмарант здатний заповнити деф≥цит б≥лка, в≥там≥н≥в ≥ м≥кроелемент≥в в рац≥он≥ людини.

¬м≥ст б≥лка в листках високий, ≥ в≥н добре збалансований за ам≥нокислотами б≥лка, легко екстрагуЇтьс¤. р≥м того, в листках м≥ст¤тьс¤ поживн≥ ≥ л≥кувальн≥ дл¤ людини речовини крохмаль, в≥там≥ни ј, —, ≈, п≥гменти, пектини, алкалоњд амарантин, м≥кроелементи ≥ ≥н. јмарантин волод≥Ї антиоксидантними властивост¤ми, д¤куючи чому в≥н Ї проф≥лактичним протираковим засобом. ѕектин в листках м≥ститьс¤ до 10% в перерахунку на суху речовину, а вони, ¤к в≥домо, вивод¤ть з орган≥зму р≥зн≥ шлаки.

јлкалоњди амаранта накопичуютьс¤ в основному в листках. ¬≥дм≥чено, що алкалоњд амаранта волод≥Ї антибактер≥альними ≥ фунг≥цидними властивост¤ми.

” листках амаранта м≥ститьс¤ значно б≥льше, чим в багатьох овочевих ≥ баштанних культурах, аскорб≥новоњ кислоти ≥ каротину.