јлте¤
јлте¤ л≥карська (Althaea officinalis L.) (рос.алтей лекарственный; синон≥ми: проскурн¤к, мальва, роза дика¤, алтейный корень, алтейна¤ трава, мак дикий, пр¤ничник.)
Ѕагатор≥чна густоволосиста в≥д з≥рчастих ≥ розгалужених волоск≥в рослина заввишки 50Ч150 см. ореневище м≥цне, розгалужене. орен≥ товст≥, довг≥. —тебло пр¤мосто¤че, просте або розгалужене. Ћистки (5Ч14,5 см завдовжки, 3Ч12 см завширшки) ¤йцевидн≥, загострен≥, з черешками, по кра¤х нер≥внозарубчасто-зубчаст≥; нижн≥ Ч коротко Ч 3Ч5-лопатев≥. Ћисторозм≥щенн¤ чергове. в≥тки двостатев≥, правильн≥, 5-членн≥, невелик≥, на коротких н≥жках, у китицевидно-волотевидних, суцв≥тт¤х. „ашолистки (6Ч7 мм завдовжки) широко¤йцевидн≥, з 8Ч9-розд≥льною п≥дчашею. ¬≥ночок бл≥до-рожевий. ѕелюстки (11Ч25 мм завдовжки, 10Ч14 мм завширшки) на верх≥вц≥ неглибоковињмчаст≥. “ичинок багато, нитки њх зрослис¤ в трубочку, що оточуЇ маточку. ћаточок багато. «ав'¤зь верхн¤. ѕл≥д складаЇтьс¤ з багатьох короткоопушених плодик≥в Ч с≥м'¤нок, розм≥щених к≥льцем.
÷в≥те в червн≥ Ч вересн≥. ћаса 1000 нас≥нн¤ - 2,0-2,8 г. –ослина л≥карська, медоносна, харчова та фарбувальна.
Ћ≥карська сировина: кор≥нь, трава.
«гадуЇтьс¤ рослина в ще прац¤х стародавн≥х л≥кар≥в. ўе арлом ¬еликим на початку IX стор≥чч¤ був виданий указ про вирощуванн¤ окремих рослин, що представл¤ють л≥карську ц≥нн≥сть. —еред них згадуЇтьс¤ ≥ алте¤.
орен≥ м≥ст¤ть слиз (30 - 35 % ), крохмаль (35-37%), цукор (8%), аспараг≥н (2%), бетањн (4%), жирну ол≥ю (1,7%), пектини (16%). Ћист¤ ≥ кв≥тки м≥ст¤ть незначну к≥льђк≥сть слизу ≥ еф≥рноњ ол≥њ, в плодах Ї жирна ол≥¤ (12 % ).
ѕрепарати ви¤вл¤ють протизапальну, пом'¤кшувальну, в≥дхаркувальну та захисну обвол≥каючу д≥ю на слизову оболонку шлунка, спри¤ють тривал≥шому впливов≥ призначуваних разом з ними ≥нших л≥карських речовин, упов≥льнюючи всмоктуванн¤ њх. ” науков≥й ≥ народн≥й медицин≥ алтею приймають всередину у вигл¤д≥ в≥двару або холодного настою кор≥нн¤ при захворюванн¤х орган≥в диханн¤ (хрон≥чн≥ бронх≥ти, трахењти, ларинг≥ти, бронхопневмон≥њ, бронх≥альна астма, коклюш) та шлунково-кишкового тракту(катаральн≥ стани стравохода, гастрити, ентерокол≥ти, виразкова хвороба шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки, особливо супроводжувана проносами). Ќаст≥й ≥ екстракт, кр≥м того, використовують внутр≥шньо при л≥куванн≥ екземи ≥ псор≥азу. ¬ народн≥й медицин≥ в≥двар кор≥нн¤ рослини внутр≥шньо вживають при запаленн≥ сечового м≥хура, бол≥сному мимов≥льному сечовид≥ленн≥, диспепс≥њ у д≥тей, запальних процесах у нирках; зовн≥шньо Ч дл¤ полосканн¤ ротовоњ порожнини, горла, промиванн¤ очей при запаленн≥ пов≥к, дл¤ кл≥зм при д≥арењ, а також ¤к протизапальний ≥ пом'¤кшувальний зас≥б у вигл¤д≥ припарок. ¬≥двар кор≥нн¤ у молоц≥ використовують при туберкульоз≥ легень. јв≥ценна пропонував в≥двар з кор≥нн¤, лист¤ ≥ нас≥нн¤ ¤к пом'¤кшувальний зас≥б при плевритах, камен¤х у сечовому м≥хур≥ ≥ нав≥ть при пухлинах. ор≥нн¤ алте¤ використовують дл¤ приготуванн¤ п≥люльноњ маси та ¤к слизистий продукт у д≥Їтичному харчуванн≥. ¬ заруб≥жн≥й практиц≥ при л≥куванн≥ захворювань горла, легень ≥ травного тракту нар≥вн≥ з корен¤ми використовують ≥ лист¤ та кв≥тки алте¤. ор≥нь рослини входить до складу грудних чањв.
јлтею л≥карську сл≥д вирощувати на легких або середнього механ≥чного складу грунтах ≥з зал¤ганн¤м грунтових вод завглибшки два-три метра.
” зв'¤зку з трьох-, чотирил≥тньою культурою алтею сл≥д розм≥щувати на зап≥льних д≥л¤нках чи ж в м≥сц¤х, де вирощують ≥нш≥ багатор≥чн≥ л≥карськ≥ рослини. Ќа одному м≥сц≥ алтей може рости до 4 рок≥в.
ращими попередниками дл¤ рослини Ї озим≥ зернов≥ культури, а також пар ≥ просапн≥ культури, ¤к≥ п≥сл¤ удобренн¤.
ќброб≥ток ірунту. ќранку на з¤б провод¤ть на глибину 25-27 см, а в районах з малим орним горизонтом - на повну його глибину.
ѕос≥в. ¬ис≥вають нас≥нн¤ в грунт овочевими або зерновими с≥валками з розрахунку 8-10 кг/га (≥з всхож≥стю не менше 70-75%) з м≥жр¤дд¤ми 70 см. ƒл¤ пол≥пшенн¤ всхожост≥ нас≥нн¤ скариф≥кують - злегка перетирають м≥ж двома дощечками, оббитими наждачним папером, це порушуЇ тверду нас≥нну оболонку, тим самим спри¤ючи швидкому набуханню нас≥нн¤ ≥ њх проростанню. Ќас≥нн¤ закладаЇ на глибину 1,5-2 см. ƒл¤ того, щоб ¤комога ран≥ше почати догл¤д за пос≥вами, до нас≥нн¤ алте¤ п≥дм≥шують нас≥нн¤ рослин, ¤к≥ швидко сход¤ть (нас≥нн¤ салату, г≥рчиц≥, льону ≥ ≥нших культур).
” нормальних умовах сходи алте¤ з'¤вл¤ютьс¤ на восьмий-дес¤тий день, при неспри¤тливих - через 18-20 дн≥в п≥сл¤ пос≥ву.
ƒогл¤д за пос≥вами. ѕ≥сл¤ по¤ви сход≥в провод¤ть культивац≥ю м≥жр¤дь на глибину 5-7 см. якщо сходи загущен≥, з по¤вою 2-3 справжнього листка њх прор≥джують, залишаючи на кожному метр≥ гр¤док по 8-10 рослин. ѕрот¤гом л≥та 2-4 рази провод¤ть культивац≥ю з одночасною прополкою.
ѕри необх≥дност≥ на перех≥дних плантац≥¤х розпушуванн¤ м≥жр¤дь ≥ прополку провод¤ть впродовж вегетац≥йного пер≥оду включно до моменту стуленн¤ рослин в р¤дках. « другого року житт¤ рослини починають п≥дживлювати ам≥ачною сел≥трою з розрахунку 30 кг/га, а перед зим≥влею видал¤ють в≥дмерл≥ частини алте¤.
¬несенн¤ добрив. јлте¤ л≥карська позитивно реагуЇ на добрива. 30-40 тонн гною, що перепр≥в, буде потр≥бно на один гектар в поЇднанн≥ з фосфорно-кал≥йними добривами з розрахунку 45-60 к≥лограм≥в фосфорних на гектар ≥ 30-45 - кал≥йних.
јзотними добривами п≥дживлюють рослини на другому роц≥ житт¤: весною на початку в≥дростанн¤ розетки ≥ в пер≥од цв≥т≥нн¤ - доза 30 к≥лограм≥в на один гектар при кожному внесенн≥.
ѕри пос≥в≥ разом з нас≥нн¤м необх≥дно вносити гранульований суперфосфат з розрахунку 30-40 к≥лограм≥в на гектар.
” перший р≥к житт¤ алте¤ утворюЇ листову розетку. Ћише де¤к≥ екземпл¤ри утворюють один паг≥н до метра, р≥дше дек≥лька або дв≥-три б≥чних г≥лки. в≥тне на другому роц≥ житт¤, р≥ст стебла до цього пер≥оду складаЇ два з половиною метри.
«б≥р врожаю. ор≥нн¤ збирають ранньою весною (до в≥дростанн¤ рослин) або ос≥нню, переорюючи безв≥двальним плугом на глибину 25-30 см. ор≥нн¤ очищають в≥д земл≥ ≥ швидко (прот¤гом 20-25 хв) миють проточною водою, щоб вони не ослизн¤в≥ли. ѕот≥м р≥жуть на шматки завдовжки 20-25 см; найтовщ≥ (д≥аметром 1,5 см) розр≥зають ще ≥ вздовж. ¬рожайн≥сть пов≥тр¤но-сухих корен≥в складаЇ в середньому 10-20 ц/га.
—ушка. —ушать у вогн¤н≥й сушарц≥ при температур≥ 40 ํ—.
«бер≥ганн¤. ор≥нн¤ збер≥гаЇтьс¤ в дерев'¤них, добре закритих ¤щиках, що вистилають папером, оск≥льки вони г≥гроскоп≥чн≥ ≥ дуже легко в≥дволожуютьс¤. ѕорошок - в паперових багатошарових м≥шках, пом≥щених в м≥шки з тканини.
јлте¤ в≥рменська Ч багатор≥чна трав'¤ниста м'¤ко-повстиста рослина родини мальвових. —тебло пр¤мосто¤че, 60Ч 150 см заввишки. Ћистки пальчастоп'¤тирозд≥льн≥, гострозубчаст≥, з видовжено¤ицевидними частками. в≥тки двостатев≥, правильн≥, 5-пелюстков≥, рожево-ф≥олетов≥, у волотевидно-китицевидному суцв≥тт≥. в≥ткон≥жки за довжиною так≥, ¤к листки, у пазухах ¤ких вони сид¤ть, або трохи довш≥ за них. ѕл≥д Ч зб≥рний, з багатьох плодик≥в-с≥м'¤нок, розм≥щених к≥льцем. ÷в≥те у травн≥ Ч вересн≥. «агот≥вл¤ ≥ збер≥ганн¤, х≥м≥чний склад, фармаколог≥чн≥ властивост≥ ≥ використанн¤, л≥карськ≥ форми ≥ застосуванн¤ Ч усе так, ¤к у статт≥ јлте¤ л≥карська.
јлте¤ коноплевидна Ч багатор≥чна трав'¤ниста опушена шорстка рослина родини мальвових. —тебло пр¤мосто¤че, галузисте, 60Ч150 см заввишки. Ћистки чергов≥, довгочерешков≥, пальчасто-5-розс≥чен≥, з вузько-ланцетними частками; верхн≥ листки розс≥чен≥ на 3 вузьк≥ довгаст≥ загострен≥, по краю нер≥вно-великопилчаст≥ частки. в≥тки правильн≥, двостатев≥, одиничн≥ або по 2 в пазухах листк≥в, на довгих н≥жках; пелюстки рожев≥, б≥л¤ основи Ч темно-червон≥, в 2Ч3 рази довш≥ за чашечку.
ѕл≥д Ч з численних, розм≥щених к≥льцем плодик≥в-с≥м'¤нок. ÷в≥те у червн≥ Ч вересн≥. «агот≥вл¤ ≥ збер≥ганн¤, х≥м≥чний склад, фармаколог≥чн≥ властиђвост≥ ≥ використанн¤, л≥карськ≥ форми ≥ застосуванн¤ Ч усе так, ¤к у статт≥ јлте¤ л≥карська.
|
|
|
|
