’≥нне дерево
” далекому минулому племена п≥вденноамериканських ≥нд≥йц≥в ви¤вили ц≥лющ≥ властивост≥ кори х≥нного дерева, що вил≥ковують в≥д важких напад≥в мал¤р≥њ. “ак званою Ђчервоною водоюї - в≥дваром х≥нноњ кори - була вил≥кувана в 1638 роц≥ дружина в≥це-корол¤ ѕеру („≥н-„он), на честь ¤коњ ≥ з'¤вилас¤ латинська назва рослини.
оролева ѕеру змогла ознайомити з Ђдиво-засобомї Ївропейц≥в, що не знали л≥к≥в в≥д мал¤р≥њ. ору х≥нного дерева в≥дразу ж почали в≥дправл¤ти до ™вропи тоннами. Ќа жаль, ради цього дерева безжально вирубували, ≥ в XIX стол≥тт≥ х≥нне дерево опинилос¤ на меж≥ повного винищуванн¤.
ўе б≥льше в≥дстал≥ правител≥ ѕеру не хот≥ли н≥ позбавл¤тис¤ монопол≥њ на дорог≥ л≥ки, н≥ культивувати х≥нне дерево. ѕроте одному з н≥мецьких ботан≥к≥в, ’асскарлу, вдалос¤ з неймов≥рними складнощами переправити дек≥лька саджанц≥в на остр≥в ява. “рохи п≥зн≥ше англ≥Їць „арл≥ Ћедгер переправив на яву достатню дл¤ подальшого культивуванн¤ к≥льк≥сть нас≥нн¤. ћонопол≥њ перуанських володар≥в прийшов к≥нець, а людство одержало доступн≥ ≥ ц≥нн≥ л≥ки.
|
|
|
|
