—итник  ост¤нтин ћеркур≥йович

ћожна до неск≥нченност≥ перел≥чувати безл≥ч позитивних рис ц≥Їњ людини, проте важко працювати за умов, коли ≥ пол≥тика, ≥ економ≥ка держави занадто пов≥льно зм≥нюютьс¤ на краще, та в тому ≥ пол¤гаЇ сила мудрого пол≥тика, ¤ким ви¤вив себе прот¤гом усього життЇвого шл¤ху  ост¤нтин ћеркур≥йович, що в≥н н≥коли не втрачаЇ над≥њ ≥ в≥ри - в≥ри в талановитий, працелюбний, доброзичливий ≥ надзвичайно терпл¤чий народ ”крањни: "я люблю свою ”крањну, шаную њњ працьовитих, активних ≤ добрих людей, рад≥ю кожному нашому, нехай нав≥ть крих≥тному усп≥ху в будь-¤к≥й сфер≥ нашого бутт¤. я гадаю, що ”крањна заслуговуЇ на повагу." ("”крањнська газета", 6 кв≥тн¤ 2000 p.). “≥льки з любов'ю до своњх сп≥вв≥тчизник≥в можна творити ¤к велику пол≥тику, так ≥ доброд≥йн≥ справи. ѕро гуман≥стичн≥ життЇв≥ позиц≥њ  ост¤нтин ћеркур≥йович св≥дчить його активна д≥¤льн≥сть у благод≥йному фонд≥ "”крањнський фонд милосерд¤ ≥ здоров'¤", ¤кий в≥н очолював на громадських засадах з 1989 р. ѕро напр¤мок д≥¤льност≥ фонду засв≥дчують назви розроблених р≥зноман≥тних медичних та оздоровчих програм: "ћилосерд¤", "“урбота", "—ердолюбство" тощо, суть ¤ких - допомога люд¤м, що њњ потребують. "Ќе втомлюйтес¤ робити добро, - закликаЇ  ост¤нтин ћеркур≥йович - ≤ нехай не черств≥Ї ваше серце, нехай в ньому завжди буде м≥сце дл¤ сп≥вчутт¤... Ќадлишку милосерд¤ бути не може, це Ї моральною нормою ≥ потребою людського сусп≥льства... ћи зобов'¤зан≥ знайти вих≥д ≥з моральних тупик≥в, це послужить в≥дродженню ≥ оновленню гуманних традиц≥й нашого народу" ("ѕравда ”крањни", 19 кв≥тн¤ 1990 p.).

ќтже, щире вбол≥ванн¤ за долю своЇњ крањни ≥ свого народу, талант вченого пол≥тика, орган≥затора спонукали  ост¤нтина ћеркур≥йовича —итника зайн¤ти активну позиц≥ю в ус≥х сферах людськоњ д≥¤льност≥ - науц≥, пол≥тиц≥, економ≥ц≥, житт≥ сусп≥льства, ≥ в≥н доводить це прикладом свого житт¤.

Ќародивс¤ 3 червн¤ 1926 в м. Ћуганську. «ак≥нчив Ћуганський педагог≥чний ≥нститут (1945-49), факультет природознавства, "’≥м≥¤ ≥ природознавство"; у 1949-50 рр. - асистент Ћуганського педагог≥чного ≥нституту.

Ќаукова д≥¤льн≥сть  ост¤нтина ћеркур≥йовича почалас¤ приблизно п≥встол≥тт¤ тому. ўе студентом в≥н робив перш≥ досл≥ди на експериментальн≥й д≥л¤нц≥ своЇњ кафедри. 2 роки в ≥нститут≥ (це був Ћуганський педагог≥чний ≥нститут ≥м. “.√. Ўевченка) в≥н був головою студентського наукового товариства. “огочасний зав≥дувач кафедри ботан≥ки Ћуганського педагог≥чного ≥нституту доцент ‘ед≥р  арпович “ерещенко наполегливо пропонував юнаков≥ обрати дл¤ своЇњ науковоњ кар'Їри саме ботан≥ку. ¬ 1950 роц≥ в≥н вступив до асп≥рантури за фахом "ф≥з≥олог≥¤ рослин" ≥ був готовий пристрасно поринути в серйозну науку. ќбраний ним п≥вв≥ку тому ≥нститут став його другим домом, лаборатор≥Їю, а згодом - його д≥тищем. ¬с≥ минул≥ п≥вв≥ку  ост¤нтин ћеркур≥йович проробив в ≤нститут≥ ботан≥ки.

ѕрацюючи в асп≥рантур≥ п≥д кер≥вництвом проф. C.I. Ћебедева,  ост¤нтин ћеркур≥йович займавс¤ питанн¤ми ф≥з≥олог≥њ росту рослин. « самого початку в ц≥й робот≥ ви¤вивс¤ ≥ поступово в≥дточувавс¤ властивий йому ц≥л≥сний, ≥нтегративний п≥дх≥д. як хороший генерал, в≥н завжди у¤вл¤в соб≥ не т≥льки ту конкретну тему, ¤кою в даний момент займавс¤, але й "карту м≥сцевост≥" - м≥сце цих досл≥джень на загальному пол≥ науки, усв≥домлював, що робитьс¤ навкруги, з чим ц≥ досл≥дженн¤ пов'¤зан≥, з чим корелюють, чому суперечать. “ака широта погл¤ду, на жаль, властива небагатьом вченим нашого часу - часу вузьких спец≥ал≥зац≥й ≥ високих швидкостей, при ¤ких людина знаЇ свою тему, але майже не у¤вл¤Ї, що вона означаЇ дл¤ науки, де, власне, в≥н перебуваЇ. ‘ах≥вцем такого класу, ¤ких, до реч≥, повно в зах≥дн≥й науц≥,  ост¤нтин ћеркур≥йович н≥коли не був. «а питанн¤ми азотного обм≥ну або б≥осинтезу ф≥тогормон≥в в≥н завжди бачив ц≥лу рослину в ус≥й њњ б≥ох≥м≥чн≥й та ф≥з≥олог≥чн≥й складност≥ ≥ ц≥л≥сност≥, ≥ дал≥ - зв'¤зок рослини з б≥оценозом ≥ людиною.

ўе одного вчител¤  ост¤нтина ћеркур≥йовича не можливо об≥йти мовчанн¤м - ћ.√. ’олодного, одного з найвидатн≥ших вчених, що будь-коли працювали в ≤нститут≥ ботан≥ки (згодом, завд¤чуючи ≥н≥ц≥атив≥  ост¤нтина ћеркур≥йовича, ≤нституту було присвоЇно ≥м'¤ цього видатного б≥олога). ¬ той час, коли асп≥рант —итник почав свою роботу, його вже не було в ≤нститут≥, проте, ¤к писав  ост¤нтин ћеркур≥йович п≥зн≥ше, "дух його продовжував там жити, ≥дењ ≥ нереал≥зован≥ плани кликали до роботи". Ѕезумовним Ї вплив ћ.√. ’олодного не т≥льки на обранн¤ тем досл≥джень  ост¤нтина ћеркур≥йовича, але й на њх ф≥лософ≥ю. “акож Ї безсумн≥вним, що вивченн¤ ф≥з≥олог≥њ росту рослин, що так надихало ћ.√. ’олодного, отримало в особ≥  ост¤нтина ћеркур≥йовича - його посл≥довника - дуже сильне п≥дкр≥пленн¤ ≥ розвиток.

≤ ще один великий вчений справив на  ост¤нтина ћеркур≥йовича великий вплив - ¤кщо не вчительський, то такий, що скеровуЇ ≥ надихаЇ. ÷е ¬.≤. ¬ернадський. “ут так само впевнено можна говорити про спадкоЇмн≥сть погл¤д≥в ≥ п≥дход≥в. ¬ажко назвати ≥ншого вченого, ¤кий працював би з такою широтою замаху, легко ≥ в≥рно рухаючись нав≥ть у зовс≥м мало досл≥джених област¤х, ¤кий би прагнув ц≥л≥ галуз≥ науки звести до загального знаменника ≥ робив би з цього не т≥льки ф≥лософськ≥, але й практичн≥ висновки.  ост¤нтин ћеркур≥йович п≥шов ≥ншим шл¤хом, але багато ¤к≥ з цих рис ¬. ≤. ¬ернадського безумовно властив≥ ≥ йому. Ќе випадково сам  ост¤нтин ћеркур≥йович так багато зробив дл¤ публ≥куванн¤ ≥ попул¤ризац≥њ науковоњ спадщини ¬ернадського, а у сп≥вавторств≥ з —.ћ. —тойком ≥ ™.ћ. јпановичем написав чудову книгу про житт¤ ≥ д≥¤льн≥сть ¬олодимира ≤вановича в ”крањн≥.

ƒосл≥дженн¤ з ф≥з≥олог≥њ окремих орган≥в рослин , передус≥м корен¤, широко розгорнулис¤ в ≤нститут≥ ботан≥ки в 70-т≥ pp. за активноњ участ≥ ≥ п≥д кер≥вництвом  ост¤нтина ћеркур≥йовича. ¬ центр≥ цих досл≥джень знаходилис¤ питанн¤ внутр≥шньоњ орган≥зац≥њ процес≥в життЇд≥¤льност≥ корен¤, тобто досл≥джувалос¤, ¤к пов'¤зан≥ в Їдине ц≥ле процеси росту, поглинанн¤ м≥неральних речовин ≥ води, транспорту речовин, ¤к ц≥ процеси обумовлен≥ метабол≥чно, ¤к вони забезпечують виконанн¤ коренем його функц≥й. «а результатами ц≥Їњ роботи опубл≥ковано першу в своЇму род≥ кап≥тальну монограф≥ю "‘изиологи¤ корн¤" (1972), особлива ц≥нн≥сть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що вона зв'¤зуЇ воЇдино досл≥дженн¤ р≥зних р≥вн≥в - молекул¤рного, кл≥тинного ≥ тканинного. ѕродовженн¤м ц≥Їњ роботи ? "‘изиологи¤ листа" (1978). “ам, знову ж таки на р≥зних р≥вн¤х "зб≥льшенн¤", розгл¤нуто морфолог≥чн≥, анатом≥чн≥ ≥ цитолог≥чн≥ особливост≥ будови листка, а також ф≥з≥олог≥ю його функц≥онуванн¤. ¬ажливе м≥сце займають досл≥дженн¤ метабол≥зму листка в процес≥ росту ? диференц≥юванн¤ в ембр≥огенез≥ ≥ з початком проростанн¤, в гетеротрофний ≥ автотрофний пер≥оди розвитку. ќсобливу увагу прид≥лено анал≥зу найважлив≥ших азотовм≥сних метабол≥т≥в в онтогенез≥ листка.

"‘изиологию корн¤" невдовз≥ було видано польською мовою в ѕольщ≥, а ? автори удостоЇн≥ прем≥њ ≥м. ћ.√. ’олодного јЌ ”–—– (1975).

 осм≥чна ф≥тоб≥олог≥¤ - наступна стор≥нка науковоњ д≥¤льност≥  ост¤нтина ћеркур≥йовича. ¬≥н брав ¤кнайактивн≥шу участь у б≥олог≥чних експериментах, ¤к≥ проводилис¤ на рад¤нських штучних супутниках «емл≥, косм≥чних корабл¤х типу "—оюз", орб≥тальних станц≥¤х "—алют", а також при виконанн≥ нац≥ональноњ ≥ р¤ду м≥жнародних косм≥чних програм. √оловними напр¤мками досл≥джень були створенн¤ нових технолог≥й косм≥чного рослинництва, прогнозуванн¤ над≥йност≥ функц≥онуванн¤ автотрофноњ ланки в б≥олог≥чних системах життЇзабезпеченн¤ космонавт≥в, п≥зн≥ше - культивуванн¤ бактер≥й, розробка системи тестуванн¤ б≥олог≥чних ефект≥в косм≥чного польоту, а також питанн¤ фундаментальноњ ф≥з≥олог≥њ рослин в таких ц≥кавих умовах.

÷≥ досл≥дженн¤ в галуз≥ експериментальноњ грав≥тац≥йноњ технолог≥њ дозволили  ост¤нтину ћеркур≥йовичу розвинути гормональну теор≥ю троп≥зм≥в ћ.√. ’олодного на новому, сучасному р≥вн≥. ¬≥н д≥йшов висновку, що в умовах невагомост≥ система грав≥рецепц≥њ рослин формуЇтьс¤, але не функц≥онуЇ, а нормальне просторове розташуванн¤ орган≥в фотоавтотрофних рослин зумовлене тим, що неможлив≥сть зд≥йсненн¤ геотроп≥чноњ реакц≥њ при цьому компенсуЇтьс¤ њх фото- ≥ хемотроп≥змами.

ѕри вивченн≥ процес≥в росту ≥ розвитку рослин в екстремальних умовах космосу  ост¤нтин ћеркур≥йович використовував дуже широкий д≥апазон рослин з ус≥х р≥вн≥в еволюц≥йного розвитку: водорост≥, мохи, папорот≥, покритонас≥нн≥, що надало його висновкам ваги ≥ вал≥дност≥. ¬ результат≥ експеримент≥в було з'¤совано, що процеси м≥тозу, циток≥незу ≥ диференц≥юванн¤ тканин вегетативних ≥ генеративних орган≥в зд≥йснюютьс¤ в космос≥ в основному нормально, тобто в рамках програм цитодиференц≥юванн¤ ≥ морфогенезу, що реал≥зуютьс¤ на «емл≥. ¬одночас структурно-функц≥ональна орган≥зац≥¤ кл≥тинних органел значно зм≥нюЇтьс¤. «а отриманими даними  ост¤нтин ћеркур≥йович з колегами висунули ≥ обгрунтували положенн¤ про перебудову кл≥тинного метабол≥зму в умовах перв≥сноњ жорсткоњ детерм≥нац≥њ б≥ох≥м≥чних ≥ ф≥з≥олог≥чних процес≥в, що збагачуЇ наш≥ у¤вленн¤ про механ≥зми адаптац≥њ.

ќсновн≥ результати косм≥чних досл≥джень були викладен≥ ≥ узагальнен≥ в монограф≥¤х "ћикроорганизмы в космическом полете" (1983) ≥ "–астительна¤ клетка при изменении геофизических факторов" (1984), а також у численних статт¤х, опубл≥кованих в рад¤нських ≥ заруб≥жних журналах.

«а цикл роб≥т з досл≥дженн¤ законом≥рностей росту ≥ розвитку м≥кроорган≥зм≥в в умовах косм≥чного польоту  ост¤нтин ћеркур≥йович ≥ очолюваному ним "багатофункц≥ональному" колективу (в ¤кому був нав≥ть "св≥й" космонавт - √.ћ. √речко) в 1979 роц≥ присуджено ƒержавну прем≥ю ”крањнськоњ PCP в галуз≥ науки ≥ техн≥ки.

–озпов≥дати про досл≥дженн¤ в галуз≥ генетичноњ ≥ кл≥тинноњ ≥нженер≥њ рослин - просто задоволенн¤. ÷е той випадок, коли новий науковий напр¤мок виник пр¤мо на очах ≥ за л≥чен≥ роки перетворивс¤ на "класику", в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ в≥дому ≥ зрозум≥лу будь-¤кому б≥ологу будь-¤коњ спец≥ал≥зац≥њ. ¬ цих досл≥дженн¤х ≥ розробках  ост¤нтин ћеркур≥йович брав безпосередню участь на багатьох рол¤х - ≥ ¤к вчений, ≥ ¤к ≥н≥ц≥атор, плюс орган≥затор, плюс попул¤ризатор.

…ого перв≥сне зверненн¤ до кл≥тинноњ ≥нженер≥њ - зовс≥м не "наступний крок" у звичайному розум≥нн≥, оск≥льки було досить далеким в≥д сфери його попередн≥х праць з ф≥з≥олог≥њ росту ≥ розвитку рослин. “од≥ воно, здавалос¤ б, мало суто "ф≥з≥олог≥чну" п≥доснову: культивована кл≥тина представл¤лас¤ дуже ц≥кавою моделлю дл¤ вивченн¤ численних "р≥дних" проблем росту ≥ розвитку, гормональноњ регул¤ц≥њ ростових процес≥в тощо. ќднак невдовз≥, коли були добре розроблен≥ прийоми вид≥ленн¤ ≥зольованих протопласт≥в (тобто "голих" рослинних кл≥тин), модель стала ц≥кавою зовс≥м з ≥ншого боку. «'¤вилис¤ ≥дењ щодо принципово новоњ галуз≥ б≥олог≥њ - конструюючоњ, ≥нженерноњ ботан≥ки. ≈кспериментальна б≥олог≥¤ завжди була "такою, що в≥дн≥маЇ", "що руйнуЇ" - в тому значенн≥, що звичайний переб≥г експерименту пол¤гав у максимально можливому розд≥ленн≥ живого орган≥зму на окрем≥ системи ≥ функц≥њ. Ќа основ≥ таких експеримент≥в робилис¤ висновки про роль частини у функц≥онуванн≥ ц≥лого. «вичайно така ≥ндукц≥¤ в≥дбувалас¤, однак т≥льки у¤вно, теоретично. ѕриродно, що б≥ологи мр≥¤ли про способи експериментуванн¤, ¤к≥ б дозволили "з≥брати" з частин функц≥онуюче ц≥ле - кл≥тину, орган≥зм. “акого роду експериментальна реконструкц≥¤ була б ¤кнайл≥пшим доказом слушност≥ положень, отриманих за допомогою "руйнуванн¤".  р≥м того, такий шл¤х давав над≥ю на створенн¤ генетичне нових ун≥кальних орган≥зм≥в.

ƒосл≥ди з ≥зольованими протопластами були розпочат≥ в 1971 роц≥ - задовго до перших усп≥шних роб≥т з соматичноњ г≥бридизац≥њ. ¬ цих роботах ви¤вивс¤ дуже корисним досв≥д лаборатор≥њ –.√. Ѕутенко з ≤нституту ф≥з≥олог≥њ рослин јЌ —–—–. —п≥льна робота двох ≥нститут≥в дала чудов≥ результати. “ак, ними були отриман≥ - регенерован≥ - ц≥л≥ рослини з ≥зольованих протопласт≥в тютюну. ѕот≥м, у 1974 рощ, був пройдений наступний р≥вень - ?з злитих протопласт≥в тютюну отримано соматичн≥ г≥бриди. —аме в цих досл≥дженн¤х було вперше ви¤влене ¤вище двобатьк≥вського успадкуванн¤ цитоплазматичних ген≥в ≥, в≥дпов≥дно, хлоропласт≥в та м≥тохондр≥й у процес≥ соматичноњ г≥бридизац≥њ. ¬исновки про особливу повед≥нку ¤дер ≥ ƒЌ -вм≥сних органел при соматичн≥й г≥бридизац≥њ, отриман≥ в перших роботах  ост¤нтина ћеркур≥йовича —итника, –.√. Ѕутенко та ё.ё. √лЇби, сьогодн≥ Ї основними положенн¤ми трансм≥с≥йноњ генетики. ¬≥дкритт¤ двобатьк≥вського успадкуванн¤ плазмаген≥в стало одним з найвидатн≥ших дос¤гнень украњнськоњ науки. —еред зареЇстрованих в≥дкритт≥в воно було трет≥м, дл¤ колективу ≤нституту ботан≥ки - першим.

¬игравши першу "битву" ≥ зайн¤вши таку висоту, —итник не т≥льки не з≥йшов з нењ, але побудував ц≥лий плацдарм дл¤ подальшого наступу. Ќа початку 1975 року в ≤нститут≥ створено лаборатор≥ю ф≥тоф≥з≥олог≥њ ≥ кл≥тинноњ ≥нженер≥њ. ѕ≥зн≥ше, в 1982 роц≥, з'¤вивс¤ ц≥лий в≥дд≥л п≥д т≥Їю ж назвою ≥ з тими ж ц≥л¤ми. Ѕагато рок≥в  ост¤нтин ћеркур≥йович залишавс¤ його кер≥вником. «а вс≥ ц≥ роки колективом в≥дд≥лу проведен≥ численн≥ досл≥дженн¤ з культури ≥зольованих протопласт≥в ≥ соматичноњ г≥бридизац≥њ, зокрема ф≥логенетично в≥ддалених вид≥в рослин, трансм≥с≥йноњ генетики процесу соматичноњ г≥бридизац≥њ близькоспор≥днених вид≥в, в≥дпрацюванню технолог≥њ соматичноњ г≥бридизац≥њ з метою отриманн¤ ц≥нного селекц≥йного матер≥алу картопл≥, томата, тютюну.

¬же на початку 80-х pp. ≤нститут ботан≥ки став центром кл≥тинно-≥нженерних досл≥джень. ¬ивченн¤ молекул¤рних механ≥зм≥в життЇд≥¤льност≥ вийшло тут, ¤к ≥ в усьому св≥т≥, на передн≥й план, ≥ досл≥дженн¤ велис¤ на найвищому р≥вн≥. –азом з ё.ё. √лЇбою, своњм учнем ≥ сп≥вроб≥тником,  ост¤нтин ћеркур≥йович опубл≥кував монограф≥ю "—ли¤ние протопластов и генетическое конструирование высших растений" (1982), ¤ка невдовз≥ вийшла англ≥йською мовою у видавництв≥ "Springer". ѕ≥зн≥ше вийшли друком " леточна¤ инженери¤ растений" (1984), "—оматическа¤ гибридизаци¤ пасленовых" (1985).

ѕри вс≥й напруженост≥ молекул¤рно-кл≥тинних досл≥джень питанн¤ загальноњ ботан≥ки н≥коли не переставали хвилювати  ост¤нтина ћеркур≥йовича.

‘≥тосистематика, одна з королев б≥олог≥њ, стала ≥ залишилас¤ його коником. ¬≥н ≥ тут зм≥г ≥ продовжити традиц≥њ своњх попередник≥в (а ≤нституту ботан≥ки завжди було чим пишатис¤ в ц≥й галуз≥ - пригадаймо ƒ. . «ерова, ј.ћ. ќкснера, ћ.≤.  отова. ћ.¬.  локова), ≥ сказати нове слово. “е, що систематика маЇ бути ¤комога б≥льш комплексною, зрозум≥ло кожному, але спробуйте орган≥зувати таке досл≥дженн¤, коли один р≥д вивчатимуть ≥ "звичайн≥" флористи, ≥ пор≥вн¤льн≥ систематики, ≥ ф≥тоанатоми, ≥ генетики, ≥ молекул¤рн≥ генетики, ≥ пал≥номорфологи! “ака комплексн≥сть стала доступною - по сут≥, вперше в практиц≥ ботан≥чноњ науки - при комплексному вивченн≥ роду дерев≥й (Achillea), ¤кий орган≥зовував ≥ проводив  ост¤нтин ћеркур≥йович. 5 рок≥в тривало це ун≥кальне досл≥дженн¤, ¤ке дало можлив≥сть глибше розкрити законом≥рност≥ ≥ специф≥ку природновидовоњ диференц≥ац≥њ, визначити основн≥ напр¤ми в еволюц≥њ роду, показати складн≥сть ф≥логенетичних зв'¤зк≥в м≥ж таксонами на р≥зних р≥вн¤х орган≥зац≥њ.  олективна монограф≥¤ "“ыс¤челистники" (1984) п≥дсумувала цей проект ориг≥нальною системою роду дерев≥й, описом нового роду птарм≥ка (–tarmica) i розвитком теоретичних концепц≥й б≥оструктури таксон≥в. Ќа мою думку, це чудовий приклад д≥йсно комплексного п≥дходу до проблеми ф≥тосистематики.

–езультати цих досл≥джень дозволили  ост¤нтину ћеркур≥йовичу разом з Ѕ.¬. «аверухою висунути ≥дею нового п≥дходу до вивченн¤ ¤вищ природноњ диференц≥ац≥њ ф≥тоб≥оти на основ≥ розробки теоретичних засад ф≥тосингул¤нтноњ б≥оквантованост≥, обробки типолог≥њ ф≥тосингул¤нт≥в, њх ф≥логенетичних зв'¤зк≥в, внутр≥шньоњ попул¤ц≥йноњ структури ≥ найб≥льш рац≥онально адекватного в≥дображенн¤ складноњ природноњ картини пол≥тип≥чноњ диференц≥ац≥њ в таксоном≥чних одиниц¤х ф≥тосистематики. Ѕезсумн≥вно, що поглиблене вивченн¤ св≥ту судинних рослин на основ≥ нових теоретичних концепц≥й в≥дкриваЇ величезн≥ перспективи досл≥дженн¤ елемент≥в флори, розкритт¤ р≥зноман≥тност≥ ≥ багатогранност≥ структури ф≥тосингул¤нт≥в, практичного використанн¤ ≥ моб≥л≥зац≥њ ще прихованих потенц≥й рослинного св≥ту, ефективного використанн¤ новоњ ≥нформац≥њ дл¤ потреб багатоц≥льовоњ ф≥тосозолог≥њ.

” русл≥ цих роб≥т важливо згадати таку ботан≥чну дисципл≥ну, ¤к ф≥тоейдолог≥ю - науку про б≥олог≥чн≥ окремост≥ у рослин. ѓњ створив ћ.¬.  локов на основ≥ власних ≥дей щодо диференц≥ац≥њ географ≥чних рас у рослин, сприйн¤в ≥ розвинув  ост¤нтин ћеркур≥йович, ¤кому вдалос¤ привнести у ф≥тоейдолог≥ю нов≥тн≥ дос¤гненн¤ експериментальних п≥дход≥в дл¤ ви¤вленн¤ м≥ри под≥бност≥ або в≥дм≥нност≥, а також спор≥дненост≥ окремих таксон≥в. ќписова до того наука набула таким чином необх≥дноњ точност≥, в н≥й з'¤вилис¤ к≥льк≥сн≥ критер≥њ.

Ѕагато ще можна розпов≥дати про наукову д≥¤льн≥сть  ост¤нтина ћеркур≥йовича. ћабуть, варто обмежитис¤ описом цих ключових дл¤ нього тем ≥ згадати лише про еколог≥ю ≥ охорону природи - ниву, ¤ку  ост¤нтин ћеркур≥йович, можна сказати, орав ≥ оре з неослабним запалом, поливаЇ власним потом ≥ закликаЇ ≥нших до нього приЇднуватис¤. “ут дуже активною Ї сусп≥льна д≥¤льн≥сть, багато лекц≥й, статей тощо, але вчений не був би вченим, ¤кби в ус≥ своњ справи не привносив духу ≥ багажу науки. ≈колог≥чн≥ досл≥дженн¤ в ≤нститут≥ ботан≥ки ведутьс¤ пост≥йно ≥ на фундаментальному, ≥ на практичному р≥вн≥. « безл≥ч≥ праць з еколог≥њ, п≥дготовлених в ≤нститут≥, наведемо найосновн≥ш≥, що роз≥йшлис¤ величезними тиражами: "∆изнь и окружающа¤ среда" (1985), "Ѕиосфера. Ёкологи¤. ќхрана природы" (1987), "—ловарь-справочник по экологии" (1994).  ост¤нтин ћеркур≥йович розробл¤в науков≥ засади орган≥зац≥њ б≥осферних запов≥дник≥в, практично брав участь у створенн≥ таких перлин, ¤к  арпатський ≥ „орноморський запов≥дники.

¬арто сказати, що у 2002 роц≥  . ћ. —итник на запрошенн¤ ћ. ћ. Ѕарни в≥дв≥дав “ерноп≥льський нац≥ональний педагог≥чний ун≥верситет ≥мен≥ ¬олодимира √натюка та прочитав лекц≥њ студентам ≥ розпов≥в про св≥й життЇвий шл¤х.

ќрган≥заторська д≥¤льность . ¬ реальному житт≥ орган≥заторська д≥¤льн≥сть Ї такою близькою до науковоњ, що грань м≥ж ними здеб≥льшого дуже умовна. ’ороша орган≥зац≥¤ роботи наукових груп важить аж н≥¤к не менше, н≥ж ≥нтелект, ≥нтуњц≥¤ ≥ працездатн≥сть окремих вчених. Ќасправд≥, найчаст≥ше (можливо, на превеликий жаль!) вона означаЇ б≥льше. “ой катастроф≥чний стан, в ¤кому знаходитьс¤ украњнська наука останнЇ дес¤тир≥чч¤, ¤скраво це унаочнюЇ. ƒо цього питанн¤ ми ще повернемос¤, оск≥льки дл¤  ост¤нтина ћеркур≥йовича воно Ї предметом пост≥йного хвилюванн¤, ≥ д≥й, ≥ невпинних пошук≥в. јле ¤кщо говорити про його орган≥заторську д≥¤льн≥сть, скаж≥мо, 60-х ≥ 70-х pp., то в мене знову виникаЇ бажанн¤ пор≥вн¤ти його з талановитим генералом, нав≥ть коли посада його була ще далекою в≥д генеральськоњ. ¬ 1960 роц≥  ост¤нтин ћеркур≥йович очолив в≥дд≥л ф≥з≥олог≥њ рослин, через 10 рок≥в - весь ≤нститут ботан≥ки. ¬ цей час в ≤нститут≥ проводилис¤ абсолютно видатн≥ досл≥дженн¤. я вже говорив про монограф≥њ "‘изиологи¤ корн¤" ≥ "‘изиологи¤ листа". ÷≥ роботи були комплексними проектами, в ¤ких брало участь багато науковц≥в з р≥зних лаборатор≥й. якщо ц≥ проекти були продовженн¤м того, над чим працювали в ≤нститут≥ ран≥ше, тобто, в певному розум≥нн≥, - насл≥дуванн¤м традиц≥й, то "косм≥чн≥" досл≥дженн¤, розгорнут≥ в середин≥ 70-х pp., були новаторством, в центр≥ ¤кого перебував  ост¤нтин ћеркур≥йович.  осм≥чн≥ проекти вимагали набагато б≥льшоњ скоординованост≥ роботи абсолютно р≥знопроф≥льних груп, надзвичайно далеких у звичайному житт≥, - не лише б≥олог≥в, але й ф≥зик≥в, математик≥в, ≥нженер≥в тощо.

¬ажко перерахувати все, що зробив  ост¤нтин ћеркур≥йович дл¤ керованого ним ≤нституту ботан≥ки. «а 50 рок≥в вони так зрослис¤, що визначити, хто ≥ що зробив, важко та й не дуже потр≥бно. Ќеможливо замовчати його пост≥йну турботу про нац≥ональне надбанн¤ ”крањни - гербар≥њ рослин ≥ гриб≥в. √ербар≥й - надзвичайно важливий п≥дрозд≥л ≤нституту, без ¤кого неможлив≥, наприклад, п≥дготовка ≥ публ≥кац≥¤ фундаментальних видань типу "‘лор" ≥ "¬изначник≥в".  ост¤нтин ћеркур≥йович довго боровс¤ за поверненн¤ ≤нституту його площ, зайн¤тих ще в перш≥ повоЇнн≥ роки друкарнею, передус≥м заради розвитку гербар≥ю. ¬ 1995 роц≥ його зусилл¤ ув≥нчалис¤ усп≥хом, ≥ в гербар≥ю з'¤вилос¤ "друге диханн¤".

“акож дуже вагомим Ї внесок  ост¤нтина ћеркур≥йовича —итника у створенн¤ ÷ентрального природознавчого музею ЌјЌ ”крањни, особливо Ѕотан≥чного музею - складовоњ частини ¤к ÷ѕћ, так ≥ ≤нституту. ” роки становленн¤ Ѕотан≥чного музею над створенн¤м його експозиц≥й, збором демонстрац≥йного матер≥алу за дорученн¤м  ост¤нтина ћеркур≥йовича працювали вс≥ в≥дд≥ли ≤нституту. ≤ пот≥м, коли музей в≥дкривс¤, в≥н вишукував можливост≥ регул¤рно вир¤джати сп≥вроб≥тник≥в музею в морськ≥ експедиц≥њ дл¤ збору матер≥алу в р≥зних куточках «емл≥. “ак≥ експедиц≥њ в≥дбулис¤ в 1981, 1986 ≥ 1991 роках, в них брали участь сп≥вроб≥тники р≥зних в≥дд≥л≥в ≤нституту. ¬ результат≥ колекц≥њ музею значно поповнилис¤.

ѕонад ¤к 20 рок≥в  ост¤нтин ћеркур≥йович очолював спец≥ал≥зовану квал≥ф≥кац≥йну раду при ≤нститут≥ ботан≥ки, на ¤к≥й проходили захисти кандидатських ≥ докторських дисертац≥й за спец≥альност¤ми "ботан≥ка" ≥ "м≥колог≥¤". ¬≥н залишив цю посаду у зв'¤зку з призначенн¤м його головою експертноњ ради з загальноњ б≥олог≥њ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ ”крањни. ≤ на ц≥й робот≥ в≥н збер≥г властив≥ йому риси: широке розум≥нн¤ актуальност≥ наукового досл≥дженн¤, принципов≥сть ≥ вимоглив≥сть щодо ¤кост≥ дисертац≥й, високу об'Їктивн≥сть ≥ доброзичлив≥сть. « 1997 року  ост¤нтин ћеркур≥йович знову очолюЇ спец≥ал≥зовану квал≥ф≥кац≥йну раду при ≤нститут≥ ботан≥ки ЌјЌ ”крањни.

 ост¤нтин ћеркур≥йович пройшов довгий ≥ дуже в≥дпов≥дальний шл¤х у широкомасштабн≥й орган≥зац≥њ науки, на р≥вн≥ набагато вищому, н≥ж ≤нститут ботан≥ки. ¬≥н працював начальником науково-орган≥зац≥йного в≥дд≥лу ≥ головним вченим секретарем ѕрезид≥њ јЌ ”–—–, академ≥ком-секретарем ¬≥дд≥ленн¤ загальноњ б≥олог≥њ AH ”–—– ≥ в≥це-президентом AH ”–—–. Ѕ≥льше 20 рок≥в його обирають президентом ”крањнського ботан≥чного товариства. ўе одна важлива очолювана ним орган≥зац≥¤ - наукова рада з проблеми "Ѕ≥олог≥чн≥ основи рац≥онального використанн¤, перетворенн¤ ≥ охорони рослинного св≥ту", ¤ка ц≥леспр¤мовано ≥ планом≥рно координувала наукову тематику вс≥х ботан≥чних установ ≥ кафедр ботан≥ки ”крањни. ѕрот¤гом р¤ду рок≥в в≥н був головою правл≥нн¤ "”крањнського в≥дд≥ленн¤ “овариства рад¤нсько-австр≥йськоњ дружби", пот≥м головою товариства "”крањна-–ос≥¤". Ќаукова, орган≥зац≥йна ≥ сусп≥льна д≥¤льн≥сть вченого в≥дм≥чена високими ур¤довими нагородами колишнього –ад¤нського —оюзу ≥ молодоњ незалежноњ ”крањни.

Ѕагато уваги ≥ сил  ост¤нтин ћеркур≥йович в≥ддавав ≥ продовжуЇ в≥ддавати редакторськ≥й робот≥. ѕрот¤гом 25 рок≥в, з 1976 p., в≥н Ї головним редактором "”крањнського ботан≥чного журналу". «а цей час науковий р≥вень журналу ≥стотно п≥двищивс¤. ¬ ньому публ≥кують своњ результати не лише ботан≥ки ≥ м≥кологи ”крањни, але й њх заруб≥жн≥ колеги, зокрема, так≥ в≥дом≥ б≥ологи, ¤к проф. ѕ. ¬ольц (—Ўј), проф. ƒ. ’оуксворс та д-р ƒ. ћ≥нтер (јнгл≥¤), проф. M. ћозер i проф. ?. ≈рендорфер (јвстр≥¤), проф. ≈. Ќево (≤зрањль) ≥ багато ≥нших.

 ост¤нтин ћеркур≥йович —итник Ї також членом редколег≥њ м≥жнародних журнал≥в "Ѕотанический журнал", "≈колог≥¤ ≥ ноосферолог≥¤". як науковий редактор, в≥н дуже багато попрацював з науковими ≥ науково-попул¤рними видавництвами: понад 70 монограф≥й, дов≥дник≥в, зб≥рник≥в тощо вийшли за його редактурою. ÷е так≥ чудов≥ в ус≥х в≥дношенн¤х книги, ¤к "‘илогени¤, флористика, флорографи¤, систематика" (1973), "Ѕ≥олог≥чний словник" (1974), "‘лора, систематика ≥ ф≥логен≥¤ рослин" (1975), "Ѕиохими¤ синезеленых водорослей" (1978), "–едкие и исчезающие растени¤ ”краины" (1978), "ƒов≥дник з б≥олог≥њ" ( 1978), "„ервона книга ”крањнськоњ PCP" (1980), "¬ибран≥ труди ?.?. ’олодного" (1982), "–озвиток б≥олог≥њ на ”крањн≥" (1984) ≥ багато ≥нших.

 ост¤нтин ћеркур≥йович дуже багато зробив дл¤ попул¤ризац≥њ науки. ÷е, до реч≥, ще одна особлив≥сть колишнього –ад¤нського —оюзу, де видатн≥ вчен≥ дуже часто не замикалис¤ у вежах "чистоњ науки", а активно несли своњ знанн¤ люд¤м. –ос≥йською мовою написано багато з кращих науково-попул¤рних книг св≥ту.  ост¤нтин ћеркур≥йович не в≥дстав у цьому в≥д колег ≥ сподвижник≥в. …ого перу належить ц≥лий р¤д науково-попул¤рних книжок про ботан≥ку, найв≥дом≥шими серед ¤ких Ї "∆изнь зеленого листа" (1973), "ѕигменты растительного мира" (1986) ≥ "Ѕотанические тетради" (1986). Ѕезл≥ч статей тоњ ж тематики в≥н опубл≥кував у рос≥йських ≥ украњнських журналах "Ќаука н жизнь", "“рибуна лектора", "Ќаука ≥ сусп≥льство", "–≥дна природа" та ≥нших. ѕ≥сл¤ розвалу –ад¤нського —оюзу, коли дуже багато вчених перейшли в≥д такоњ активност≥ до гостр≥ших ≥ практичних справ,  ост¤нтин ћеркур≥йович залишивс¤ в≥рним соб≥ ≥ обран≥й справ≥, х≥ба що в його статт¤х останн≥х рок≥в пом≥тн≥шими ≥ гостр≥шими стали сусп≥льно-пол≥тичн≥ питанн¤.

як письменник в≥н багато стор≥нок присв¤тив також анал≥зу творчост≥ видатних вчених минулого, зокрема ћ.√. ’олодного, ¬.≤. ¬ернадського, јЋ. “ахтадж¤на, ƒ. . «ерова, A.M. ќкснера, A.C. Ћазаренка та ≥нших. Ќа стор≥нках "”крањнського ботан≥чного журналу" в≥н звернувс¤ до ≥стор≥њ украњнськоњ науки, багато зробив дл¤ поверненн¤ нап≥взабутих ≥мен репресованих вчених.

Ќе лише друкованим словом, але ≥ живою мовою в≥н пропагував улюблену ботан≥ку ≥ науковий п≥дх≥д. Ќе випадково в 1988 роц≥ в≥н був в≥дзначений вищою нагородою ¬сесоюзного товариства "«нанн¤" - медаллю —.≤. ¬ав≥лова.

ќхорона природи - одв≥чна турбота  ост¤нтина ћеркур≥йовича, його щире покликанн¤ ≥, на жаль, головний б≥ль. ÷е не фундаментальна наука, але фундаментальна справа. ўе в 1972 роц≥ в≥н виступив на з'њзд≥ ”крањнського ботан≥чного товариства з допов≥ддю "јктуальн≥ проблеми охорони природи" ≥ продовжуЇ виступати з промовами ≥ статт¤ми до цього дн¤. Ќаприк≥нц≥ 70-х  ост¤нтин ћеркур≥йович згуртував авторський колектив з пров≥дних ботан≥к≥в трьох республ≥к ≥ в результат≥ њх роботи вийшла друком колективна монограф≥¤ "ќхрана важнейших ботанических объектов ”краины, Ѕелоруссии и ћолдавии" (1980). ” 1985 роц≥ разом з≥ сп≥вавторами в≥н випустив дов≥дковий пос≥бник "∆изнь и окружающа¤ среда", а в 1987 роц≥ - книгу "Ѕиосфера. Ёкологи¤. ќхрана природы". ¬≥н був редактором першого виданн¤ "„ервоноњ книги ”крањни". ¬≥н же, розум≥ючи важлив≥сть б≥ор≥зноман≥тност≥ дл¤ стаб≥льност≥ екосистем, напол≥г на включенн≥ до другого виданн¤ "„ервоноњ книги" не лише вищих рослин, але й водоростей, лишайник≥в ≥ гриб≥в.

ѕроте його роль у справ≥ захисту навколишнього середовища набагато б≥льше рол≥ "аг≥татора ≥ пропагандиста". як в≥це-президент јЌ ”–—– в≥н брав активну участь у розробц≥ програми природоохоронноњ роботи до 2000 року. ¬≥н виконав величезну конкретну роботу ¤к голова Ќац≥онального ком≥тету ”–—– з програми ёЌ≈— ќ "Ћюдина ≥ б≥осфера" при јЌ ”–—–. я вже згадував, що в≥н брав участь у створенн≥ двох б≥осферних запов≥дник≥в в ”крањн≥. ¬ цих, ¤к ≥ в ≥нших справах, в≥н в≥дзначаЇтьс¤ разючою широтою кругозору ≥ вм≥нн¤м обірунтувати зроблен≥ висновки. « ¤кими т≥льки ≥н≥ц≥ативами з охорони природи в≥н не виступав! “ут ≥ пропозиц≥њ суворих, "дракон≥вських" закон≥в, ≥ рекомендац≥њ м≥н≥стерствам, ? конкретн≥ науков≥ розробки з очищенн¤ украњнських р≥чок. ≤ все це багаторазово, незважаючи на зм≥ну ур¤д≥в ≥ закон≥в.

ѕро пол≥тичну д≥¤льн≥сть  ост¤нтин ћеркур≥йович варто розпов≥сти окремо. ¬ажко сказати, коли вона розпочалас¤, бо коли орган≥зац≥йною роботою займаЇтьс¤ людина з широким кругозором - це вже пол≥тика. Ќа в≥дм≥ну в≥д багатьох вчених, здеб≥льшого людей апол≥тичних, бурхлива ≥ палка натура  ост¤нтина ћеркур≥йовича не могла залишатис¤ осторонь пол≥тичних под≥й в крањн≥. « початком перебудови  ост¤нтин ћеркур≥йович зум≥в творчо ≥ ц≥леспр¤мовано використати б≥льшу свободу д≥й. Ќевдовз≥ в≥н став народним депутатом парламенту незалежноњ ”крањни ≥ заступником голови п≥дком≥тету  ом≥тету ¬ерховноњ –ади з питань науки ≥ осв≥ти.

ѕершочергове завданн¤  ост¤нтина ћеркур≥йовича ¤к пол≥тика - захист наукового ≥ ≥нтелектуального потенц≥алу ”крањни в≥д розбазарюванн¤, дезорган≥зованост≥ ≥ розпаду. Ѕоротьба за бюджетне ф≥нансуванн¤, його дотриманн¤ в≥дпов≥дно до об≥ц¤нок ≥ указ≥в ѕрезидента ≥ ”р¤ду - одна з першочергових ц≥лей  ост¤нтина ћеркур≥йовича. ¬≥н пост≥йно "б'Ї в дзвони" про необх≥дн≥сть збереженн¤ науки, без ¤коњ крањна швидко стане "в р¤ди крањн третього св≥ту, крањн - сировинних додатк≥в, крањн з еколог≥чно брудними технолог≥¤ми ≥ неквал≥ф≥кованою робочою силою" (з його статт≥ п≥д промовистою назвою "≈ще один удар по фундаментальной науке, возможно... последний удар"). ўе ≥ ще в≥н повторюЇ: "якщо закр≥плен≥ ”казом (йдетьс¤ про ”каз ѕрезидента "ѕро скороченн¤ витрат ƒержавного бюджету ”крањни на 1998 p.") тенденц≥њ зневаги в ”крањн≥ знанн¤м, осв≥тою, наукою, престижем ≥нтелектуально! прац≥ не подолати сьогодн≥, то з великою м≥рою ймов≥рност≥ можна стверджувати, що десь через р≥к-два на нас чекаЇ зникненн¤ власне пон¤тт¤ "наукова ≥нтел≥генц≥¤ ”крањни". Ќе розпалюю пристраст≥, а просто передбачую к≥нцевий результат процесу перемиканн¤ основного ≥нструменту науки - розумового апарату досл≥дника, що заохочуЇтьс¤ ур¤дом, з науковоњ проблематики на проблеми власного виживанн¤, що ¤краз ≥ означаЇ смерть науки ¤к такоњ" (з т≥Їњ ж статт≥).

як пол≥тик  ост¤нтин ћеркур≥йович неодноразово доводив принципов≥сть ≥ тверд≥сть своЇњ позиц≥њ. Ќе раз в≥н виступав з критикою ѕрезидента ≥ завжди з критикою точною, продуманою, конкретною. ÷е було ≥ на його виступ≥ на 4-му з'њзд≥ Ќародно-демократичноњ парт≥њ в травн≥ 1999 року, ¤кий був з≥браний пропрезидентськими силами дл¤ затвердженн¤ р≥шенн¤ про ц≥лковиту п≥дтримку Ћ.  учми на майбутн≥х президентських виборах. “од≥  ост¤нтин ћеркур≥йович встановив ѕрезиденту точний д≥агноз: "” ѕрезидента ”крањни, - за¤вив в≥н, - немаЇ мети, в≥н не бачить результат≥в, а зв≥дси випливаЇ елементарна в≥дсутн≥сть необх≥дност≥ взагал≥ мати будь-¤к≥ системн≥ способи.  онструктор ≥ кандидат техн≥чних наук  учма був ≥ за своЇю суттю залишивс¤ людиною, ¤ка б≥льше схильна до пошуку, ¤ка отримуЇ б≥льше задоволенн¤ в≥д процесу, а не в≥д результат≥в. «в≥дси - пост≥йний кругооб≥г ≥ метушн¤, ¤ку в≥н зат≥ваЇ м≥ж органами влади, хто б њх не очолював, пост≥йна гра в додатков≥ повноваженн¤, ¤к≥ пот≥м зовс≥м не використовуютьс¤, га¤нн¤ часу в економ≥чних реформах. ѕов≥рте, цьому не буде к≥нц¤...". ≤, на жаль, передбаченн¤  ост¤нтина ћеркур≥йовича ви¤вилис¤ в≥рними. „ерез р≥к на проханн¤ "”крањнськоњ газети"  ост¤нтин ћеркур≥йович коментував посланн¤ ѕрезидента  учми ¬ерховн≥й –ад≥ "”крањна: вступ у XXI стор≥чч¤. —тратег≥¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку на 2000-2004 роки". Ќе раз довелос¤ йому констатувати сумну р≥зницю м≥ж словами ≥ справами вищоњ влади в≥дносно украњнськоњ науки.

јле  ост¤нтин ћеркур≥йович не втрачаЇ голови ≥ оптим≥зму. Ќещодавно, попрацювавши к≥лька дн≥в головою квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ бакалавр≥в на факультет≥ природничих наук ун≥верситету " иЇво -ћогил¤нська јкадем≥¤", в≥н ≥з задоволенн¤м говорив, що перспектива у науки Ї, бо Ї прекрасн≥ студенти, ¤к≥ невдовз≥ сформують г≥дне покол≥нн¤ молодих вчених. "ƒивл¤чись на них, - говорив в≥н в ≥нтерв'ю, - ¤ бачу, що перед≥ мною вже зр≥л≥ фах≥вц≥, вихован≥, ≥нтел≥гентн≥ люди". ” цих люд¤х  ост¤нтин ћеркур≥йович ≥ бачить те майбутнЇ, заради ¤кого працюЇ ≥ боретьс¤.

ќтже,  ост¤нтин ћеркур≥йович - це надзвичайна людина з характером б≥йц¤. ¬≥н, так би мовити, м≥цно збитий. ѕереробити вс≥ т≥ справи, можна лише з дуже ¤сною головою, з повною з≥бран≥стю ≥ ц≥леспр¤мован≥стю - ≥ не такою, що на тиждень натхненн¤, а на роки ≥ роки. …ого особиста дисципл≥нован≥сть надзвичайна, сказав - то зробив, захот≥в - так без в≥дкладань у довгий ¤щик. ѕрацездатн≥сть - просто невичерпна. ¬ ньому в≥дчуваютьс¤ надзвичайна збалансован≥сть, ¤сна пропорц≥йн≥сть, орган≥зован≥сть. Ќе дивно, що йому так добре вдаЇтьс¤ орган≥зовувати ≥нших, бо дл¤ нього - це природний процес.

як вчений в≥н волод≥Ї ¤скравим талантом досл≥дника, причому досл≥дника багатор≥вневого, ¤кий ≥ "з головою" ≥ "з руками". ¬≥н однаково легко себе в≥дчуваЇ ≥ при постановц≥ конкретного експерименту з ус≥ма методичними негараздами, техн≥чними накладками тощо, ≥ при усв≥домленн≥ його результат≥в, ≥ в≥ри теоретичному обм≥рковуванн≥ того, що все це означаЇ ≥ що з ус≥м цим робити. ≤ зробити ще один крок - дал≥ або вгору, до ф≥лософ≥њ ≥ методолог≥њ усього наукового п≥дходу дл¤ нього не Ї складним. « таким вченим приЇмно ≥ дуже корисно працювати пор¤д. ¬ ≤нститут≥ багато його учн≥в - ≥ "визнаних", ≥ "поб≥чних", ¤к≥ багато чому в≥д нього навчилис¤, нав≥ть не працюючи п≥д безпосередн≥м його кер≥вництвом, але просто сп≥лкуючись на сем≥нарах, захистах дисертац≥й, неоф≥ц≥йно ≥ так дал≥. ¬≥н - прекрасний колега в самому безпосередньому значенн≥ цього слова. ƒл¤ його учн≥в це Ї слушним стократ. Ќе випадково багато хто з них стали кандидатами ≥ докторами наук, а де¤ких обрано до Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук ”крањни. як мен≥ в≥домо, з багатьма  ост¤нтин ћеркур≥йович не поривав контакту ≥з завершенн¤м "оф≥ц≥йних" стосунк≥в, але продовжуЇ сп≥лкуватис¤ ≥, можна бути певним, - продовжуЇ вчити.

…ого авторитет вийшов далеко за меж≥ ≤нституту ботан≥ки, в≥н добре знаний в багатьох наукових колах ближнього ≥ далекого заруб≥жж¤.

ј за м≥цним робочим "фасадом" переховуЇтьс¤ - ≥ дуже часто виходить на поверхню - доброзичлива людина, приЇмний сп≥врозмовник, людина з гумором ≥ тонкою спостережлив≥стю. ‘еноменальн≥ природн≥ дан≥, множен≥ на косм≥чну енерг≥ю ≥ небачену працездатн≥сть, дозволили  ост¤нтину ћеркур≥йовичу стати тим, ким в≥н став. Ћюдиною, що гармон≥йно побудувала своЇ житт¤, що знаходитьс¤ в мир≥ з≥ своњм оточенн¤м, з≥ своњми ≥деалами ≥ своњм характером. Ћюдиною, закоханою у св≥т, в ¤кому живе, в оточуючих людей ≥ природу. Ћюдиною, ¤к≥й в багатьох в≥дношенн¤х можна позаздрити ≥ в ¤коњ, безумовно, Ї чому повчитис¤.

«а величезну наукову, пол≥тичну та громадську д≥¤льн≥сть учений в≥дзначений багатьма високими ур¤довими нагородами. ¬≥н Ї кавалером орден≥в “рудового „ервоного ѕрапора, ∆овтневоњ –еволюц≥њ, Ћен≥на, ярослава ћудрого V ступен¤, лауреатом ƒержавних прем≥й —–—– та ”–—– у галуз≥ науки ≥ техн≥ки та прем≥њ ≥м. ћ.√. ’олодного. «а значний внесок у розбудову украњнськоњ держави нагороджений ѕочесною √рамотою ¬ерховноњ –ади ”крањни.

јвтор (сп≥вав.) понад 400 наукових праць в галуз≥ ф≥з≥олог≥њ, рослин, еколог≥њ, косм≥чноњ б≥олог≥њ, зокрема сп≥ваватор книг:

"ћолекул¤рные механизмы клетки" (1969),

"‘изиологи¤ корн¤" (1972),

"∆итт¤ зеленого листа" (1973),

"Ѕ≥олог≥чний словник" (1974, 1986, за ред.),

"ƒов≥дник з б≥олог≥њ" (1978; 1979, 1981, 1985 - рос.; за ред.),

"‘изиологи¤ листа" (1978, за ред.),

"ћикола √ригорович ’олодний" (1979),

"ћикроорганизмы в космическом полете" (1983, за ред.),

" леточна¤ инженери¤ растений" (1984),

"ћорфогенез архегониат" (1985),

"Ѕотанические тетради" (1986),

"Ѕиосфера. Ёкологи¤. ќхрана природы: —правочное пособие" (1987, за ред.),

"ћетодологические проблемы интеграции ботанических наук" (1987),

"—ловарь-справочник по экологии" (1994, в≥дпов≥д. ред.) та ≥н.

 андидатська дисертац≥¤ "¬плив умов живленн¤ ≥ водопостачанн¤ на р≥ст ≥ ф≥з≥олог≥чн≥ процеси в лимон≥" (1955);

ƒокторська дисертац≥¤ "–≥ст ≥ взаЇмод≥¤ орган≥в рослин" (1966).

¬идатн≥ вчен≥-ботан≥ки

Ќа головну