ќмела б≥ла
ќмела б≥ла (Viscum album L.).
–одина –емнецв≥тников≥ Ч Loranthaceae.
ќмела б≥ла Ч нап≥впаразит. –осте на топол¤х, акац≥¤х, липах, вербах, березах, глод≥, ¤блун¤х, грушах та ≥нших деревах. ущова в≥чнозелена рослина, ¤к правило, кулепод≥бноњ форми, в≥д 20-30 до 120-130 см у д≥аметр≥. —тебла маЇ дерев'¤нист≥, листки жовто-зелен≥, вилчасто або супротивно розгалужен≥. в≥тки др≥бн≥, жовтувато-зелен≥, розташован≥ пучками. ѕл≥д Ц клейка б≥л¤ста несправжн¤ ¤года, ¤ку у зимов≥ м≥с¤ц≥ поњдають зголодн≥л≥ птахи ≥ таким чином спри¤ють поширенню рослини. ќмела б≥ла отруйна, ≥ тому њњ препарати не можна прот¤гом тривалого терм≥ну вживати всередину.
—ировина. ƒл¤ л≥кувальноњ мети використовують молод≥ г≥лки омели б≥лоњ з листками. «бирають њх у зимов≥ м≥с¤ц≥, а також у жовтн≥- листопад≥ без ¤г≥д (¤годи отруйн≥). «≥бран≥ листки й молод≥ г≥лки (не товщ≥ 0,5 см) сушать у добре пров≥трюваних прим≥щенн¤х, попередньо подр≥бнивши њх.
’≥м≥чний склад. ” препаратах омели б≥лоњ знайдено смолист≥ речовини, флавони, каротин, аскорб≥нову кислоту, хол≥н, ацетилхол≥н, цукор, камедь, олеанову та урсолову кислоти, алкалоњд в≥скотоксин (0,03-0,1 %).
«астосуванн¤.ќмела б≥ла Ц одна з найб≥льш перспективних рослин, ¤к≥ могли б використовуватись дл¤ л≥куванн¤ хвороб серцево-судинноњ системи. ¬иготовлен≥ з нењ препарати та наст≥йки ефективно використовуютьс¤ дл¤ л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби ≤-≤≤ стад≥й, артриту, атеросклерозу, серцевоњ недостатност≥, ендо-, м≥о- та перкардиту, ≥шем≥чноњ хвороби серц¤ (стенокард≥њ), тах≥кард≥њ тощо. ќмелу б≥лу в сум≥ш≥ з коренем цикор≥ю дикого, кв≥тками глоду, мел≥сою л≥карською, собачою кропивою п"¤тилопатевою беруть у сп≥вв≥дношенн≥ 1:2:2:2:2, й 4 столов≥ ложки сум≥ш≥ заливають 2 скл¤нками води, кип'¤т¤ть на малому вогн≥ 10 хв. ≥ настоюють 4 год. ¬живають по 100 мл 3 рази прот¤гом доби ≥ четвертий раз Ц перед сном.
|
|
|
|
