√оробина звичайна
√оробина звичайна (Sorbus aucuparia L.) (рос. –¤бина обыкновенна¤ )
–одина –озов≥ (Rosaceae Juss.). «ростаЇ в л≥сах майже по вс≥й ”крањн≥.
√оробина звичайна - дерево заввишки 3-15 м (≥нод≥ 20). Ћистки чергов≥, непарноперист≥, складн≥, розм≥щен≥ почергово. ¬они складаютьс¤ з 7-15 видовжено-ланцетних листочк≥в, матово-зелених зверху та сизих з≥ споду.
в≥тки двостатев≥, правильн≥, 5-пелюстков≥, б≥л≥, в густому багатокв≥тковому щитковидному суцв≥тт≥. ѕл≥д - ¤блукопод≥бний, кул¤стий, ¤скраво-червоний або оранжевочервоний. ÷в≥те у травн≥, плоди достигають у вересн≥.
–осте в л≥сов≥й та л≥состепов≥й зонах в л≥сах, по чагарниках, на схилах балок, вапн¤ках, високих п≥скових ≥ кам'¤нистих берегах р≥чок. Ўироко вирощують ¤к декоративну рослину.
« л≥кувальною метою використовують зр≥л≥ плоди (Fructus sorbi aucupariae). ¬ народн≥й медицин≥ використовують кв≥тки та, зр≥дка, лист¤. ѕлоди збирають до настанн¤ приморозк≥в. “ривале збер≥ганн¤ плод≥в у св≥жому вигл¤д≥ можливе при температур≥ близько 0∞ ≥ вологост≥ пов≥тр¤ 80- 85 % . ƒл¤ такого збер≥ганн¤ плоди збирають разом з плодон≥жками. ” домашн≥х умовах плоди сушать у зат≥нених теплих прим≥щенн¤х з доброю вентил¤ц≥Їю, розстилаючи њх тонким шаром ≥ часто перем≥шуючи. —ухоњ сировини виходить 22-23 % . —трок придатност≥ - 2 роки. —ух≥ плоди в≥дпускаютьс¤ аптеками.
’≥м≥чний склад . ѕлоди горобини - пол≥в≥там≥нна сировина. ¬они м≥ст¤ть фенольн≥ сполуки (катех≥ни - 370 мг % , антоц≥ани - 300-1600 мг % , флавоноли - 20- 246 мг%), каротин (3-15 мг%), фол≥Їву кислоту (0,18-0,25 мг %), в≥там≥ни — (40-100 мг%), ¬2 (0,05-0,07 мг%), (0,4 мг%) ≥ ≈ (0,8-5,1 мг%), орган≥чн≥ кислоти (¤блучна, винна, ¤нтарна, щавлева, сорб≥нова, парасорб≥нова), цукри (5,9-8 % ), спирт сорб≥т, пектинов≥ (0,3-0,5 % ) й дубильн≥ речовини, м≥неральн≥ сол≥ тощо. ¬ листках знайдено значну к≥льк≥сть в≥там≥ну — (200-220 мг%), каротиноњди й фенольн≥ сполуки, а в кв≥тках - кверцетин-3-глюкозид ≥ кверцетин-3-софорозид.
‘армаколог≥чн≥ властивост≥ . ѕлоди горобини використовують насамперед ¤к пол≥в≥там≥нний зас≥б при ав≥там≥ноз≥. ¬они вход¤ть до складу в≥там≥нного чаю. р≥м того, плоди мають в'¤жучу, послаблюючу, сечог≥нну, жовчог≥нну, кровоспинну та естрогенну д≥ю. ™ також дан≥ про те, що препарати з горобини зменшують к≥льк≥сть холестерину в кров≥ й жир≥в у печ≥нц≥, що робить њх корисними при ожир≥нн≥ (Obesitas). ¬важаЇтьс¤, що сечог≥нн≥ та послаблююч≥ властивост≥ притаманн≥ й препаратам з кв≥ток рослини. Ќаст≥й, в≥двар або с≥к плод≥в вживають при розладах травленн¤, гепатит≥, гепатохолецистит≥, утрудненому жовчовид≥ленн≥, при камен¤х у нирках ≥ сечовому м≥хур≥, при ¤вищах старечоњ атон≥њ товстоњ й тонкоњ кишок, при дизентер≥њ, гемороњ, маткових кровотечах у кл≥мактеричний пер≥од, при зупинц≥ менструац≥й та ¤к протизапл≥дний зас≥б. —в≥ж≥ плоди горобини корисно вживати при атеросклероз≥, г≥пертон≥њ та нирковокам'¤н≥й хвороб≥.
—пособи застосуванн¤ . ¬нутр≥шньо - св≥жий с≥к по 50 мл 3-4 рази на день; в≥двар плод≥в (15 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столов≥й ложц≥ 3-4 рази на день; настойку ≥з св≥жих плод≥в (200 і подр≥бненоњ сировини на 1 л гор≥лки, настоюють 12 дн≥в, проц≥джують) по 1 чайн≥й ложц≥ 3 рази на день при порушенн¤х менструального циклу в кл≥мактеричний пер≥од; сироп (1 кг соку зр≥лих плод≥в вар¤ть з 600 г цукру) по 1 столов≥й ложц≥ 3 рази на день при ожир≥нн≥; наст≥й молодих г≥лок (2 столов≥ ложки подр≥бненоњ сировини на 400 мл окропу, кип'¤т¤ть 5 хв, проц≥джують) по п≥вскл¤нки 4 рази на день при туберкульоз≥ шк≥ри; чай з лист¤ (30гсировини заварюють у « скл¤нках окропу) п'ють по 1 скл¤нц≥ 3 рази на день при нирковокам'¤н≥й ≥ жовчнокам'¤н≥й хворобах, а також при ≥нших хворобах печ≥нки; наст≥й кв≥ток (2 столов≥ ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють до охолодженн¤) по п≥вскл¤нки 3 рази на день.
—л≥д пам'¤тати, що плоди горобини заборонено вживати люд¤м, котр≥ мають схильн≥сть до г≥перкоагул¤ц≥њ кров≥.
Ћ≥карськ≥ рослини (дерева ≥ кущ≥)
|
|
|
|
