√оробина чорноплода
√оробина чорнопл≥дна(чорноплода) (арон≥¤ чорноплода) (рос. јрони¤ черноплодна¤ ) (Aronia melanocarpa L.)
–одина –озов≥ (Rosaceae Juss.). Ѕатьк≥вщина - ѕ≥вн≥чна јмерика.
÷е листопадний густий кущ заввишки 0,5-2 м. ¬ ”крањн≥ вирощуЇтьс¤ повсюдно. Ћистки ел≥птичн≥ або ¤йцепод≥бн≥, загострен≥, по краю пилчаст≥, черешков≥, зверху темно-зелен≥, з≥споду св≥тл≥ш≥, розм≥щен≥ почергово.
÷в≥те у травн≥ - червн≥ б≥лими або рожевими кв≥тками, з≥браними в суцв≥тт¤ щитки. в≥тки двостатев≥, правильн≥, п'¤типелюстков≥. ѕлоди - кул¤ст≥, чорн≥, соковит≥ ¤блучка д≥аметром 6-15 мм, що достигають у серпн≥ - вересн≥.
—ировина. « л≥кувальною метою використовують св≥ж≥ плоди, ¤к≥ збирають п≥сл¤ повного достиганн¤, або висушен≥.
’≥м≥чний склад . ѕлоди м≥ст¤ть 5-6 % фенольних сполук (флавоноњди ≥ фенолокислоти), до 2,5 % пектинових речовин, цукри (4,6-9,4 % ), фенолкарбонов≥ кислоти, фол≥Їву кислоту, рибофлав≥н, н≥котинову кислоту, токоферол, аскорб≥нову кислоту та м≥кроелементи (йод-5-6 мкг/ 100 г, мол≥бден, марганець, м≥дь, бор, кобальт ≥ ≥нш≥).
‘армаколог≥чн≥ властивост≥. –ослина маЇ г≥потензивн≥, спазмол≥тичн≥, проти запальн≥, кап≥л¤розм≥цнююч≥, сечог≥нн≥ й жовчог≥нн≥ властивост≥. ѕлоди або с≥к з них зумовлюють г≥потензивну та спазмол≥тичну д≥ю ¤к в умовах експериментальноњ г≥пертон≥њ, так ≥ у хворих на г≥пертон≥чну хворобу. «авд¤ки вм≥стов≥ в плодах фенолкарбонових кислот ≥ йоду њх застосовують у комплексн≥й терап≥њ тиреотоксикозу. ¬ кл≥н≥чних та експериментальних умовах встановлено, що плоди горобини ви¤вл¤ють пом≥тний актив≥зуючий вплив на систему гемостазу, тому њх застосовують при р≥зноман≥тних патолог≥чних зрушенн¤х у систем≥ згортанн¤ кров≥, зокрема, при гемораг≥чних д≥атезах, кап≥л¤ротоксикозах ≥ кровотечах р≥зного походженн¤. ≈фективна √. ч. при атеросклероз≥, цукровому д≥абет≥, гломерулонефритах, променевих ураженн¤х ≥ алерг≥чних станах, при порушенн¤х, зумовлених застосуванн¤м антикоагул¤нт≥в. ќстанн≥м часом з'¤совано, що лист¤ √. ч. м≥стить речовини, ¤к≥ мають здатн≥сть пол≥пшувати роботу печ≥нки, спри¤ти утворенню й в≥дтоков≥ жовч≥.
—пособи застосуванн¤ . ¬нутр≥шньо - в≥двар плод≥в (20 г сухих плод≥в на 200 мл окропу) по п≥вскл¤нки 3-4 рази на день; св≥ж≥ плоди або с≥к приймають по 50-100 г трич≥ на день.
«авд¤ки високому вм≥сту в плодах фенолкарбонових кислот ≥ йоду њх застосовують у комплексному л≥куванн≥ тиреотоксикозу. ѕлоди горобини ви¤вл¤ють актив≥зуючий вплив на процеси кровотворенн¤. ѓх застосовують у випадках р≥зноман≥тних патолог≥чних зрушень у систем≥ згортанн¤ кров≥ ≥ кровотеч р≥зного походженн¤. ƒобрий ефект даЇ горобина п≥д час л≥куванн¤ атеросклерозу, цукрового д≥абету, променевих уражень, алерг≥чних стан≥в, зумовлених застосуванн¤м антикоагул¤нт≥в. Ћистки рослини м≥ст¤ть речовини, ¤к≥ пол≥пшують роботу печ≥нки, спри¤ють утворенню жовч≥.
¬живанн¤ соку ≥ плод≥в горобини не рекомендоване люд¤м, з≥ схильн≥стю до г≥перкоагул¤ц≥њ кров≥, а також хворим на виразкову хворобу шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки або г≥перацидному гастрит≥.
Ћ≥карськ≥ рослини (дерева ≥ кущ≥)
|
|
|
|
