Ѕузина
Ѕузина чорна (Sambucus nigra L.)
–одина ∆имолостев≥ Ч Caprifoliaceae
√≥лл¤стий кущ або невелике деревце до 5 м ≥ б≥льше заввишки ≥з св≥тло-бурою тр≥щинуватою корою. ѕагони м≥ст¤ть б≥лу м'¤ку серцевину. Ћистки супротивн≥, до 35 см завдовжки, непарноп≥рчаст≥, з ¤йцепод≥бними гостропилчастими кра¤ми, що при розтиранн≥ мають неприЇмний запах. в≥тки др≥бн≥, жовтувато-б≥л≥, з≥бран≥ в щиткопод≥бн≥ волот≥ з п'¤тьма головними г≥лочками. ѕл≥д Ч тринас≥нна к≥ст¤нка чорно-ф≥олетового кольору. –ослина св≥тлолюбива. ÷в≥те у травн≥- червн≥, плоди достигають у к≥нц≥ серпн¤ Ц на початку вересн¤. –осте на узл≥сс¤х, засм≥чених м≥сц¤х, поп≥д тинами, на урвищах, понад шл¤хами.
—ировина. « л≥кувальною метою заготовл¤ють кв≥тки, кору та плоди. «бирають плоди п≥д час повноњ њх стиглост≥ , кв≥тки Ч у пер≥од цв≥т≥нн¤ рослини. —початку кв≥тки в≥дд≥л¤ють в≥д щитк≥в, розстилають тонким шаром на папер≥, ≥ сушать у теплому прим≥щенн≥, що добре пров≥трюЇтьс¤. —уш≥нн¤ кв≥ток з щитками затримуЇ процес сушки ≥ знижуЇ ¤к≥сть сировини.
’≥м≥чний склад. ” кв≥тках бузини чорноњ знайдено дубильн≥ речовини, хол≥н, орган≥чн≥ кислоти, м≥неральн≥ сол≥ (близько 9 %), гл≥козид самбун≥грин, флавоновий гл≥козид рутин, летку ол≥ю.
«астосуванн¤. в≥тки, плоди та кора бузини чорноњ знайшли застосуванн¤ ¤к у науков≥й, так ≥ в народн≥й медицин≥, њх використовують дл¤ л≥куванн¤ компенсованоњ та декомпенсованоњ недостатност≥ серц¤, ендокардиту, м≥окардиту, перикардиту тощо. Ќаст≥й 1 столовоњ ложки кв≥ток бузини чорноњ на 1 скл¤нц≥ окропу, настоюють 30 хв. ѕ'ють по 100 мл 3 рази на добу за 30 хв. до њж≥. ќсобливо ефективн≥ кв≥тки бузини чорноњ у поЇднанн≥ з чебрецем звичайним, материнкою звичайною, п≥дб≥лом звичайним, медункою л≥карською, кв≥тками липи. √отують сум≥ш цих рослин у сп≥вв≥дношенн≥ 1:2:2:1:2:2. ѕот≥м беруть 3 столов≥ ложки сум≥ш≥, заливають 2 скл¤нками окропу й настоюють 1 год. ѕ'ють по 100 мл 3 рази на добу за 30 хв. до њж≥.
Ћ≥карськ≥ рослини (дерева ≥ кущ≥)
|
|
|
|
