Ћ≥кувальн≥ властивост≥ морськоњ цибул≥
” 1848 р. вперше у б≥л≥й морськ≥й цибул≥ було знайдено серцев≥ гл≥козиди ≥ отримано неочищену д≥ючу речовину, встановлено структури понад 10 серцевих гл≥козид≥в, що належать до групи буфад≥Їнол≥д≥в; дом≥нуючим в них Ї сцил¤рен ј ≥ глюкосцил¤рен ј. ” рослин≥ ви¤влено нетоксичну г≥рку речовину сцил≥п≥крин, ¤ка маЇ сечог≥нну д≥ю, до 30% слизового пол≥сахариду син≥стрину, жирну ол≥ю та незначну к≥льк≥сть еф≥рноњ ол≥њ.
«авд¤ки вм≥сту серцевих гл≥козид≥в б≥ла морська цибул¤ ефективно д≥Ї на серцевий м'¤з. —ерцев≥ гл≥козиди морськоњ цибул≥ легко вивод¤тьс¤ з орган≥зму ≥ не мають кумул¤тивноњ д≥њ. Ѕ≥ла морська цибул¤ маЇ виражену сечог≥нну д≥ю ≥ вживаЇтьс¤ дл¤ л≥куванн¤ набр¤к≥в, викликаних серцевою недостатн≥стю.
ќднак препарати морськоњ цибул≥ дос≥ не знайшли широкого застосуванн¤, оск≥льки ≥з фармацевтичного ринку њх вит≥снили л≥кувальн≥ засоби, виготовлен≥ на основ≥ наперст¤нки ≥ строфанту. ” де¤ких крањнах, зокрема у ‘ранц≥њ, ≤спан≥њ та ≤тал≥њ, почалос¤ в≥дродженн¤ анзура ¤к перспективноњ л≥карськоњ сировини: ≥з нього почали отримувати ефективн≥ ≥ндив≥дуальн≥ та комплексн≥ серцев≥ засоби. Ќещодавно ≥з рослини вид≥лено спирторозчинну сполуку недосл≥дженоњ будови, ¤ка маЇ сильну ≥нотропну д≥ю та виражений натр≥й-уретичний та пом≥рний кал≥й-уретичний ефекти.
|
|
|
|
