Ћ≥кувальн≥ властивост≥ ≥мбиру
ореневища м≥ст¤ть 1 - 3,5 % еф≥рноњ ол≥њ, головними складовими частинами ¤коњ Ї сескв≥тепенов≥ лактони: α- ≥ β-ц≥нг≥берени ≥ β-б≥саболен. ¬и¤влено також терпени: β-феландрен, камфен, α-п≥нен, куркумен, β-санталол. ” смол≥ м≥ститьс¤ пекуча речовина ц≥героль, що Ї сум≥шшю кетон≥в ц≥геролу ≥ шогаолу. «≥ св≥жих кореневищ ≥мбиру вид≥лено два флавоноњдних гл≥козиди, пох≥дн≥ кемпферолу, а також куркум≥н.
—ьогодн≥ ≥мбир застосовують дл¤ полосканн¤ горла при анг≥н≥; при розладах травленн¤ з нудотою ≥ блювотою; при хрон≥чному ентерит≥; при затримц≥ сечовид≥ленн¤; ¤к зас≥б, що покращуЇ апетит. ≤мбир п≥двищуЇ чуттЇву збудлив≥сть. «апоб≥гаЇ морськ≥й хвороб≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д синтетичних засоб≥в, ¤к≥ вживають при морськ≥й хвороб≥, ≥мбир не викликав поб≥чних ефект≥в, зокрема, сухост≥ в рот≥, сонливост≥ та пониженн¤ кров'¤ного тиску. ¬ажливою перевагою ≥мбиру Ї його приЇмний смак.
¬ основ≥ л≥кувальноњ д≥њ ≥мбиру лежить його антиг≥стам≥нна активн≥сть й ≥нг≥буванн¤ вид≥ленн¤ тромбоксану та простагландин≥в.
ореневища ≥мбиру широко використовують дл¤ ароматизац≥њ р≥зноман≥тних харчових продукт≥в. ореневища бувають двох товарних вид≥в - б≥л≥ ≥ чорн≥. Ѕ≥л≥ - старанно очищен≥ в≥дб≥лен≥ 2-процентним розчином хлорного вапна, ≥нод≥ в≥дпол≥рован≥ г≥псом або крейдою, а чорн≥ - вимит≥, висушен≥, але неочищен≥, а лише частково зв≥льнен≥ в≥д г≥ркого поверхневого шару.
Ћ≥кувальн≥ властивост≥ к≥мнатних рослин
|
|
|
|
