Ћ≥кувальн≥ властивост≥ гранату
ѕлоди граната м≥ст¤ть до 20% цукр≥в, в≥д 5 до 9% орган≥чних кислот, зокрема урсолову ≥ лимонну, в≥там≥н —, дубильн≥ речовини. Ќас≥нн¤ граната маЇ до 21% жирноњ ол≥њ, 20% крохмалю та до 10% азотистих сполук. ора г≥лок, корен≥в та стовбура м≥стить до 2% алкалоњд≥в (пельтьЇрин, ≥зопельтьЇрин та ≥ ≥нш≥), що зумовлюють антигельм≥нтну д≥ю та до 25% дубильних речовин.
—в≥ж≥ плоди граната вживають при респ≥раторних ≥нфекц≥¤х, мал¤р≥њ, жовт¤ниц≥, оп≥ках, дерматозах. …ого с≥к Ї корисним при ниркових кол≥ках, цукровому д≥абет≥, гемороњ та кон'юнктив≥тах. —ироп ≥з соку граната маЇ здатн≥сть знижувати тиск ≥ покращувати д≥¤льн≥сть серц¤. ≤з пектинових речовин граната одержано гемофорб≥н, ¤кий очищуЇ кров.
Ўк≥рка плод≥в, корен≥в, кора стовбура та г≥лок, а також висушен≥ кв≥ти у вигл¤д≥ водних насто¤нок та в≥двар≥в Ї ефективними засобами проти стр≥чкових глист≥в. ѕ≥дсмажене нас≥нн¤ граната ефективне при мал¤р≥њ та дизентер≥њ. ≤з в≥дход≥в сокоекстрактного виробництва шл¤хом екстракц≥њ жмиху 50-процент-ним етанолом одержали зас≥б, що маЇ бактер≥остатичну д≥ю до стаф≥локок≥в. ” в≥двар≥ ≥з г≥лок з листками купають ослаблених ≥ легкозбудливих д≥тей.
Ўк≥рку граната використовують при хворобах шлунково-кишкового тракту, включаючи дизентер≥ю. ¬икористовують також при сильному кашл≥.
|
|
|
|
