“овст¤нка

Ѕагатор≥чний сукулент ≥з стеблом заввишки до 8-10 см ≥ круглими, прикриваючи один одного, м'¤систими, с≥ро-зеленими, з округлою вершиною лист¤м.  в≥тки б≥л≥.

—тебла невисок≥, у основи розгалужен≥; утворюЇ дернини. Ћист¤ з≥бране в густу розетку 3-4 см в д≥аметр≥, зелен≥, край листа з довгими б≥лими волосками.  в≥тки маленьк≥, б≥л≥.  в≥тне у лютому - травн≥.

„агарник або дерево, що дос¤гаЇ в природ≥ 1-1,5 м, ≥нод≥ до 2 м висоти, ≥з стеблами близько 20 см в д≥аметр≥. Ћист¤ с≥ро-зелене, в≥д обернено- ¤йцепод≥бних до округлих, близько 7 см довжини ≥ 3-3,5 см ширини, товст≥, червон≥юч≥ по кра¤х ≥ з нижньоњ сторони. ѕо вс≥й верхн≥й поверхн≥ листа розташован≥ г≥датоди.  в≥тки близько 1 см довжини, б≥л≥ або кремов≥ з рожевим в≥дт≥нком.  в≥тне в к≥мнатних умовах р≥дко.

Ѕагатор≥чна трав'¤ниста рослина близько 12 см висоти. Ћист¤ сизо-зелене, оберненоланцетопод≥бн≥ або ¤йцепод≥бн≥, розташовуЇтьс¤ щ≥льно у вигл¤д≥ розетки на к≥нц≥ пагон≥в, кожна пара лист¤ хрест навхрест у вигл¤д≥ пропелера.  рањ листка з в≥¤ми, а вс¤ поверхн¤ несе склопод≥бн≥ сосочки, що створюють враженн¤ опушеност≥.  в≥тки др≥бн≥, жовт≥.

Ѕагатор≥чна низька рослина, створюЇ дернину. Ћист¤ в густих маленьких розетках, ланцетове, св≥тло- зелен≥, у верхн≥й частин≥ б≥льш широк≥.  рањ њх ус≥¤н≥ б≥лими, тонкими в≥¤ми, зверху на листов≥й пластинц≥ ¤мки у вигл¤д≥ пунктиру карм≥нового кольору, в≥д чого листочки стають строкатими, знизу вони карм≥нов≥.  в≥тки близько 0,5 см в д≥аметр≥, бл≥д≥; кв≥тне все л≥то.

Ѕагатор≥чна, маленька, витривала рослина, з пр¤мим, мало розгалуженим стеблом. √олубе ≥з затверд≥лими кра¤ми лист¤ супротивне, сид¤ч≥, широко¤йцепод≥бн≥, розташован≥ навкруги стебла, щ≥льно прил¤гають один до одного, чому стебло стаЇ схожим на товстого черв'¤ка.  в≥тки численн≥, на коротких кв≥ткон≥жках, б≥л≥, розташован≥ на верх≥вц≥ стеблинки.

Ѕагатор≥чний сукулентний нап≥вчагарник заввишки до 30-60 см, пагони злегка з≥гнут≥. Ћист¤ ¤йцепод≥бне, довгасте, м'¤систе, соковите, плоске, зелене або с≥ро-зелене, по краю з б≥лим пунктиром.  в≥тки б≥л≥, численн≥, у волотистих суцв≥тт¤х.  в≥тне з с≥чн¤ до березн¤. Ћегко розмножуЇтьс¤ живц¤ми.

√устог≥лл¤ст≥ чагарники ≥з стеблами, що стел¤тьс¤. Ћист¤ голубувато-зелене з восковим нальотом, ф≥олетово-червоною смужкою ≥ крапками по кра¤х.  ожна пара лист¤ зростаЇтьс¤ своњми основами, тому лист¤ справл¤Ї враженн¤ нанизаних на стебло.  в≥тки 2-2,5 мм довжини, кремов≥.

ћаленький деревопод≥бний сукулент, ¤кий дуже легко вирощувати. Ќа коротких г≥лках м'¤сист≥, овальноњ форми, блискуче зелене лист¤, ≥нод≥ з червоним краЇм. ¬ добре осв≥тлених м≥сц¤х рослина утворюЇ гронопод≥бн≥ суцв≥тт¤ др≥бних, схожих на з≥рочки б≥лих кв≥ток. ¬ крупних горщиках дос¤гаЇ висоти 60 см ≥ б≥льш. ¬л≥тку потребуЇ хорошого поливу.

Ѕагатор≥чна рослина ≥з стеблами ≥ пов≥тр¤ними корен¤ми, що в≥дход¤ть в≥д листових вузл≥в, що стел¤тьс¤ . Ћист¤ св≥тло- зелене, ¤йцепод≥бне, 1,5 см довжини ≥ ширина, по кра¤х ≥з г≥датодами.  в≥тки зеленуват≥ або жовт≥, 2-3 мм довжини. Ѕатьк≥вщина - ѕ≥вденна јфрика.

Ѕагатор≥чна трав'¤ниста рослина близько 5 см висоти. Ћист¤ ¤йцевидне, 1,5-2,5 см довжини, з≥бране в розетки, ¤к≥ утворюютьс¤ ¤к в пазухах старого лист¤, так ≥ на довгих столонах, що в≥дход¤ть з пазух старого лист¤.

Ѕагатор≥чна трав'¤ниста рослина ≥з стеблами до 1 м довжини, що стел¤тьс¤, покритими св≥тлими пл¤мами, червонуват≥ в листових вузлах. Ћист¤ ел≥птичне або ¤йцепод≥бн≥, 2-4(5) см довжини, 1-2,5 (3,5) см ширини, з пильчатим, червон≥ючим на сонц≥ краЇм ≥ г≥датодами, розташованими в основ≥ зубчик≥в.  в≥тки 5-8 мм довжини, б≥л≥ або кремов≥.

„агарник заввишки до 30 см, ≥з стрункими, пр¤мими, розгалуженими, м'¤систими стовбурами. ћаленьк≥, тригранн≥, округл≥, ¤йцевидноњ форми, короткозагострен≥, ¤сно-зелене лист¤ супротивне, густо сид¤ть по вс≥й довжин≥ стебла.  ожна пара листочк≥в розм≥щена по в≥дношенню до ≥ншоњ пари хрестопод≥бно.  ожний листочок посл≥довно накриваЇ половину довжини подальшого, внасл≥док чого утворюютьс¤ чотиригранн≥, дуже витончен≥ стебла.  в≥тки др≥бн≥, зеленувато-б≥л≥. Ћегко розмножуЇтьс¤, дуже декоративна своњми н≥жними, тонкими г≥лками.

Ќевеликий чагарник з лежачим, малог≥лл¤стим, п≥зн≥ше дерев'¤н≥ючим стеблом. Ћист¤ супротивне, зрощене основами таким чином, що оточують стебло; кожна останн¤ пара розташована по в≥дношенню до ≥ншоњ пари хрестопод≥бно. —тебло проростаЇ кр≥зь лист¤, зв≥дси ≥ назва - прод≥р¤влена. Ћист¤ ¤йцевидноњ форми, короткозагострен≥, ¤сно-зелене, покрит≥ сизим нальотом, крањ њх обл¤мован≥ червоним хр¤щепод≥бним пунктиром.

Ѕагатор≥чна безстеблова трав'¤ниста рослина з повзучим кореневищем, даючим столони. Ћист¤ з≥бране в розетку, ланцетопод≥бн≥, зелен≥, з нижньоњ сторони бур¤кового кольору, 8-9 см довжини, близько 2 см ширини з др≥бними в≥¤ми по кра¤х.  в≥тки др≥бн≥, б≥л≥, ароматн≥.

Ќевелике сукулентне деревце, що дос¤гаЇ в природ≥ 1-2 м висоти, стовбур до 30 см товщини, з густог≥лл¤стою кроною. Ћист¤ ел≥птичне або зворотно-ланцетопод≥бне, 2-6 см довжини, 1-2,5 см ширини, ¤скраво-зелене, блискуче, ≥нод≥ червон≥юч≥ по кра¤х, з ср≥бл¤стими крапками на верхн≥й сторон≥.  в≥тки близько 1 см довжини, б≥л≥ з рожевим нальотом.

Ќап≥вчагарник, сукулент заввишки до 1 м, з м'¤систим, пр¤мим, малорозгалуженим стеблом. Ћист¤ соковите, товсте, с≥ро- зелен≥, скошен≥, з тупим зак≥нченн¤м, формою нагадують серп - зв≥дси ≥ назва "серпопод≥бна".  в≥тки численн≥, з≥бран≥ на к≥нц¤х г≥лок, червоно - оранжев≥.  в≥тне щор≥чно в липн≥-серпн≥. –озмножуЇтьс¤ нас≥нн¤м ≥ листовими живц¤ми в кв≥тн≥, травн≥.

„агарник, гладкий, розгалужений, стебла м'¤сист≥, стовбури ≥ г≥лки п≥дведен≥, з в≥ком дерев'¤н≥ють. Ћист¤ б≥льш менш ¤йцепод≥бноњ форми, трохи загострене, звичайно товст≥, гладк≥, зверху трохи плоск≥, ≥з зворотноњ сторони закруглююч≥, ¤сно-зелен≥ з голубуватим в≥дт≥нком. ” верхн≥й частин≥ листка проходить пунктирна або суц≥льна ≥ржавого кольору смужка.  в≥тки маленьк≥, жовтуват≥, рожево-б≥л≥ або рожев≥. ÷ей вид багатий формами, ≥ вс≥ вони мають товсте, кругле лист¤. –озмножуЇтьс¤ нас≥нн¤м ≥ листовими живц¤ми.

“рав'¤ниста, дуже низькоросла сукулентна рослина, сильне розгалужене у основи. ”творюЇ дернини. ћаленьке лист¤ з≥бране в невелик≥ розетки ≥ густо розм≥щене на дуже тонких стеблинках; вони округл≥ або ¤йцевидноњ форми, товст≥, гладк≥, св≥тло- зелен≥.  в≥тки б≥л≥, др≥бн≥.  в≥тне в лютому - березн≥ близько 1,5-2 м≥с¤ц≥в.

Ѕагатор≥чна трав'¤ниста рослина з вил¤гаючими, густог≥лл¤стими стеблами, утворюЇ щ≥льн≥ куртини. Ћист¤ обернено¤йцкпод≥бн≥ 1,5 см довжини, близько 0,8 см ширини, зелен≥ з червоними крапками зверху ≥ ф≥олетово-червон≥ знизу, з≥брано в рихлу розетку.  рањ листка з др≥бними тонкими в≥¤ми.  в≥тки др≥бн≥, б≥л≥ з рожевою смужкою на зовн≥шн≥й сторон≥ пелюсток.

Ќап≥вчагарник з в≥дносно тонкими слабкими, нер≥дко вил¤гаючими пагонами, з численними бурими пов≥тр¤ними корен¤ми ≥ короткопод≥бними, м'¤систим, майже округлим в поперечному перетин≥ лист¤м до 4 см довжини ≥ 0,4 см ширини.  в≥тки б≥л≥.

√усто г≥лл¤стий чагарник, близько 15 см висоти, з вил¤гаючими або стел¤тьс¤ стеблами, що дають багато додаткових корен≥в. Ћист¤ сизо-зелене, обернено¤йцепод≥бне або ел≥птичне, 2,3-2,5 см довжини ≥ 0,2-0,8 см ширини. ¬с¤ рослина м'¤ко опушена.

ќсв≥тлен≥сть. « урахуванн¤м того, що в основному, дуже св≥тлолюбними рослинами, в домашн≥х умовах њм сл≥д в≥дводити сам≥ осв≥тлен≥ м≥сц¤.

¬ к≥мнатн≥й культур≥ кр≥м поливу у весн¤но-л≥тн≥й пер≥од њх бажано регул¤рно, а в жаркий час щоденно, обприскувати теплою (30-50∞—) водою.  раще всього робити це в вранц≥ або ввечер≥, коли пром≥нн¤ сонц¤ не обпалюЇ лист¤ . —трум≥нь обприскувача (бажана найдр≥бн≥ша розпилен≥сть) треба направл¤ти не на саму рослину, а трохи вище. ≤нод≥ корисно обмити лист¤ теплою водою за допомогою пензлика або ват¤ного тампона.

¬ ос≥нньо-зимовий час навколишню температуру знижують до 10-15∞, дл¤ чого рослини присувають ближче до скла, а з другого боку в≥дгороджують пол≥етиленовою шторкою. ѕоливати починають менше ≥ р≥дше, припин¤ють обприскуванн¤.

¬есною важливо правильно вивести сукуленти ≥з стану спокою. як т≥льки з'¤вл¤тьс¤ перш≥ ознаки зростанн¤, сл≥д усилити полив. ќсобливо корисно в цей час створити п≥двищену волог≥сть пов≥тр¤, почаст≥ше розбризкуючи воду в к≥мнат≥ ≥ обприскуючи сам≥ рослини. ¬ той же час, зб≥льшуючи полив сукулентних рослин, сл≥д керуватис¤ принципом "краще недолити, н≥ж перелити".

¬оду бажано використовувати м'¤ку, ≥з слабокислою реакц≥Їю. найкращою вважаЇтьс¤ чиста дощова, сн≥гова або кип'¤чена водопров≥дна, трохи тепл≥ше к≥мнатноњ (тод≥ вона швидше всмоктуЇтьс¤ корен¤ми). ѕоливати можна ¤к зверху в горщик, так ≥ знизу в п≥ддон, п≥сл¤ того, ¤к субстрат достатньо просохне. якщо горщик глин¤ний, це легко встановити, постукавши по ньому зовн≥. ѕри вологому субстрат≥ звук буде глухим, коли ж грудка земл≥ просохне, в≥н стаЇ дзв≥нким. ѕолив зверху викликаЇ швидке вимиванн¤ з грунту живильних речовин, дл¤ њх поповненн¤ необх≥дно част≥ше пересаджувати рослини або регул¤рно њх п≥дгодовувати.

—убстрати ≥ п≥дгод≥вл¤. “овст¤нковим п≥дходить стандартна сум≥ш, що рекомендуЇтьс¤ дл¤ сукулент≥в: глинисто-дернова, листова земл¤ ≥ п≥сок в р≥вних частинах. «алежно в≥д виду додають перегн≥й, торф, грунт, а дл¤ проникност≥ легкий грав≥й, гран≥тну, мармурову або цегл¤ну крихту. ќсновна умова - субстрат повинен бути рихлим, водо- ≥ пов≥тропроникним, мати слабокислу реакц≥ю. ƒл¤ с≥¤нц≥в готують ще б≥льш рихлу сум≥ш.

ƒобрих результат≥в в культур≥ можна добитис¤ п≥дживленн¤м товст¤нкових. ÷е робл¤ть весною ≥ вл≥тку в пер≥од активного зростанн¤, звичайно 1 раз≥в 2 на тиждень. ¬икористовують р≥зн≥ добрива дл¤ к≥мнатних рослин з невеликим зм≥стом азоту ≥ орган≥ки.

ѕосадка.  оренева система у товст¤нкових, ¤к ≥ у багатьох ≥нших сукулент≥в, поверхнева, тому горщики, пластмасов≥ або глин¤н≥, повинн≥ бути швидше широкими, н≥ж високими. ≤накше субстрат в нижн≥й частин≥ горщика, куди не проникають корен≥, може закиснути. ƒл¤ товст¤нкових ≥деально п≥дход¤ть широк≥ глин¤н≥ горщики (миски), ¤к≥ мають де¤к≥ переваги перед пластмасовими: њх ст≥нки порист≥, ≥ тому вода випаровуЇтьс¤ швидше. ÷е обер≥гаЇ кореневу систему в≥д загниванн¤ при надм≥рному полив≥. ™диний недол≥к глин¤ного горщика -це те що молод≥ корен≥ сл≥дують за рухом води по субстрату в≥д центру до ст≥нок. ¬насл≥док цього основна частина корен≥в, що ростуть, сконцентрована б≥л¤ ст≥нок горщика ≥ страждаЇ ¤к при перегр≥в≥, так ≥ при переохолодженн≥. ¬т≥м, положенн¤ легко виправити, пом≥стивши глин¤н≥ горщики з рослинами в п≥ддони з торфом або керамзитом.

ќб'Їм посуди повинен в≥дпов≥дати розм≥ру кореневоњ системи. ќптимальна в≥дстань м≥ж ст≥нками горщика ≥ розпр¤мленими при посадц≥ корен¤ми - не б≥льше 2-3 см. ¬ цьому випадку рослина в≥дчуваЇ себе комфортно, а грунт не закисаЇ.

Ќеобх≥дн≥сть пересадки визначаЇтьс¤ зовн≥шн≥м вигл¤дом сукулента ≥ швидк≥стю його росту, звичайно њњ провод¤ть кожн≥ 2-3 роки. ¬ийн¤вши рослину з горщика, ретельно огл¤дають його корен≥. якщо ви¤вл¤тьс¤ т≥, що загнили, њх обр≥зають до живоњ тканини, зр≥зи обпудрюють с≥ркою або деревним вуг≥лл¤м, п≥дсушують 1-2 дн≥ ≥ лише п≥сл¤ цього сад¤ть. ¬ дн≥ горщика повинне бути одне або дек≥лька отвор≥в, ¤к≥ прикривають кам≥нчиками або черепками, щоб зайва вода могла в≥льно вит≥кати. як дренаж на дно насипають др≥бне череп'¤, керамзит, грав≥й або грубозернистий п≥сок. —убстрат повинен бути злегка вологим, а не сирим або пересушеним. …ого засипають в горщик ст≥льки, щоб всередин≥ можна було в≥льно розпр¤мити корен≥. ѕри цьому основу стебла притримують рукою приблизно на р≥вн≥ краю горщика. ѕот≥м субстрат поступово п≥дсипають, утрамбовують його навкруги корен≥в, щоб не залишати пов≥тр¤них порожнин. ѕ≥сл¤ посадки рослину пом≥рно зволожують ≥ обов'¤зково обприскують водою. ѕрот¤гом перших 3-5 дн≥в достатньо т≥льки обприскуванн¤, а пот≥м приступають до звичайного поливу.

¬с≥ представники с≥мейства розмножуютьс¤ вегетативним ≥ генеративним (нас≥нним) способами.

«авд¤ки прекрасн≥й здатност≥ ¤к лист¤, так ≥ будь-¤ких частин стебла товст¤нкових до вкор≥ненн¤, вегетативний спос≥б став основним в культур≥. ƒуже просто розмножуЇтьс¤ бр≥оф≥ллюм, у ¤кого нов≥ рослини з кор≥нц¤ми утворюютьс¤ по краю материнського листка. ¬они легко в≥дд≥л¤ютьс¤ ≥, потрапл¤ючи на субстрат, тут же укор≥н¤ютьс¤ ≥ ростуть.

∆ивцювати краще весною, коли починаЇтьс¤ активне зростанн¤ ≥ достатньо св≥тла ≥ тепла. ƒл¤ вкор≥ненн¤ використовують злегка п≥дсушених живц≥в. —убстрат готують рихлий - чистий п≥сок, сум≥ш торфу з п≥ском або перл≥том. —л≥д п¤м'¤тати, що дл¤ усп≥шного вкор≥ненн¤ обов'¤зковий хороший дренаж. «аст≥й води згубний дл¤ молодих корен≥в, тому субстрат повинен бути лише злегка вологим. «ате спри¤тлива висока в≥дносна вогк≥сть пов≥тр¤, тому живц≥ пом≥щають в парничок або просто накривають пол≥етиленовим пакетом або скл¤ною банкою. ¬ пер≥од вкор≥ненн¤ живц≥ ¤комога част≥ше обприскують водою ≥ пер≥одично пров≥трюють. ≤ останн¤ необх≥дна умова - висока температура пов≥тр¤ (25-30∞—). якщо вона опускаЇтьс¤ нижче 20∞, утворенн¤ корен≥в спов≥льнюЇтьс¤.

Ќас≥нне розмноженн¤ товст¤нкових - складн≥ший шл¤х, але ≥нод≥ Їдиний.

ƒуже важливо дотримуватис¤ оптимальних терм≥н≥в пос≥ву. Ќе рекомендуЇтьс¤ робити це восени або взимку, коли нас≥нн¤ знаходитьс¤ в стан≥ спокою ≥ г≥рше проростаЇ. ƒо того ж, що з'¤вл¤ютьс¤ в таку пору року сходи матимуть недостачу св≥тла ≥ тепла, будуть вит¤гуватис¤, слаб≥ти, ≥, ¤к насл≥док, вражатис¤ хворобами ≥ шк≥дниками. Ќайспри¤тлив≥ший час дл¤ пос≥ву - початок весни.

ѕри нас≥нному розмноженн≥ необх≥дно дотримувати такий же режим, ¤к ≥ при вегетативному: 25-30∞— тепла ≥ висока волог≥сть пов≥тр¤. ƒуже добре, ¤кщо парник обладнаний нижн≥м п≥д≥гр≥вом ≥ додатково осв≥тлюЇтьс¤ лампами денного св≥тла або спец≥альними ф≥толампами, спектр ¤ких близький до сон¤чного.

ƒл¤ пос≥ву краще використовувати низьк≥ м≥сткост≥ - глин¤н≥ миски, ¤к≥ заздалег≥дь сл≥д продезинф≥кувати. ƒл¤ цього њх витримують в концентрованому розчин≥ перманганату кал≥¤ в≥д дек≥лькох годин до д≥б. «авд¤ки так≥й процедур≥ знищуЇтьс¤ хвороботворна м≥крофлора, ¤ка мешкаЇ на ст≥нках горщика ≥ може ви¤витис¤ згубною дл¤ сход≥в. –озм≥р посуду визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю нас≥нн¤ ≥ њх розм≥ром. ” товст¤нкових воно украй др≥бне, тому ≥ миски потр≥бн≥ невелик≥.

—убстрат дл¤ пос≥ву повинен бути легким, рихлим, водо- ≥ пов≥тропроникним. ÷им вимогам в≥дпов≥даЇ сум≥ш листовоњ земл≥ ≥ р≥чкового п≥ску (2:1). Ћистову землю сл≥д заздалег≥дь прос≥¤ти через найдр≥бн≥ше сито, а п≥сок добре промити. ѕриготовлений субстрат необх≥дне ретельно простерил≥зувати, нагр≥ваючи на пару прот¤гом 30-40 хвилин. ÷е позбавить його в≥д хвороботворних орган≥зм≥в, практично завжди присутн≥х в грунт≥. ѕ≥сл¤ обробки сум≥ш зволожують наст≥льки, щоб вона була не дуже сухою ≥ не дуже сирою.

ƒренажний отв≥р в дн≥ миски прикривають уламком черепка, опуклою стороною догори дл¤ кращого вит≥канн¤ води. ѕоверхн¤ субстрата повинна бути нижчою за край горщика на 1,5-2 см, щоб нас≥нн¤ не "витекло" разом з водою при полив≥.

ѕоверхню субстрата ретельно вир≥внюють, причому з де¤ким пониженн¤м в≥д крањв до центру. “од≥ п≥сл¤ поливу нас≥нн¤ не опинитьс¤ в щ≥лин≥ м≥ж ст≥нкою горщика ≥ земл¤ною грудкою. ƒл¤ вир≥внюванн¤ можна використовувати великий черепок, притискуючи його до субстрата опуклою стороною.

Ќас≥нн¤ висипати на поверхню субстрата ¤комога р≥вном≥рн≥ше, трохи густ≥ше до центру. ѓх можна пот≥м злегка присипати п≥ском, хоча ≥ не обов'¤зково. ћиску з пос≥вом пом≥щають в м≥стк≥сть з водою к≥мнатноњ температури (або трохи тепл≥ше), занурюючи на 1/3 висоти. ¬ цьому випадку субстрат р≥вном≥рно вбере воду, а нас≥нн¤ залишитьс¤ на м≥сц≥.  оли зволожитьс¤ верхн≥й шар, горщик виймають ≥ ставл¤ть в парничок. Ќадал≥ треба уважно стежити, щоб до по¤ви сход≥в субстрат завжди був злегка вологим. ƒл¤ цього його поверхню регул¤рно обприскують водою, обприскуючи њњ ¤комога др≥бн≥ше.

якщо все зроблено правильно, сходи з'¤вл¤ютьс¤ швидко ≥ дружно. «вичайно, багато що залежить ¤кост≥ нас≥нн¤. “ерм≥ни по¤ви сход≥в у р≥зних товст¤нкових коливаютьс¤ в≥д 2-3 дн≥в до 2 тижн≥в. Ѕ≥льш п≥зн≥ше проростанн¤ говорить про низьку ¤к≥сть нас≥нн¤ ≥ слабк≥сть с≥¤нц≥в. —ходи потр≥бно часто обприскувати водою, щоб не допускати пересиханн¤ субстрату ≥ зниженн¤ вологост≥ пов≥тр¤ в парничку.

 оли лист¤ сус≥дн≥х с≥¤нц≥в починаЇ стул¤тис¤, њх п≥к≥рують в ≥нш≥ м≥сткост≥, обережно виймають ≥з горшка. ƒерев'¤нной паличкою ≥з загостреним к≥нцем в субстрат≥ робл¤ть заглибленн¤, куди опускають корен≥ с≥¤нц≥в. ѕри посадц≥ коренева шийка рослини повинна опинитис¤ б≥л¤ самоњ поверхн≥ земл≥, ¤ку ущ≥льнюють, постукуючи по краю горщика. ѕ≥к≥руванн¤ провод¤ть не менше 2-3 раз≥в в пер≥од активного зростанн¤, що дуже корисне дл¤ с≥¤нц≥в. ¬ ос≥нньо-зимовий час њх тримають при б≥льш висок≥й температур≥, н≥ж доросл≥ рослини. ѓм також потр≥бна б≥льш висока волог≥сть пов≥тр¤ ≥ п≥дсв≥тка в найтемн≥ш≥ м≥с¤ц≥ року. Ќа другий р≥к за с≥¤нц¤ми починають догл¤дати, ¤к за дорослими рослинами.

«астосовують дл¤ озелененн¤ мало- ≥ середньогабаритних прим≥щень.

≤нш≥ рослини (“)

Ќа головну