—трептокарпус

÷е багатор≥чн≥ рослини з прикореневою розеткою ≥ дуже вкороченим стеблом, з видовжено-овальними, др≥бно опушеними, широколанцетними з перистокрањм жилкуванн¤м, досить широкими (в≥д 6-8 см), ≥ довгими (30-35 см) листками, кол≥р ¤ких вар≥юЇ в≥д св≥тло-зеленого ≥ до дуже темно-зеленого.

™ п≥стр¤волист≥ сорти - г≥бриди з дуже красивими св≥тло-зеленими, поц¤ткованими б≥лими перламутровими розводами ≥ пл¤мами, листками. ѓх поки що всього в≥с≥м сорт≥в.

 ольорова гама кв≥ток р≥зноман≥тна: двотонов≥ з б≥лим, жовтим або ≥ншого кольору горлом, з вишневими, син≥ми, коричневими пром≥нчиками, що випадають з горла, з ц¤тками ≥ рисками, с≥тчастими в≥зерунками по вс≥й кв≥тц≥. ™ й сорти - фентЇз≥, у ¤ких ч≥тко видно 3-4 р≥зних кольори. ” стрептокарпус≥в це поки що теж велика р≥дк≥сть.

Ќа одному листковому живц≥ дорослоњ рослини у пазус≥ можуть утворитис¤ в≥дразу 3-10 кв≥тконос≥в.

–ослина маЇ Їдиний листок, що дос¤гаЇ 60-70 см довжини, що Ї особлив≥стю цього виду. Ћист м`¤гкоопушений, широкоовальний, зморшкуватий, темно-зелений, знизу червоно-л≥ловий, темний, з св≥тлими жилками.  в≥тки голуб≥, невелик≥ (до 4-5 см в д≥аметр≥), з≥бран≥ в рихл≥ кист≥ по 15-20.  в≥тне з липн¤ по вересн¤.

ћаЇ т≥льки один великий - завдовжки до 35-40 см, ¤сно-зелений, широкий, тупуватий, зморшкуватий, досить жорсткий листок з добре пом≥тним жилкуванн¤м.  в≥тки др≥бн≥ - до 0,5 см в д≥аметр≥, б≥л≥, з≥бран≥ в рихл≥ кист≥ по 15-24 на струнких кв≥тконосах заввишки до 25 см. ” цього вигл¤ду буваЇ до 10 ≥ б≥льш кв≥тконос≥в.

÷¤ невелика трав'¤ниста рослина з великими, зморшкуватими, матово-блискучим лист¤м. ћаЇ дуже багато форм, в≥дм≥нних ¤скравими забарвленн¤ми кв≥ток - в≥д сн≥жно-б≥лого, рожевого до ¤скраво-червоного ≥ темно-л≥лового.  в≥тки дуже красив≥, бархатист≥, велик≥ - д≥аметром до 8 см ≥ завдовжки до 10- 11 см. ќдночасно на рослин≥ може кв≥тнути до 15 кв≥ток ≥ б≥льш. ÷е один з кращих представник≥в декоративнокв≥тучих к≥мнатних рослин.

—кладаЇтьс¤ з розетки широколанцетних, довгих, ¤сно-зелених, зморшкуватих, жорсткуватих на дотик листк≥в.  в≥тки поодинок≥, невелик≥ - д≥аметром 2-2,5 см, голуб≥, з коричнево-червоними смужками в з≥в≥, на довгих кв≥ткон≥жках, що п≥днос¤тьс¤ над рослиною на 14-18 см. ¬ид дуже ст≥йкий в закритих прим≥щенн¤х.

ѕер≥од росту ≥ цв≥т≥нн¤ в стрептокарпус≥в - з весни ≥ до осен≥. ѕ≥д час цв≥т≥нн¤ рослин≥ потр≥бне ¤скраве осв≥тленн¤, але в≥д пр¤мих сон¤чних промен≥в њх сл≥д прит≥нювати, тому що можуть бути оп≥ки на листках, а земл¤на грудка перегр≥ваЇтьс¤. ¬л≥тку утримують за 24- 26∞—. ѕри вищих температурах рослина маЇ пригн≥чений вигл¤д. Ћистки втрачають тургор ≥ в'¤нуть, краЇчки п≥дсихають. –ослина стаЇ непривабливою ≥ зрештою може просто загинути.

ѕер≥од в≥дносного спокою в стрептокарпус≥в - зима. ” цей час сл≥д знизити температуру до 15∞—, припинити п≥дживленн¤ ≥ виважено, у м≥ру просиханн¤ ірунту, поливати рослини.

—трептокарпуси любл¤ють пухкий, пов≥тропроникний, розсипчастий ≥ поживний ірунт, широк≥ й неглибок≥ горщики. ѕересаджувати в новий субстрат њх сл≥д кожн≥ п≥вроку. —трептокарпуси дуже добре реагують на добрива. ѕотр≥бно регул¤рно, починаючи з весни й до осен≥, кожних 7-10 дн≥в дл¤ активного росту ≥ цв≥т≥нн¤ п≥дживлювати рослини розчином комплексного м≥нерального добрива. —трептокарпуси можуть недовго витримувати пересушуванн¤, але в≥д пост≥йного надлишку вологи в них загнивають корен≥. ѕоливати сл≥д добре в≥дсто¤ною, м'¤кою водою, по краю горщика або в п≥ддон. Ќе шкодуючи, видал¤ти найб≥льш≥ ≥ стар≥ листки - це спри¤Ї кращому росту й р¤сному цв≥т≥нню рослини.

–озмноженн¤ под≥лом маточноњ рослини. ” стрептокарпус≥в немаЇ пасинк≥в, але згодом у дорослоњ рослини виростаЇ к≥лька верх≥вок, що мають сп≥льну кореневу систему. ¬они називаютьс¤ "д≥льонками".  оли њх виростаЇ к≥лька, ≥ вони розростаютьс¤ в горщику, рослина менше цв≥те, неправильно кущитьс¤, викривл¤Їтьс¤, њй стаЇ т≥сно в горщику. ÷е ≥ Ї сигнал до под≥лу.

¬иймають рослину з горщика, попередньо трохи поливають земл¤ну грудку, але так, щоб земл¤ була ледь вологою ≥ щоб в≥льно в≥дходила в≥д крањв. ¬≥докремлюють руками "д≥льонки" одну в≥д одноњ так, щоб кожна нова була з к≥лькома листками ≥ центром - верх≥вкою. ¬идал¤ють стар≥ нежив≥ корен≥ ≥ частину земл≥. –обл¤ть це дуже обережно, тому що можна зашкодити молодим корен¤м. якщо "д≥льонку" неможливо в≥докремити руками, в≥др≥зують чистим ножем в≥д потовщеного корен¤ невелику частину з верх≥вкою - листками. ћ≥сц¤ зр≥зу п≥дсушують ≥ посипаю товченим деревним вуг≥лл¤м. ” горщик д≥аметром 7 см насипають шар дренажу, завтовшки не менше 1 см. ƒл¤ дренажу використовують подр≥бнений п≥нопласт або керамзит. ѕот≥м насипають небагато св≥жого, легенького ≥ пов≥тропроникного субстрату, ставл¤ть "д≥льонку" по центру горщика, акуратно притримуючи за листочки рукою, ≥ п≥дсипають сум≥ш до р≥вн¤ кореневоњ шийки. —тежити, щоб верх≥вка рослинки була ледь вище земл≥, але не нижче, бо згодом в≥д перезволоженн¤ може згнити центр розетки ≥ рослина загине.

ќбережно ущ≥льнюють пальц¤ми земл¤ну сум≥ш навколо рослини ≥ злегка поливають по кра¤х горщика водою к≥мнатноњ температури, в ¤ку заздалег≥дь додають перманганат кал≥ю. –озчин повинен бути св≥тло-рожевого кольору.

ѕот≥м, аби запоб≥гти гнил≥ ≥ грибним захворюванн¤м, обприскують з пульверизатора рослину розчином топазу. ќбов'¤зково ставл¤ть в тепличку або п≥д пол≥етиленовий пакет ≥ к≥лька раз≥в на день пров≥трюють. ”кор≥ненн¤ в≥дбуваЇтьс¤ швидко ≥ вже через 2-3 тижн≥ рослина може розвиватис¤ самост≥йно.

–озмноженн¤ листковим живцем. ¬ибирають зр≥лий ≥ здоровий листок без ¤вних пошкоджень ≥ в≥др≥зують його в≥д материнськоњ рослини гострим ≥ чистим ножем.

ѕ≥др≥зують живець трохи навск≥с, злегка п≥дсушують ≥ посипають товченим деревним вуг≥лл¤м. ¬ерхню частину листка обов'¤зково сл≥д обр≥зати - це припинить його р≥ст. ” невеликий горщик (5-6 см) насипають дренаж, а зверху субстрат. ћожна висаджувати листков≥ живц≥ у безземельну сум≥ш, що складаЇтьс¤ з торфу, агроперл≥ту, вермикул≥ту ≥ пос≥ченого моху сфагнуму (3:1:1:1). ÷¤ сум≥ш пухка, малопоживна, що спри¤Ї розвитков≥ здоровоњ кореневоњ системи.

¬исаджують листочок п≥д кутом 45 градус≥в. «воложують субстрат, але не перенасичують водою. ќбприскують розчином топазу з пульверизатора ≥ пом≥щають в тепличку, ¤ку ставл¤ть у св≥тле й тепле м≥сце.

„ерез 30-45 дн≥в з'¤вл¤тьс¤ маленьк≥ листочки.  оли "д≥тки" достатньо п≥дростуть, так щоб було зручно њх вз¤ти в руки, њх акуратно в≥докремлюють в≥д материнського листка ≥ висаджують в легку земл¤ну сум≥ш, що складаЇтьс¤ з торфу, перл≥ту, вермикул≥ту, пос≥ченого моху сфагнуму ≥ земл≥ (3:1:1:2:2). Ќе сл≥д чекати, коли в маленькоњ рослини наросте багато листк≥в досить ≥ одного-двох. «вичайно, в такому раз≥ виростаЇ к≥лька "д≥ток".

якщо "д≥тка" маЇ небагато корен≥в ≥ здаЇтьс¤ тенд≥тною ≥ слабкою, њњ пом≥щають в тепличку на к≥лька тижн≥в.  оли вона зм≥цн≥Ї, то швидше ростиме.

–озмноженн¤ шматочками листка. ¬ибирають ≥ в≥др≥зують з маточноњ рослини великий, здоровий ≥ непошкоджений листок, кладуть нижн≥м боком на тверду поверхню ≥ р≥жу на фрагменти-шматочки завдовжки 3-5 см. Ќижн≥ ≥ верхн≥ частини листка обр≥зують, бо вони непродуктивн≥.

«анурюють њх у заздалег≥дь розведений розчин топазу, аби запоб≥гти гнил≥ ≥ грибним захворюванн¤м. ƒають трохи просохнути ≥ присипають зр≥зи товченим деревним вуг≥лл¤м.

” горшок насипаю дренаж, а зверху легку безземельну сум≥ш. –обл¤ть невелик≥ й неглибок≥ канавки ≥ дуже акуратно ≥ легко, п≥д кутом 45 градус≥в, висаджують шматочки. «емлю навколо шматочк≥в-фрагмент≥в злегка ущ≥льнюють пальц¤ми ≥ слабо поливають водою к≥мнатноњ температури. “епличку ставл¤ть в тепле, св≥тле м≥сце ≥ пер≥одично пров≥трюють.

„ерез два тижн≥ у шматочк≥в-фрагмент≥в з'¤вл¤тьс¤ маленьк≥ кор≥нц≥. „ерез чотири - проклюнутьс¤ малесеньк≥ паросточки. ўе через два тижн≥ - будуть добре пом≥тн≥ листочки. ћожна висаджувати шматочки-фрагменти ≥ по одному в горщик.

¬≥докремлюють ≥ розсаджують "д≥тки" так само, ¤к ≥ в попередньому випадку.

–озмноженн¤ поздовжн≥ми частинами листка.  ладуть листок на тверду поверхню ≥ вир≥зують гострим ножем центральну жилку з листковоњ секц≥њ. ќтримують дв≥ половинки з б≥чними жилками. ѕ≥сл¤ сад≥нн¤ в субстрат вони будуть виконувати функц≥њ черешка. „им б≥льше жилок на половинц≥ листка - тим б≥льше "д≥ток" утворитьс¤.

«анурюють в топаз ≥ ледь-ледь п≥дсушують, пот≥м припудрюють зр≥зи товченим деревним вуг≥лл¤м.

¬исаджують у горшок на дно ¤кого насипають шар дренажу завтовшки не менше 1 см, а зверху - безземельну сум≥ш. –обл¤ть неглибоку канавку ≥ пом≥щають в нењ листкову секц≥ю, злегка ущ≥льнюють ірунт навколо листка. «легка поливають водою к≥мнатноњ температури з розведеним в н≥й перманганатом кал≥ю.

ƒ≥тки" почнуть "прокльовуватис¤" прот¤гом 6-8 тижн≥в п≥сл¤ укор≥ненн¤ частини листка. як ≥ в ус≥х випадках, коли "д≥тки" пом≥тно п≥дростуть, њх необх≥дно в≥докремити в≥д листковоњ секц≥њ.

Ќас≥нн¤ стрептокарпус≥в дуже др≥бне, воно утворюЇтьс¤ при перехресному запиленн≥.

ƒл¤ вис≥ву нас≥нн¤ використовують невелик≥ й неглибок≥, але довол≥ широк≥ лотки з водост≥чними отворами, котр≥ ретельно промивають водою з перманганатом кал≥ю й обдають окропом. Ќа дно кладуть дренаж, на ¤кий насипають безземельну сум≥ш. ѕеред вис≥ванн¤м нас≥нн¤ посуд ≥з землею злегка струшують, щоб субстрат ос≥в, поверхню вир≥внюють. ƒл¤ р≥вном≥рного вис≥ву зм≥шують нас≥нн¤ з др≥бним перл≥том ≥ р≥вном≥рно розсипають по поверхн≥, а зверху ще присипають тоненьким шаром сум≥ш≥. ѕ≥сл¤ цього обережно, через пульверизатор, поливають водою к≥мнатноњ температури з перманганатом кал≥ю.

ўоб п≥двищити волог≥сть пов≥тр¤, лоток з нас≥нн¤ми ставл¤ть в тепличку на св≥тле, тепле м≥сце. ќптимальна температура дл¤ пророщуванн¤ нас≥нн¤ 21-25∞—. ƒал≥, у м≥ру висиханн¤ субстрату, поливають у п≥ддон, а тепличку пров≥трюю к≥лька раз≥в на день, ѕриблизно через 6-7 тижн≥в з'¤вл¤тьс¤ сходи.

 оли у с≥¤нц≥в утвор¤тьс¤ перш≥ один чи два листочки, разом ≥з землею розсаджують - п≥к≥рують њх в≥льн≥ше у цьому ж лотку й у той же субстрат. ѕ≥к≥рують обережно, аби не пошкодити молод≥ корен≥ с≥¤нц≥в.

 оли молод≥ рослинки пом≥тно п≥дростуть, њх розсаджують по одному в невелик≥ горщечки. «емл¤ну сум≥ш використовують легку й поживну, ¤ка складаЇтьс¤ з торфу, перл≥ту, вермикул≥ту, пос≥ченого моху сфагнуму ≥ земл≥ (3:1:1:2:2). „ерез 8- 10 м≥с¤ц≥в стрептокарпуси зацв≥тають.

—трептокарпуси атакують шк≥дники: трипси ≥ кл≥щ≥. ќбробл¤ти њх розчином ф≥товерму, конф≥дору або актелл≥ком дв≥ч≥-трич≥ з ≥нтервалом у 7-10 дн≥в. Ќеобх≥дно розводити розчин за ≥нструкц≥Їю ≥ дотримуватис¤ правил безпеки.

™ й ампельн≥ сорти, ¤к≥ можна вирощувати у п≥дв≥сних кашпо.

≤нш≥ рослини (—)

Ќа головну