—ансев'Їра
—ансев'Їри розетков≥ - здеб≥льшого багатор≥чн≥ рослини, ¤к≥ за допомогою п≥дземних або надземних столон≥в (кореневищ) з в≥ком утворюють б≥льш-менш велик≥ дернини. ” розетках може бути в≥д 1-3 до 20-30 листк≥в. “≥льки де¤к≥ з них - с.деревопод≥бна та с.стеблова - мають стебла до 1,5 м завдовжки. ” сансев'Їр розетка маЇ 3, 5 або 30 листк≥в, вони виростають одразу вс≥ ≥ б≥льше нових листк≥в не з'¤вл¤Їтьс¤. –озетка живе майже 5 рок≥в ≥ може "видати" кв≥тконос або потихеньку згасати, втрачаючи листки один за одним, доки не залишитьс¤ невеличке потовщенн¤ (редуковане стебло), в≥д ¤кого в≥дход¤ть столони з новими, молодшими за в≥ком розетками.
ореневища або столони у сансев'Їр можуть бути надземними. ” таких вид≥в, ¤к с.витончена, с.нап≥вчагарникова, столони спочатку спр¤мован≥ вгору ≥ вкрит≥ невеличкими видовжено-трикутними, зеленими листочками. ¬ м≥ру росту молодоњ розетки ≥ по¤ви кор≥нн¤ вони опускаютьс¤ на грунт. —толони с.трисмугастоњ (Sansevieria trifasciata) коротк≥, ¤к правило, п≥дземн≥ ≥ р≥дко довш≥ 10-15 см. ” сорту Sansevieria trifasciata laurentii по краю листка йде жовто-золотиста обл¤м≥вка, зростаЇ цей вид до 1 метра ≥ вище; —ансев'Їра ’ана Sansevieria hahnii - приземиста рослина з б≥льш широким, але коротким лист¤м, у сорту Sansevieria Golden hahnii - по краю листка йде широка б≥ло-жовта смуга, розм≥ри куща до 25-30 см.
Ћистки б≥льшост≥ вид≥в досить жорстк≥, ц≥локрањ, ланцетопод≥бн≥, мечопод≥бн≥, л≥н≥йн≥, видовжено-трикутн≥ або видовжено-широкотрикутн≥, сизо-зелен≥ до темно-зелених, в≥д 10-15 см до 1-1,5 м завдовжки, ≥з загостреною верх≥вкою. рањ листк≥в де¤ких вид≥в - з тонкою коричневою смужкою, ≥ обов'¤зково вс¤ поверхн¤ листк≥в (нижн¤ ≥ верхн¤) з поперечними рисочками, ¤к≥ св≥тл≥ш≥ в≥д листка та з≥бран≥ у б≥льш-менш широк≥ смуги. ƒо реч≥, в цьому вс≥ види сансев'Їр схож≥ м≥ж собою. Ќа молодих листках рисунок ч≥тк≥ший, з в≥ком в≥н дедал≥ б≥льше за кольором зливаЇтьс¤ з листком.
в≥тки сансев'Їр непоказн≥, трубчаст≥, б≥л≥, жовт≥-зелен≥, ≥нод≥ з коричневим в≥дт≥нком, з≥бран≥ в розпушен≥ довг≥ китиц≥ або головки. ” —ансев'Їра трисмугастоњ кв≥тконос невисокий, 20-30 см заввишки, ≥ схований за листками. в≥тки мають приЇмний запах ≥ багато нектару. ѕлоди, можна ≥ спостер≥гати р≥дко, вони вкрит≥ ¤скравою оболонкою, жовтого або оранжевого кольору.
” культур≥ ц≥ рослини в≥дносно невибаглив≥, але вони дуже погано витримують зниженн¤ температури нижче 8-10∞—. Ѕ≥льш≥сть сорт≥в, особливо ≥з строкатими листками, взагал≥ дуже негативно реагуЇ на зниженн¤ температури нижче 15∞—. —хож≥ процеси в≥дбуваютьс¤ й за надлишку вологи в посудин≥.
Ќа в≥дм≥ну в≥д рослин, ¤к≥ добре витримують д≥ленн¤ дернини, сансев'Їри при цьому на де¤кий час припин¤ють р≥ст, а ¤кщо в≥дд≥лити стару розетку, вона може не рости (не давати столон≥в) нав≥ть дек≥лька рок≥в.
—ансев'Їра три смугаста - досить т≥ньовитривала рослина, але на дуже осв≥тленому м≥сц≥, особливо на пр¤мих сон¤чних промен¤х, у нењ починають п≥дгор¤ти листки. ультурн≥ сорти не витримують недостатнього осв≥тленн¤, вони передус≥м частково втрачають своњ основн≥ прикраси - жовт≥ чи б≥л≥ смуги, а пот≥м гниють. ”с≥ сансев'Їри найкраще почуваютьс¤ у св≥тлих прим≥щенн¤х, але без пр¤мого сон¤чного пром≥нн¤.
–озмножувати сансев'Їри легко ≥ швидко листками, частинами листк≥в (њх можна розр≥зати ≥ вздовж, ≥ впоперек), молодими розетками, але сортов≥ особливост≥ збер≥гаютьс¤ т≥льки тод≥, ¤кщо розмножувати њх молодими розетками.
Ўк≥дники - павутинний кл≥щ, мучнистий червець, а також пошкоджуЇтьс¤ п'¤тнист≥стю ≥ утворюватис¤ оп≥ки.
—ансев'Їру велику (Sansevieria grandis Hook. f.) рекомендуЇть використовувати ¤к ампельну рослину в п≥дв≥сних корзинках.
¬икористовують дл¤ озелененн¤ мало- ≥ середньогабаритних прим≥щень.
|
|
|
|
