Примула
Примула оберненоконічна (Primula obconica) - багаторічна трав'яниста рослина, яка створює досить крупний кущ - до близько 60 см висотою. Листя опушене, на довгих черешках, округлої форми, серцеподібні у основи, хвилясті по краю, до 10 см завдовжки. Квітки до 4 см в діаметрі, запашні, зібрані в зонтичні суцвіття, можуть бути білого, рожевого, червоного, вишневого, голубого, лілового забарвлення.
Примула китайська (Primula sinensis) - багаторічна трав'яниста рослина з розеткою листя до 30-35 см висотою. Листя на довгих черешках, округло-серцеподібної форми, зубчаті по краю, до 15 см завдовжки. Квітки до 4 см в діаметрі, зібрані в зонтичні суцвіття, і можуть бути різного забарвлення - білого, оранжевого, рожевого, червоного, пурпурного, з жовтою плямою в зіві.
Примула к'юська (Primula kewensis) - однорічна трав'яниста рослина, розеткою листя до 35 см висотою. Листя на довгих черешках, округло-серцеподібної форми, зубчаті по краю, з білим нальотом по верхній поверхні листка, близько 15-20 см завдовжки. Квітки дрібні, до 2 см в діаметрі віночка з довгою трубкою, запашні, зібрано в зонтичні суцвіття. Єдиний вид, який цвіте жовтими квітками.
Примула м'яка (Primula malocoides) - однорічна трав'яниста рослина, розеткою листя до 45 см висотою. Листя на довгих черешках, округло-серцеподібної форми, зубчаті по краю, близько 15-20 см завдовжки. Квітки дрібні, до 1,5 см в діаметрі, запашні, зібрано в волотеподібні суцвіття, декількома ярусами, можуть бути білого, рожевого, пурпурного, червоного з жовтою плямою в зіві забарвлення.
Температура прохолодна, взимку, під час цвітіння оптимальна біля 12-15°C, для примула оберненоконічної трохи вище - біля 15-18°C. Після цвітіння примулу примулу китайську можна залишити на другий рік, але для цього їх доведеться містити в дуже прохолодних умовах - при температурі бажано не вище 15°C. Для цього їх можна висадити в сад бажано на північну або північно-західну сторону.
Примули віддають перевагу світлому місцю із захистом від прямого сонячного проміння тільки в з середини весни на південному і західному вікні. Взимку ж під час найряснішого цвітіння освітлення повинне бути максимальним і сонячне проміння в цей час не заподіє шкоди.
Примули під час цвітіння поливають досить рясно - грунт повинен весь час бути злегка вологим. Залишені після цвітіння багаторічні примули поливають помірно. Примули не переносять поливу жорсткою водою.
Примули періодично обприскують м'якою водою. Можна помістити горщики на піднос з мокрою галькою.
Розмножують насінням і вегетативно. Насіннєвий спосіб ефективніший, але трудомісткий. У грамі налічується 1000-1100 коричневий, круглих з нерівною поверхнею насінин діаметром до 1,5 мм. З них одержують 700-800 повноцінних сіянців. Для весняного цвітіння насіння висівають у серпні в ящики з легкою пухкою грунтосумішшю з листяної, дернової землі, торфу та піску (1:1:1:0,5). Зверху присипають землею, закривають склом, регулярно обприскують, провітрюють. Проростає насіння через 13-17 днів за температури 20-22 С. Пікірують в ящики. Грунт для пікірування, як і для подальшого вирощування має бути легкий, пухкий, поживний з pH 6,0-6,5. Після змикання рослин розсаду висаджують у 12-ти сантиметрові горщики. Рослини добре кущаться, тому її можна вирощувати по одній рослині в горщику.
За зазначених строків висіву цвітіння розпочинається з лютого і триває до травня. Примула потребує систематичного підживлення, хоч її вважають середньовибагливою культурою. Оптимальний вміст основних елементів живлення в грунт (мг/л): азот -100-180, фосфор 300-400, калій 400-500, З Р2О5 - К2О - 0,2.
Підживлювати рослини слід нечасто - приблизно через 10-12 днів. Для кращого утворення квіток, поливають розчином суперфосфату (1 г на 1 л води); для інтенсивнішого росту та утворення розкішного листя розчином азотних і калійний добрив (на 1 л води до 0,5 г селітри або по 1 г сірчанокислого амонію та калійної солі). На одне підживлення витрачають у середньому по 200 г розчину (одну склянку) на рослину. Можна використовувати живильні розчини 0,2 - 0,3 %-ної концентрації, що містять необхідні елементи. Температура має бути помірна - 12-16 С.
Приміщення добре провітрюють, притінюють, бо примула не переносить прямих сонячних променів, спекотної погоди.
На насіння примулу висівають на початку чи в середині серпня, що до весни рослини повністю зацвіли і можна було розпочати відбір насінників і запилення квіток.
Слід враховувати явище гетеростилії, яке полягає в тому, що висота стовпчика маточки у різних рослин не однакова, а пиляки також розташовані на різному рівні. У рослин, що мають короткі стовпчики, тичинкові пиляки розміщені високо над маточками - це короткостовпчасті рослини. Довгостовпчастих маточки високі, а тичинки розташовані низько, біля основи маточки.
Гетеростилія забезпечує перехресне запилення рослин, утруднює самозапилення рослин й таким чином підтримує постійне оновлення популяції. Як материнські відбирають рослини з довгостовпчастими квітками, а як батьківські, тобто запилювачі, - рослини з короткостовпчастими квітками, у яких пиляки розташовані зверху і з них легко взяти пилок.
На 5-6 високостовпчастих рослин досить одного запилювача. Запиляють квітки м'яким пензликом, збираючи пилок на рослинах-запилювачах і наносячи його на приймочки маточок високостовпчастих квіток.
Штучне запилення бажано робити в суху погоду, коли багато сухого пилку, але не рідше 1 разу на тиждень, а по можливості двічі.
Насіння збирають у міру достигання коробочок, в яких міститься до 50 насінин. Знімають коробочки разом з прилеглими до них чашолистиками і просушують на відкритих стелажах. Після ретельного просушування спочатку збирають все насіння, яке висипалось із коробочок, - воно більше і повноцінніше. Потім насіннєві коробочки перетирають руками і просіюють через систему сит з різним діаметром отворів - від 1,5 до 0,3 мм.
Після цього насіння провіюють, щоб відокремити дрібну суміш. Для остаточного очищення насіння ретельно перебирають вручну.
З однієї рослини можна одержати 0,6 - 1,5 г насіння. Схожість зберігається до 2-3 років, після чого його кондиції знижуються.
Вегетативне розмноження примули нескладне. Розрослі кущі ділять раз на 3-4 роки відразу після цвітіння. Їх розрізують гострим ножем так, щоб кожна розетка мала декілька корінців. Саджанці висаджують у поживний грунт, поливають і притінюють. Садять глибоко, щоб зовнішні листки розетки торкались землі.
Проти білокрилки обробляють рослини талстаром 0,1%, ендосульфаном - 0,2%, мітаком - 0,15%; проти бобової попелиці сумі-альфа 0,05%, карате - 0,03%, мітаком - 0,15%, карбофосом - 0,3%; проти трипса Бі-58 0,2%, карбофосом - 0,3%.
Застосовують для декорування мало- і середньогабаритних приміщень.
|
|
|
|
