ѕеларгон≥¤
–≥д ѕеларгон≥¤ нал≥чуЇ близько 250 вид≥в багатор≥чних трав'¤нистих або нап≥вчагарникових рослин. Ѕатьк≥вщиною б≥льшост≥ з них Ї ѕ≥вденна јфрика, де¤к≥ види в дикорослому стан≥ зустр≥чаютьс¤ в јвстрал≥њ, «акавказз≥ ≥ ћал≥й јз≥њ. як еф≥ромасл¤ну рослина де¤к≥ види пеларгон≥й культивують в ≤спан≥њ, ≤тал≥њ, ‘ранц≥њ, Ѕолгар≥њ, ћарокко, јлжир≥, ™гипт≥, а також в п≥вденних республ≥ках колишнього —–—–. ” к≥мнатн≥й культур≥ ц≥ види пеларгон≥њ також набули поширенн¤, перш за все завд¤ки своњм декоративним властивост¤м.
¬с≥ види пеларгон≥й прийн¤то розд≥л¤ти на 4 групи: зональн≥, домашн≥ (царськ≥), плющепод≥бн≥ ≥ запашн≥ (рожев≥) пеларгон≥њ.
÷≥лющими властивост¤ми волод≥ють дек≥лька вид≥в пеларгон≥њ, з ¤ких найб≥льш в≥дом≥ пеларгон≥¤ рожева, пеларгон≥¤ запашна, пеларгон≥¤ ароматна ≥ пеларгон≥¤ гол≥вчата. ¬с≥ вони в≥днос¤тьс¤ до групи запашних пеларгон≥й ≥ вирощуютьс¤ дл¤ отриманн¤ еф≥рного масла, ¤ке знаходить застосуванн¤ в ароматерап≥њ. р≥м того, дл¤ л≥куванн¤ де¤ких захворювань можна використовувати св≥же лист¤ перерахованих рослин. ¬иди пеларгон≥й, що в≥днос¤тьс¤ до ≥нших груп, вирощуютьс¤ т≥льки дл¤ прикраси ≥нтер'Їру або ¤к садов≥ рослини ≥ у ф≥то- ≥ ароматерап≥њ не використовуютьс¤.
ѕеларгон≥¤ рожева (Pelargonium roseum ) - г≥брид дек≥лькох вид≥в пеларгон≥њ, в≥домий також п≥д назвою "герань рожева". –ослина багатор≥чна, з пр¤мим, стеблом, що сильно галузитьс¤, дос¤гаЇ 1,5 м у висоту ≥ з в≥ком дерев'¤н≥Ї. Ћист¤ черешкове, з прилистками. ≤ лист¤, ≥ стебло покрит≥ простими ≥ залозистими волосками. ≈ф≥рне масло, що м≥ститьс¤ в них, за запахом нагадуЇ тро¤ндове. в≥тки невелик≥, п'¤типелюстков≥, неправильноњ форми, з≥бран≥ в суцв≥тт¤-зонтик.
–ослину вирощують в ≤спан≥њ ≥ на п≥вдн≥ ‘ранц≥њ (останн¤ виготовл¤Ї щор≥чно до 150 т еф≥рного геран≥Ївоњ ол≥њ, причому вона вважаЇтьс¤ най¤к≥сн≥шою з≥ вс≥х представлених на св≥товому ринку сорт≥в).
ѕеларгон≥ю рожеву культивували також в де¤ких республ≥ках колишнього —–—– (перший усп≥шний досв≥д широкомасштабного вирощуванн¤ цього виду в≥дноситьс¤ до 1929 р., коли плантац≥њ рослини з'¤вилис¤ в √руз≥њ). ≤з-за кл≥матичних умов пеларгон≥ю вирощували ¤к однор≥чну рослину, висаджуючи щор≥чно живц≥в, що не перешкодило добитис¤ значних усп≥х≥в. ” 1940-≥ рр. потреба в геран≥Їв≥й ол≥њ в —–—– ц≥лком задовольн¤лас¤ за рахунок внутр≥шн≥х виробник≥в, а в даний час цей продукт ≥мпортуЇтьс¤.
ѕеларгон≥¤ запашна (Pelargonium graveolens ) - в≥чнозелена багатор≥чна нап≥вчагарникова рослина ≥з стеблом св≥тло-зеленого кольору, що сильно галузитьс¤. Ќа батьк≥вщин≥, в ѕ≥вденн≥й јфриц≥, рослини нер≥дко дос¤гають 1,5-2 м у висоту. Ћист¤ черешкове, чергове, пальчасто-лопатеве. Ћистов≥ пластинки дос¤гають 7,5 см завширшки ≥ 5 см в завдовжки. —тебло ≥ лист¤ опушен≥, в залозистих волосках м≥ститьс¤ еф≥рна ол≥¤, тому вони волод≥ють характерним ароматом. в≥тки др≥бн≥, п'¤типелюстков≥, з≥бран≥ в суцв≥тт¤-зонтики, розташован≥ на пр¤мих кв≥тконосах завдовжки близько 10 см. «абарвленн¤ кв≥ток л≥лово-рожеве, особливоњ декоративноњ ц≥нност≥ вони не мають. ѕеларгон≥¤ запашна невибаглива ≥ при належному догл¤д≥ добре росте в к≥мнатних умовах.
ѕеларгон≥¤ ароматна (Pelargonium odorantissimum ) - невисока (до 30 см) багатор≥чна рослина з др≥бними кв≥тками б≥лого кольору. ѕагони ≥ лист¤ мають н≥жний ¤блучний аромат.
ѕеларгон≥¤ гол≥вчата (Pelargonium capitatum At. ) - багатор≥чна трав'¤ниста рослина ≥з стеблом, що галузитьс¤, заввишки до 90 см ≥ лопатевим лист¤м, покритими волосками. ≈ф≥рна ол≥¤, що м≥ститьс¤ в них, маЇ аромат тро¤нди. в≥тки невелик≥, рожево-л≥лового кольору.
р≥м перерахованих вид≥в, до групи запашних пеларгон≥й в≥дноситьс¤ пеларгон≥¤ кучер¤ва (Pelargonium crispum) з лист¤м, що маЇ лимонний аромат, ≥ пеларгон≥¤ томентосум (повст¤на, к≥мнатн≥ герань) (Pelargonium tomentosum ), така, що волод≥Ї ароматом перцевоњ м'¤ти. ¬с≥ запашн≥ пеларгон≥њ не в≥др≥зн¤ютьс¤ красою кв≥ток, але, не дивл¤чись на це, можуть знайти своЇ м≥сце на п≥дв≥конн≥ пор¤д з ≥ншими к≥мнатними культурами. ѓх р≥зьблене лист¤ достатньо декоративне, ≥ при дотриманн≥ умов вирощуванн¤ пеларгон≥њ збер≥гають красу прот¤гом всього року.
јмпельна герань - це г≥бриди пеларгон≥њ щитовидноњ (Pelargonium peltatum ). Ќедбало спадаюч≥ або повзуч≥ пагони до 80 см завдовжки з щитковидним п'¤тилопатевим гл¤нсуватим лист¤м, схожим на лист¤ плюща. ѕрост≥ або махров≥ з≥рчаст≥ кв≥тки звичайно рожевих або червоних тон≥в, ≥нод≥ б≥лих або ¤сно-зелених, зр≥дка з червонуватою обл¤м≥вкою. ѕереважно њх вирощують в п≥дв≥сному кошику або на п≥дставц≥.
Ќа перший погл¤д може здатис¤, що вирощуванн¤ пеларгон≥њ в к≥мнатних умов не складаЇ особливих труднощ≥в. ƒ≥йсно, ц¤ рослина невибаглива, але проте вона розвиватиметьс¤ краще, ¤кщо дотримуватис¤ певних умови.
Ќайб≥льш вимоглив≥ вс≥ види пеларгон≥й до осв≥тленост≥. ѕри недол≥ку св≥тла њх пагони вит¤гуютьс¤ ≥ деформуютьс¤, лист¤ ≥ кв≥тки стають др≥бн≥шими. Ќав≥ть ¤кщо рослина вирощуЇтьс¤ не через декоративн≥, а заради ц≥лющих властивостей, њй необх≥дно створити нормальн≥ умови. √орщик з пеларгон≥Їю краще всього розм≥стити на п≥дв≥конн≥ на п≥вденн≥й або п≥вденно-сх≥дн≥й сторон≥ або в безпосередн≥й близькост≥ в≥д нього. —в≥тло повинне бути ¤скравим ≥ разом з тим розс≥¤ним, а в л≥тн≥й час рослину краще прит≥н¤ти в≥д пр¤мих сон¤чних промен≥в. якщо Ї можлив≥сть винести горщик з пеларгон≥Їю на св≥же пов≥тр¤ (на балкон або терасу), не сл≥д забувати про це правило. якщо на в≥кн≥ частина сон¤чних промен≥в поглинаЇтьс¤ склом, то на в≥дкритому простор≥ вони безперешкодно осв≥тлюватимуть пеларгон≥ю, що може знищити молод≥ пагони ≥ лист¤.
¬зимку природного осв≥тленн¤ може бути недостатньо дл¤ нормального розвитку пеларгон≥њ, тому рекомендуЇтьс¤ застосовувати штучне п≥дсв≥чуванн¤, п≥дсв≥чувати рослини лампами денного св≥тла. ¬они повинн≥ знаходитьс¤ на в≥дстан≥ не менше 40 см в≥д верх≥вок пагон≥в, щоб не було оп≥к≥в.
“емпература пов≥тр¤ в к≥мнат≥, де м≥ститьс¤ пеларгон≥¤, повинна бути пом≥рною. раще всього рослина почуваЇ себе при температур≥ 18-24∞—. ¬зимку пеларгон≥ю сл≥д обер≥гати в≥д прот¤г≥в ≥ переохолодженн¤ кореневоњ системи. якщо горщик стоњть на п≥дв≥конн≥, краще пом≥стити його на п≥дставку з п≥нопласту, ¤ка допоможе зберегти рослину ≥ в≥д холодного пов≥тр¤ з вулиц≥, ≥ в≥д гар¤чого центрального опалюванн¤, що п≥дн≥маЇтьс¤ в≥д батарей.
¬олог≥сть пов≥тр¤ в прим≥щенн≥, де вирощуЇтьс¤ пеларгон≥¤, повинна бути пом≥рною. ќбприскувати рослину не обов'¤зково, а в жарку пору року можна поставити пор¤д з горщиком в≥дкриту Їмн≥сть, наповнену водою. ѓњ випаровуванн¤ буде досить дл¤ того, щоб створити спри¤тлив≥ умови дл¤ пеларгон≥њ.
ѕоливати рослину сл≥д пом≥рно, не допускаючи перезволоженн¤ земл¤ноњ грудки. ѕеларгон≥¤ в≥дноситьс¤ до пом≥рно вологолюбних рослин, надлишок вологи в грунт≥ т≥льки нашкодить њй. ƒл¤ поливу рекомендуЇтьс¤ використовувати в≥дсто¤ну воду к≥мнатноњ температури. “акож можна поливати рослину дощовою або талою водою.
√рунтову сум≥ш дл¤ вирощуванн¤ пеларгон≥њ рекомендуЇтьс¤ складати з дерновоњ, листовоњ, перегн≥йноњ земл≥, грубозернистого р≥чкового п≥ску ≥ торфу в сп≥вв≥дношенн≥ 2:1:1:1:1. ѕри посадц≥ на дно горщика обов'¤зково потр≥бно насипати шар керамзиту або др≥бноњ гальки, що забезпечить хороший дренаж ≥ дозволить уникнути застою вологи ≥, ¤к насл≥док, загниванн¤ кор≥нн¤.
ƒо основних елемент≥в, необх≥дних дл¤ нормального росту ≥ цв≥т≥нн¤ пеларгон≥й, в≥днос¤тьс¤ фосфор, кал≥й, кальц≥й, азот, зал≥зо, магн≥й. Ќедол≥к будь-¤кого з них приводить до порушень в розвитку орган≥в рослини, не менш шк≥дливим може бути ≥ надлишок поживильних речовин. ћ≥неральн≥ ≥ орган≥чн≥ добрива сл≥д вносити строго в к≥лькост≥, необх≥дн≥й рослин≥. ўоб не помилитис¤ з дозуванн¤м, краще всього купити комплексн≥ добрива, спец≥ально призначен≥ дл¤ к≥мнатних рослин. ѕер≥одичн≥сть внесенн¤ добрив складаЇ в середньому 1 раз в 2 тижн≥.
ѕрост≥ше всього розмножувати пеларгон≥ю вегетативним способом (стебловими живц¤ми або пов≥тр¤ними в≥дведенн¤ми).
” першому випадку з добре розвиненоњ, здоровоњ материнськоњ рослини зр≥зають живц≥в завдовжки 10-15 см, обробл¤ють розчином гетероауксину дл¤ прискоренн¤ утворенн¤ кор≥нн¤ ≥ укор≥нюють њх у вологому субстрат≥ (промитому грубозернистому п≥ску). ƒл¤ п≥дтримки потр≥бноњ вологост≥ субстрату ≥ пов≥тр¤ Їмн≥сть з висадженими живц¤ми накривають прозорою пол≥етиленовою пл≥вкою. ѕ≥сл¤ того, ¤к утворюютьс¤ кор≥нц≥, живц≥ розсаджують по окремих Їмност¤х. ћолод≥ рослини вимагають особливо уважного ставленн¤. ѕоки вони повн≥стю не окр≥пнули, њх регул¤рно поливають ≥ забезпечують њм пом≥рну, без р≥зких перепад≥в, температуру ≥ розс≥¤не ¤рке осв≥тленн¤.
ѕри розмноженн≥ пов≥тр¤ними в≥дростками на кущ≥ пеларгон≥њ вибирають добре розвинений паг≥н ≥ робл¤ть на ньому вертикальний надр≥з за допомогою бритви. √либина надр≥зу повинна складати приблизно половину товщини стебла. ” надр≥з вставл¤ють невеликий шматочок заздалег≥дь знезараженого скла ≥ нижче за надр≥з обертають паг≥н пол≥етиленовою пл≥вкою, в ¤ку пом≥щають в≥дпов≥дну грунтову сум≥ш. ќстанню пост≥йно п≥дтримують у вологому стан≥. ѕ≥сл¤ утворенн¤ на пов≥тр¤них корен≥в паг≥н зр≥зають з материнськоњ рослини ≥ висаджують в окремий горщик.
Ѕагато вид≥в пеларгон≥й можна розмножувати нас≥нн¤м, але цей спос≥б маЇ сенс використовувати швидше дл¤ отриманн¤ красиво-кв≥тучих г≥бридних рослин, чим дл¤ вирощуванн¤ пеларгон≥њ в л≥кувальн≥й мет≥.
‘ормуванн¤ крони . „асто при недостатньому осв≥тленн≥, особливо взимку, пагони пеларгон≥њ вит¤гуютьс¤, лист¤ стаЇ др≥бн≥шим, а сама рослина приймаЇ потворну форму. Ќадати кущу правильну форму можна за допомогою обр≥занн¤. ‘ормуванн¤ крони краще проводити ранньою весною, до початку активного росту пагон≥в. ѕеларгон≥њ можна надати форму дерева (штамбову) або куща.
” першому випадку за допомогою садового секатора або гостро ножа зр≥зають вс≥ пагони окр≥м одного. ѕаг≥н, що залишивс¤, повиннен бути добре розвиненою ≥ не мати викривлень. Ќа ньому обр≥зають нижн≥ б≥чн≥ пагони, а при необх≥дност≥ ≥ верх≥вку (¤кщо залишений паг≥н дуже довгий). ѕ≥сл¤ того, ¤к розташован≥ б≥л¤ верх≥вки рослини пагони п≥дростуть, њх також п≥др≥зають приблизно на третину довжини. “аким чином виходить рослини з компактною густою кроною акуратноњ форми.
якщо потр≥бно сформувати пеларгон≥ю у вигл¤д≥ кущика, сл≥д залишити дек≥лька пагон≥в розвиненими бруньками (досить 3-4 шт.) ≥ обр≥зати њх на в≥дстан≥ 6-10 см в≥д поверхн≥ грунту. ѕ≥сл¤ початку вегетац≥њ з бруньок розвинутьс¤ молод≥ пагони, ¤к≥ з часом також можна п≥др≥зати.
¬с≥ види пеларгон≥й добре перенос¤ть обр≥занн¤, а живц≥в можна використовувати дл¤ вегетативного розмноженн¤ рослин. ѓх можна укоренити у вологому п≥ску ≥ з настанн¤м ст≥йкоњ теплоњ погоди висадити у в≥дкритий грунт. “од≥ до к≥нц¤ л≥та вони добре п≥дростуть ≥ њх можна буде використовувати дл¤ отриманн¤ л≥карськоњ сировини.
Ўк≥дники ≥ хвороби . ќсновними шк≥дниками пеларгон≥њ Ї павутиновий кл≥щ ≥ тл¤. ѕавутинов≥ кл≥щ≥ ушкоджують молод≥ пагони ≥ лист¤, що зрештою може привести до загибел≥ рослини. л≥щ≥в можна ви¤вити по жовтувато-б≥лих крапках ≥ пл¤мочках на листових пластинках, а також тонк≥й павутин≥, що покриваЇ молод≥ пагони.
“л¤ селитьс¤ на молодих пагонах ≥ листках рослини. ¬елика к≥льк≥сть тл≥ може за короткий час знищити њњ, оск≥льки шк≥дники не т≥льки харчуютьс¤ соком, але ≥ забруднюють своњми вид≥ленн¤ми лист¤, ¤к≥ перешкоджають процесам диханн¤ ≥ фотосинтезу.
ѕри ви¤вленн≥ на пеларгон≥њ тих або ≥нших шк≥дник≥в важливо своЇчасно почати боротьбу з ними. ƒл¤ ц≥Їњ мети можна використовувати х≥м≥чн≥ препарати, в≥ддаючи перевагу ≥нсектицидам, спец≥ально розробленим дл¤ застосуванн¤ в к≥мнатних умовах. ћожна ц≥лком об≥йтис¤ ≥ нешк≥дливими, перев≥реними часом народними засобами. ”ражену рослину можна обробити розчином господарського мила (20 г на 1 л води), мильно-масл¤ною емульс≥Їю (1 столову ложку рослинного масла на 1 л мильного розчину). якщо шк≥дник≥в не дуже багато, допомагаЇ обприскуванн¤ в≥дварами ≥ насто¤ми рослин. ƒобре зарекомендували себе наст≥й часнику (10 г подр≥бнених зубчик≥в на 1 л гар¤чоњ води), в≥двар плод≥в гострого стручкового перцю (10 г на 1 л води), в≥двар пом≥дорного бадилл¤ (500 г на 1 л води). ќбробл¤ти уражен≥ рослини рекомендуЇтьс¤ 1 раз на тиждень до повного зникненн¤ шк≥дник≥в
ѕри порушенн≥ умов догл¤ду пагони ≥ лист¤ пеларгон≥њ схильн≥ до гнитт¤. ¬≥дбуваЇтьс¤ це найчаст≥ше при надм≥рному полив≥ в зимову пору року, коли температура в к≥мнат≥ невисока. Ћист¤, що загнило, необх≥дно в≥дразу ж видалити, а ¤кщо пошкоджен≥ пагони, то д≥л¤нку, що загнила, рекомендуЇтьс¤ зр≥зати ≥ присипати товченим деревним вуг≥лл¤м. ќдночасно сл≥д вкоротити частоту полив≥в. «агнити може ≥ кор≥нн¤, особливо за в≥дсутност≥ дренажу. ¬ цьому випадку пеларгон≥ю сл≥д вит¤гнути з горщика, промити кор≥нн¤ в слабкому розчин≥ марганцевокислого кал≥¤, обр≥зати пошкоджен≥ д≥л¤нки ≥ посадити рослину в чистий горщик з новою грунтовою сум≥шшю.
|
|
|
|
