н≥фоф≥¤
н≥фоф≥¤ (Kniphofia) - в≥чнозелена, безстеблова, кореневищна рослина. Ќад щ≥льною, кущопод≥бною, майже пр¤мосто¤чою розеткою з численних довгих (до 8 см) вузьколапатих шк≥р¤стих, с≥ро-зелених листк≥в п≥дн≥маЇтьс¤ в пер≥од цв≥т≥нн¤ в≥д п'¤ти до дес¤ти високих (до 1-1,5 м) кв≥тконос≥в. Ќа них розташован≥ щ≥льн≥ ≥ довг≥ (до 18 см), майже цил≥ндричн≥ суцв≥тт¤, що складаютьс¤ ≥з численних вогненно-червоних, подовжених бутон≥в ≥ невеликих, у вигл¤д≥ довгих трубочок або дзв≥ночк≥в, оранжево-жовтих, звисаючих кв≥точок.
н≥фоф≥¤ г≥бридна - Kniphofia hybrida hort. —юди в≥днос¤тьс¤ форми ≥ сорти г≥бридного походженн¤ з участю книфоф≥њ ¤г≥дною. Ќайпоширен≥ш≥ сорти:
'јбендзонне' ('Abendsonne') - в≥тконос до 120 см висотою, суцв≥тт¤ червоне, в нижн≥й частин≥ жовте. в≥тне в липн≥.
'Ѕернокс “р≥умф' ('Bernocks Triumph') - в≥тконос до 60 см висотою. в≥тки густо-оранжев≥.
' ардинал' ('Cardinal') - в≥тконос до 120 см висотою. —уцв≥тт¤ довге. в≥тки вогн¤но-червон≥.
'√ольден —кептер' ('Golden Scepter') - в≥тконос до 120 см висотою. —уцв≥тт¤ велике. в≥тки ¤скраво-жовт≥. ÷в≥туть р¤сно.
'≤нд≤ана' ('Indiana') - в≥тконос до 100 см висотою. —уцв≥тт¤ велике з оранжево-червоних кв≥ток.
'ѕринц ћаур≥то' ('Prince Maurito') - в≥тконос до 120 см висотою. —уцв≥тт¤ велике. в≥тки коричнево-червон≥.
'–ойал —тандард' ('Royal Standard') - —уцв≥тт¤ середнього розм≥ру з жовтих кв≥ток, на кв≥тконос≥ до 100 см висотою.
'“ео' ('Theo') - в≥тконос до 100 см висотою. в≥тки оранжево-червон≥. ÷в≥туть р¤сно.
'–окет' ('The Rocket') - в≥тконос до 130 см висотою. —уцв≥тт¤ велике, кв≥тки червон≥.
н≥фоф≥¤ ћакована - Kniphofia macowanii Baker Ѕагатор≥чна рослина, що дос¤гаЇ п≥д час цв≥т≥нн¤ 80 см висоти. в≥тки в бутонах оранжево-червон≥, при розпусканн≥ - жовт≥. —уцв≥тт¤ до 10 см завдовжки.
н≥фофн¤ “укка - Kniphofia tuckii Baker –ослина дос¤гаЇ п≥д час цв≥т≥нн¤ 80 см висоти. Ћист¤ мечовидне, ¤сно-зелене до 40 см завдовжки. в≥тки в бутонах св≥тло-червон≥, при розпусканн≥ жовто-червон≥, в густому колосовидному суцв≥тт≥ до 15 см завдовжки. в≥тне в липн≥ 25-30 дн≥в.
н≥фоф≥¤ ¤г≥дна - Kniphofia uvaria (L.) Hook. ќдин з самих високорослих вид≥в роду, дос¤гаючий 200 см висоти. Ћист¤ мечопод≥бне, с≥рувато-зелене до 50 см завдовжки. ¬ерхн≥ кв≥тки коралово-червон≥, нижн≥ - зеленовато-жетые, до к≥нц¤ цв≥т≥нн¤ повисаюч≥. —уцв≥тт¤ щ≥льне, колосовидне до 25 см завдовжки. в≥тне з липн¤ 50-60 дн≥в.
ћаЇ великокв≥тковий р≥зновид (var. grandiflora hort.) - з кв≥тконосом до 130 см висотою, кв≥тки вогн¤но-червон≥ в суцв≥тт≥ до 30 см завдовжки. в≥тне з липн¤ 55-60 дн≥в. —орти, наприклад:
'ƒоктор ерр' ('D-r Kerr') - в≥тконос до 100 см висотою. —уцв≥тт¤ до 20 см завдовжки з лимонно-жовтих кв≥ток. в≥тне з початку липн¤ 55-60 дн≥в.
'ќранж Ѕьют≥' ('Orange Beauty') - в≥тконос до 100 см висотою. —уцв≥тт¤ до 20 см завдовжки з оранжевих кв≥ток. в≥тне в липн≥ 55-60 дн≥в.
'‘айер ‘ламе' ('Fire Flame') - в≥тконос до 100 см висотою. —уцв≥тт¤ до 25 см завдовжки з червоних кв≥ток. в≥тне в т≥ ж терм≥ни.
–ослини теплолюбив≥. ¬имагають сон¤чного м≥сцеположенн¤.
¬л≥тку дв≥ч≥ на м≥с¤ць п≥дживлюють рослини повним м≥неральним добривом, а також поливають. ¬зимку поливанн¤ зменшують, але в обох випадках не допускають пересиханн¤ земл¤ноњ грудки.
–озмножуЇтьс¤ кн≥фоф≥¤ легко: ≥ нас≥нн¤м, ≥ вегетативно, под≥лом куща. ” пазухах нижн≥х листк≥в у нењ закладаютьс¤ бруньки, з ¤ких пот≥м розвиваютьс¤ столони довжиною до 15 см. ¬они ≥ дають початок новим рослинам. ÷≥ рослини в≥докремлюють в≥д основного куща при його под≥л≥, одержуючи у такий спос≥б так зван≥ "д≥льонки". «вичайно њх одержують навесн≥ (у березн≥), коли пересаджують рослини у горщики або контейнери б≥льшого розм≥ру або зам≥нюють в Їмкост¤х грунт. ” цей же час вис≥вають нас≥нн¤ при температур≥ + 18-20∞—. "ƒ≥льонки" ≥ нас≥нн¤ пом≥щають у горщики або ¤щики в земл¤ну сум≥ш, ¤ка складаЇтьс¤ з перегною, лист¤ноњ ≥ дерновоњ земл≥, а також п≥ску (1:1:1:1). √рунт обов'¤зково маЇ бути пов≥тро- ≥ вологопроникний, тому що при висаджуванн≥ необх≥дний дренаж, бо перезволоженн¤ ≥ заст≥й води призвод¤ть до загибел≥ рослин.
¬же через 20-25 дн≥в п≥сл¤ вис≥ванн¤ нас≥нн¤ з'¤вл¤ютьс¤ сходи, але зацв≥тають с≥¤нц≥ т≥льки на трет≥й р≥к. –ослини з "д≥льонок" залежно в≥д њхнього розм≥ру ≥ розвитку, зацв≥тають ≥нод≥ в перший р≥к п≥сл¤ висаджуванн¤, але част≥ше - наступного.
|
|
|
|
