√узман≥¤

≈п≥ф≥тна рослина. Ћист¤ завдовжки 60 см, шириною 3 см, утворюЇ рихлу розетку, ¤зикопод≥бн≥, загострен≥ до верх≥вки, зелен≥, покрит≥ бл≥до-забарвленими лусками.  в≥ткон≥с пр¤мосто¤чий. Ћист¤ на ньому щ≥льно закривають кв≥ткон≥с ≥ нижню частину суцв≥тт¤. —уцв≥тт¤ складне, п≥рам≥дально-волотисте, коротке (10 см), густе, в≥сь його гола. ЌижнЇ лист¤ на суцв≥тт≥ в≥д≥гнуте, широкоовальне, ¤скраво-червон≥, з притиснутими лусками на верх≥вц≥.  олоски щ≥льн≥, на н≥жках, 2-3-кв≥тков≥, в≥сь колоска завдовжки до 1 см. ѕрикв≥тки округл≥, завдовжки 8-10 см, набагато коротше за чашолистки, гол≥. „ашолистки утворюють коротку трубку, злегка асиметричн≥, вузькоел≥птичн≥, туп≥, з жилками, гол≥ або з розс≥¤ними б≥лими лусками. ѕелюстки були зрощен≥, лопат≥ овальн≥, туп≥, завдовжки до 2 см; тичинки не видаютьс¤ з в≥ночка.  в≥тне в кв≥тн≥ - травн≥.

≈п≥ф≥тна рослина. Ћист¤ завдовжки 70 см, шириною 4-8 см, в числ≥ 15-20 утворюЇ розкидисту розетку, ¤зикопод≥бн≥, на верх≥вц≥ округл≥, ц≥локрањ.  в≥ткон≥с пр¤мий, коротший за лист¤ розетки, лист¤ на кв≥тконос≥ широкоел≥птичне, загострене, роздуте, ¤скраво-рожеве. —уцв≥тт¤ просте, головчасте, з 12-25 кв≥ток, неопушене. ѕрикв≥тки ¤скраво-рожев≥, широк≥, зворотньо¤йцепод≥бн≥, загострен≥, шк≥р¤ст≥, удв≥ч≥ коротше за чашолистки, охоплюють основу кв≥ток.  в≥тки сид¤ч≥; чашолистки вит¤гнут≥, туп≥, шоломопод≥бн≥, зрощен≥, шк≥р¤ст≥, жовтуват≥, завдовжки 2,5-4,5 см. ѕелюстки жовтувато-б≥л≥, завдовжки 3,5 см, п≥д час цв≥т≥нн¤ не видаютьс¤; тичинки коротше за пелюстки. ¬≥дом≥ р≥зновиди: var. musaica - лист¤ ¤сно-зелене з тонкими неправильними л≥н≥¤ми.  в≥тне в червн≥, вересн≥; var. concolor - лист¤ однокол≥рне; var. zebrina - лист¤ з широкими смугами.

≈п≥ф≥тна рослина. Ћист¤ завдовжки до 6 см, шириною 2,5 см, в числ≥ 10-15 утворюЇ щ≥льну келихопод≥бну розетку ≥з зануреним в нењ суцв≥тт¤м, ¤зикопод≥бне, до верх≥вки звужуЇтьс¤, знизу покрит≥ др≥бними бл≥днозабарвленими, притиснутими лусками, з часом стають голими, з пом≥тними др≥бними подовжн≥ми червоними штрихами.  в≥ткон≥с неопушений. Ћист¤ на кв≥тконос≥ пр¤мосто¤че, притиснуте, нижнЇ - вузькол≥н≥йне, верхн≥ - широкоел≥птичне, з ¤скраво-червон≥ або червоно-коричнев≥. —уцв≥тт¤ просте, небагатокв≥ткове, в контур≥ веретенопод≥бне, голе, завдовжки 7- 10 см. ѕрикв≥тки формою под≥бн≥ верхньому листю кв≥тконоса, тонко пл≥вчаст≥, туп≥ або широкозагострен≥, завдовжки 5 см.  в≥тки на коротких н≥жках, пр¤мосто¤ч≥; чашолистки ел≥птичн≥, зросл≥ внизу, завдовжки 2,5 см. ѕелюстки жовт≥, зростаютьс¤ в вузькоцил≥ндричну трубку, вгор≥ в≥льн≥. “ичинки ледве виступають над в≥ночком. ѕл≥д - коробочка.

≈п≥ф≥тна або наземна рослина. „исленне лист¤ завдовжки 5-40 см, шириною 2 см утворюють густу розетку, вузькол≥н≥йн≥, загострен≥, жовто-зелен≥, знизу б≥льш бл≥д≥, з не¤сними др≥бноточковими лусками, ¤к≥ незабаром обпадають. —уцв≥тт¤ - простий, вит¤гнутий, багатор¤дний цил≥ндровий колос, загострений на верх≥вц≥, завдовжки 8-15 см, в д≥аметр≥ 2-3 см. ¬≥сь суцв≥тт¤ пр¤ма, гола.  в≥ткон≥с пр¤мий, коротший за лист¤, голий. Ћист¤ на ньому овальне, загострене, нижн≥ - бл≥до-зелен≥, верхн≥ - з червоними штрихами. ѕрикв≥тки овальн≥, загострен≥, тонкопл≥вчаст≥; у кв≥ток - бл≥днозабарвленн≥, з пом≥тними коричневими подовжн≥ми штрихами; у стерильних - ¤скраво-червон≥, р≥дше б≥л≥.  в≥тки пр¤мосто¤ч≥, б≥л≥, завдовжки 2,3-2,9 см. „ашолистки завдовжки 1,8 см, обернено¤йцепод≥бн≥, широк≥, туп≥, гладк≥, шк≥р¤ст≥, частково зросл≥. ѕелюстки були зросл≥, лопат≥ в≥ночка ел≥птичн≥, туп≥; тичинки не виступають з в≥ночка. ѕл≥д - цил≥ндрова коробочка з б≥лим чубком завдовжки 2-3 см. ¬≥дом≥ р≥зновиди: var. monostachia - лист¤ однокол≥рне, прикв≥тки кв≥ток бл≥днозабарвленн≥, з темно-коричневими подовжн≥ми штрихами.  в≥тне в червн≥, липн≥; var. variegata - лист¤ зелене з б≥лими штрихами; var. alba - лист¤ однокол≥рн≥, нижн≥ прикв≥тки зелен≥, верхн≥ - б≥л≥.

≈п≥ф≥тна рослина. „исленне (15-30) лист¤ завдовжки 30-45 см, шириною 4 см, в плоск≥й розетц≥, широкол≥н≥йн≥, загострен≥, ц≥локраЇ, з др≥бними точковими лусками.  в≥ткон≥с пр¤мий, товстий, коротший за лист¤. Ћист¤ на ньому пр¤мосто¤че, нижн≥ - схож≥ з лист¤м розетки, верхн≥ - ланцетн≥, ¤скраво-червон≥, утворюють обгорненн¤ навкруги суцв≥тт¤. —уцв≥тт¤ просте, щиткопод≥бне, багатокв≥ткове, до 7 см в д≥аметр≥. ѕрикв≥тки л≥н≥йн≥, шоломопод≥бн≥, коротше за кв≥тки.  в≥тки на коротких товстих н≥жках з л≥н≥йними в≥льними чашолистками ≥ б≥лими шоломопод≥бними пелюстками. “ичинки в значн≥й м≥р≥ зросл≥ з пелюстками. ¬≥дом≥ р≥зновиди: var lingulata - рослина крупна, з однокол≥рним лист¤м шириною б≥льше 2,5 см, суцв≥тт¤ з червоним або рожевим пр¤мосто¤чим лист¤м. ѕрикв≥тки шоломопод≥бн≥, кв≥тки численн≥.  в≥тне в березн≥, серпн≥, грудн≥; var. саrdinalis - лист¤ шириною 3-4 см, суцв≥тт¤ багатокв≥ткове, лист¤ при суцв≥тт≥ розкидисте, ¤скраво-червоне, прикв≥тки шоломопод≥бн≥.  в≥тне в березн≥, вересн≥; var. minor - невелика рослина, лист¤ шириною не б≥льше 2,5 см, однокол≥рне. Ћист¤ при суцв≥тт≥ пр¤мосто¤че, червоне. ѕрикв≥тки злегка шоломопод≥бн≥.  в≥тки численн≥.  в≥тне в лютому - липн≥; var. flammea - лист¤ завдовжки 24- 34 см, шириною 1-1,7 см. —уцв≥тт¤ малокв≥ткове. ѕрикв≥тки злегка шоломопод≥бн≥.  в≥тне в липн≥, серпн≥.

√узман≥њ в≥ддають перевагу добре осв≥тленим м≥сц¤, проте в л≥тн≥й час њх потр≥бно обер≥гати в≥д попаданн¤ пр¤мого сон¤чного пром≥нн¤. ќптимальна температура взимку - 15-18∞—, вл≥тку - 18-24∞—. ѕри зниженн≥ температури рослина може загнити у основи. ћаксимальна температура вл≥тку - 27∞— при висок≥й вогкост≥ пов≥тр¤. ƒл¤ п≥дтримки необх≥дноњ вологост≥ пов≥тр¤ њњ потр≥бно щодн¤ обприскувати з пульверизатора.

” гузман≥њ слабка коренева система. ѕри зайв≥й вологост≥ грунту розетка легко загниваЇ. ѕоливати рослину виключно в листову воронку водою к≥мнатноњ температури, що в≥дсто¤лас¤. «вичайно при такому полив≥ частина води виливаЇтьс¤ на землю ≥ злегка зволожуЇ њњ, цього ц≥лком достатньо. Ћише в жаркий л≥тн≥й пер≥од може бути потр≥бно додатковий нер¤сний полив субстрату. јле необх≥дно стежити за тим, щоб у воронц≥ пост≥йно знаходилас¤ вода. Ћише в зимовий пер≥од на прохолодному п≥дв≥конн≥ допустиме њњ повне висиханн¤ на дек≥лька дн≥в.

ѕ≥дживленн¤ можна зд≥йснювати р≥зними способами: обприскувати лист¤ з пульверизатора, поливати розчином в розетку лист¤. ” будь-¤кому випадку, п≥дживленн¤ доречне т≥льки в пер≥од активного росту дуже слабкою концентрац≥Їю розчину м≥неральних добрив (приблизно в дозах, що чотири рази нижче рекомендуЇтьс¤, дл¤ звичайних рослин).

якщо лист¤ прикв≥тка почало бл≥днути ≥ засихати - прийшов час акуратно вир≥зувати кв≥ткон≥с дл¤ стимулюванн¤ утворенн¤ д≥ток. ќч≥куванн¤ молодого покол≥нн¤ може зат¤гнутис¤. ƒ≥тки можна в≥дд≥л¤ти через два-чотири м≥с¤ц≥ п≥сл¤ њх по¤ви (залежить в≥д њх розм≥ру), не виймаючи материнську рослину з горщика. ƒл¤ цього, заздалег≥дь видалити лист, в пазус≥ ¤кого з'¤вилас¤ д≥тка, в≥др≥зати њњ гострим ножем. «р≥з повинен бути направлений вертикально вниз, щоб разом з молодою рослиною в≥дд≥лилас¤ частина корен≥в материнського. ѕ≥сл¤ цього молода рослина висаджуЇтьс¤ в невелику миску з субстратом дл¤ бромел≥Ївих. ƒодаткове укритт¤ ≥ нижн≥й п≥д≥гр≥в не потр≥бн≥.

ѕри правильному догл¤д≥ гузман≥¤ зацв≥таЇ через р≥к. ѕовноц≥нне цв≥т≥нн¤ продовжуЇтьс¤ близько двох м≥с¤ц≥в, п≥сл¤ чого ¤скравий прикв≥ток втрачаЇ забарвленн¤, а кв≥ти засихають. ѕ≥сл¤ цього материнська рослина дал≥ рости не буде, а вс≥ сили пустить на утворенн¤ численного потомства.

√узман≥њ висаджують в невелик≥ по д≥аметру миски (низьк≥ горщики, у ¤ких д≥аметр значно перевищуЇ висоту). ќск≥льки рослина вельми недовгов≥чна ≥ маЇ слаборозвинену кореневу систему, пересадка не маЇ сенсу.

√рунт: мох сфагнум, невелик≥ шматочки сосновоњ кори, листова земл¤, п≥сок (зразков≥ пропорц≥њ 2:2:1:1).

ѕошкоджуютьс¤ чорноюбромел≥Ївою та ≥ншими щит≥вками, мучнистим червцем, а також фузар≥озним в'¤ненн¤м.

«астосовують дл¤ озелененн¤ мало- ≥ середньогабаритних прим≥щень.

≤нш≥ рослини (√)

Ќа головну