Про глоксинію









Українська назва Глоксинія
Латинська назва Gloxinia
Родина Геснерієвиє - Gesneriaceae
Батьківщина Центральна і Південна Америка
Легкість вирощування Для того, що має деякий досвід
Період декоративності Весна - літо
Фото глоксинії

Глоксинія - бульбова багаторічна рослина кімнатна рослина, що вегетує тільки навесні і влітку. Чудові великі ( до 10-15 см у діаметрі) квітки розпускаються один за другим і цвітуть на довгих квітконосах (15-20 см) пишним букетом з травня до вересня. Одночасно може красуватися на рослині 10-30 квіток. А за сезон на рослині може бути більш як 50 квіток. Це залежить від бульби. Квітки можуть бути прості махрові.

Листки великі, овальні, бархатисті, коротко опушені, яскраво-зелені або зовсім темні. Гібриди синінгії за розмірами поділяють на: стандартні (понад 20 см у діаметрі), компактні ( від 12,5 - 20 см), мініатюрні ( від 5 - 12,5 см), мікромініатюрні ( менше 5 см).

Усі наведені нижче сорти зарубіжного походження.

Кайзер Фрідріх.

Сорт легко пробуджується й укорінюється, починає квітувати раніше від інших, розкривається одночасно по 2-4 бутони. Рослина невибаглива.

Грегорі Мендель.

Квітки густо-махрові, схожі на троянду, розкриваються по 2 бутони одночасно, досить декоративні. Укорінюється важко.

Червовий король.

Великі темно-червоні квітки з білою тоненькою облямівкою. Під час рясного квітування схожий на полум'я.

Кайзер Вільгельм.

Має прості фіолетові квітки з широкою білою облямівкою, зацвітає швидко, дає багато бутонів, до умов вирощування невибагливий.

Ситець білий.

Дуже великі білі махрові квітки з рожевими крапками на пелюстках. Серед зеленого листя квітки мають вигляд досить красивої брошки. Сорт невибагливий до вирощування, але потребує уваги квітникаря.

Ситець рожевий.

Великі двоярусні рожеві квітки з темними крапками по полю пелюсток. Сорт не примхливий, добре укорінюється, дає багато бутонів, квітує рясно.

Тигрина червона.

Великі прості квітки, діаметр яких сягає 12 см, а глибина квітки - 8 см. По всій квітці дуже ефектні крапочки і красива червона облямівка. Сорт примхливий.

Тигрина голуба.

Сорт занадто примхливий, але квітки незвичайної краси, здається, що такого в природі й не буває.

Хайлайт.

Великі дворядні білі квітки. Сорт незвичайний, але примхливий.

Делайтифул Брайт.

Білі, дуже ніжні квітки з блакитною облямівкою, мають досить казковий вигляд, ніжні, ніби аж іскряться щастям. Сорт трохи примхливий.

Ітойл де Фью.

Великі яскраво-малинові або червоні квітки, колір яких досить насичений, яскравіший від усіх інших. Досить ошатний під час квітування, але примхливий і погано розмножується.

Віола.

Великі прості темно-фіолетові, майже чорні квітки з бахромчастим краєм. Сорт вибагливий, погано розмножується.

Анья Егенс.

Яскраві, соковито-червоні, але прості квітки, по краю мають рожеву облямівку. Сорт невибагливий, добре розмножується.

Билина.

Великі, багаторядні квітки завершують розетку зеленого великого листя. Дає багато квіток, добре розмножується.

Мадам Батерфляй.

Дуже великі, сильно махрові фіолетові квітки, їх багато. Сорт чудовий, добре росте і розмножується, дає багато гарних квіток.

Мадам Маргарет.

Дуже оригінальний сорт, красиво і рясно квітує, квітки великі, махрові, яскра-во-малиново-червоні.

Графиня.

Великі прості вишнево-червоні квітки з широкою білою облямівкою, розкриваються на високих квітконосах.

Розалінда.

Прості з рожевою облямівкою квітки, їх так багато розкривається на розетках, що і листя не видно. Сорт невибагливий.

Рудже-ред.

Великі світло-червоні квітки з білою хвилястою облямівкою, мають ошатний вигляд. Сорт гарний і невибагливий.

Чобіток.

Цей сорт приваблює формою квітки, яка розкривається на високих квітконіжках у вигляді грамофончика. Серед листя вони мають досить оригінальний неповторно-привабливий вигляд. Сорт невибагливий.

Вони невибагливі, вирізняються досить швидким ростом. Наприкінці січня або на початку лютого, після зимового відпочинку слід підготувати глоксинії до нового сезону цвітіння. Потрібно бути особливо уважним перед висаджуванням: бульба повинна бути твердою, світлою без пошкоджень і гнилі, з точкою росту, що прокинулася. Якщо точки росту ще не видно, необхідно злегка зволожити бульбу й кілька днів потримати на денному світлі. Сталі відмерлі корінці слід видалити.

Коли з'явиться молодий паросток, беруть для висаджування плошки або широкі і низькі горщики. Глибокі і високі краще не використовувати, бо коріння глоксинії росте у ширину. Глоксинії дуже вибагливі до грунту. Їм потрібен легкий поживний субстрат, що не буде затримувати зайву воду під час поливу, пропускає повітря до рослин і має реакцію грунту pH 5,8-6,9.

Використовують субстрат, що складається з городньої землі, торфу, перегною, піску (3:1:1:1) або листової землі, легкої дернової, торфу піску (6:3:1:1) з додаванням деревного вугілля.

На дно горщика насипаємо приблизно 2 см керамзиту і досипаємо доверху субстрат. Робимо невелику лунку, кладемо бульбу і присипаємо землею. Точку росту землею не присипаємо. Поливаємо невеликою кількість води кімнатної температури з розведеним у ній перманганатом калію. Вода повинна бути ледь рожевого кольору.

Глоксинії світлолюбні, потребують багато яскравого розсіяного світла. Добре почувають себе на південно-східних і західних вікнах. На південний вікнах їх слід прикривати від прямого сонячного проміння, яке може викликати опіки листків і перегрівання земляної грудки. Оптимальна літня температура утримання - від 20-26°С. При вищих температурах на рослині утвориться мало бутонів або вони засохнуть, квітки швидко відцвітають і мають неінтенсивне й бліде забарвлення. При різкому зниженні температури припиняють ріст, а бутони чорніють і обпадають.

З підвищенням температури слід збільшувати й вологість повітря навколо глоксинії. Розміщувати горщики на підноси з торфом, мхом сфагнумом або з галькою, які час від часу зволожують. Обприскувати саму рослину не можна, бо навіть дрібні крапельки вологи залишають некрасиві жовті плями на листках.

Поливати рослину треба в міру висихання грунту вистояною кімнатною водою кімнатної температури. Не можна, щоб вода застоювалася у піддоні. Стежити, щоб вода не потрапляла на бульби. Це може викликати їхнє загнивання. Якщо ж так сталося - негайно викопати бульбу із землі, промити водою, зрізати ножем уражене місце аж до здорової тканини, продезинфікувати бульбу 10 хвилин у злегка рожевому розчині перманганату калію, присипати активованим вугіллям і протягом 6-7 годин підсушити. Бульбу варто висадити у свіжий субстрат й акуратно, зовсім небагато зволожити.

При висаджуванні в новий субстрат рослині вистачає елементів живлення лише на 2-3 місяці, тому необхідно використовувати мінеральні добрива, які викликають ріст і зміцнюють кореневу систему, сприяють росту стебел листків, закладенню квіткових бруньок і бутонів. Можна взяти й комплексні добрива, які містять мікроелементи й необхідні для рослини основні поживні речовини. Добрива вносять раз на 10-14 днів обов'язково після попереднього поливу, акуратно поливаючи по краю горщика. Треба точної чітко дотримуватися рекомендацій, наведений в інструкції, тому при передозуванні можна спалити коріння рослини. Не можна, щоб краплі розчину потрапили на литки, бо це зіпсує їхній декоративний вигляд.

Із шкідників глоксинії найчастіше шкодять трипси, павутинний кліщ, борошнисті червчики. Ефективні для боротьби з ними фітоверм, конфідор.Аби продовжити період цвітіння рослини, варто систематично видаляти відцвілі зів'ялі квітконоси, старі нижні листки.

Пил знімають м'яким пензликом, змоченим у воді, температура якої трохи вища кімнатної. Можна її здути за допомогою фена, поставивши його на найнижчу швидкість.

Застосовується для озеленення малогабаритних приміщень.



Інші рослини (Г)


На головну



Hosted by uCoz