√≥ацинт
÷ибулини г≥ацинт≥в багатор≥чн≥, ширококон≥чн≥, вузькокон≥чн≥ або ¤йцепод≥бн≥, в д≥аметр≥ до 8 см. —кладаютьс¤ з 15-20 соковитих незамкнутих лусочок (видозм≥нених лист≥в), ¤к≥ щ≥льно прил¤гають одна до одноњ. ѕ≥д час вегетац≥њ у них накопичуютьс¤ запаси поживних речовини. Ћусочки прикр≥плен≥ до конусопод≥бного денц¤ - укороченого стебла. ” пазухах лусочок закладаютьс¤ цибулини-д≥тки. Ќа верх≥вц≥ денц¤ щор≥чно формуютьс¤ листки, суцв≥тт¤ та нова брунька поновленн¤, у нижн≥й частин≥ закладаютьс¤ корен≥. «овн≥ цибулини вкрит≥ сухими, тонкими покривними лусочками, ¤к≥ ≥ Ї засохлими зовн≥шн≥ми лусочками. ¬они мають р≥зне забарвленн¤, ¤ке щор≥чно зм≥нюЇтьс¤. ÷ибулини сорт≥в ≥з син≥ми, блакитними, ф≥олетовими кв≥тками зазвичай мають ф≥олетов≥, з жовтими - с≥рувато-кремов≥, а з рожевими - бузков≥ покривн≥ лусочки.
Ћистк≥в 4-8, вони прикоренев≥, л≥н≥йн≥ або л≥н≥йно-ланцетн≥, жолобчаст≥, гладеньк≥, м'¤сист≥, ¤скраво-зелен≥, блискуч≥ або матов≥, завдовжки 15- 20 см ≥ завширшки 1 - 1,5см.
в≥тконос пр¤мий, цил≥ндричний, соковитий, безлистий, заввишки 20-30 см. —уцв≥тт¤ - густа або розпушена китиц¤, складаЇтьс¤ з 10-30 ароматних воскопод≥бних кв≥ток р≥зного забарвленн¤ на коротких кв≥ткон≥жках. ќцв≥тина дзвоникопод≥бна, або дзвонико-л≥йкопод≥бна, ≥з трубкою ≥ в≥д≥гнутими частками, дол¤ми, ¤к≥, майже р≥вн≥ з трубкою. ™ форми з махровими кв≥тками. “ичинок 6. ¬они прикр≥плен≥ до середини трубки ≥ розташован≥ в один р¤д. ѕил¤ки жовт≥, зав'¤зь тригн≥зда. ѕл≥д - тригн≥зда м'¤систа, округла коробочка, нас≥нн¤ чорнувато-буре, з округлим б≥лим м'¤систим придатком.
в≥тують у кв≥тн≥ - на початку травн¤ за температури пов≥тр¤ близько 10 ?— (цв≥т≥нн¤ триваЇ 20-25 дн≥в, а в тепл≥шу погоду скорочуЇтьс¤ до 10- 14 дн≥в.
ласиф≥кац≥¤ г≥ацинт≥в об'ЇднуЇ дв≥ основн≥ групи - сорти з простими та з махровими кв≥тками.
«а забарвленн¤м кв≥ток вид≥л¤ють ш≥сть груп г≥ацинт≥в - б≥л≥, рожев≥, червон≥, син≥, бузков≥ та ф≥олетов≥, жовт≥ ≥ жовтогар¤ч≥.
«а терм≥нами кв≥туванн¤ њх под≥л¤ють на ранн≥, середн≥ та п≥зн≥. ќднак ц≥ розходженн¤ незначн≥ - пер≥од м≥ж терм≥нами кв≥туванн¤ надраннього ≥ найп≥зн≥шого сорту становить у середньому 10 дн≥в.
ращ≥ сорти г≥ацинт≥в, рекомендован≥ дл¤ масового розмноженн¤ в ”крањн≥
Ќазва сорту | ¬исота рослин см | «абарвленн¤ кв≥тки | ѕочаток ≥ тривал≥сть цв≥т≥нн¤ | –озм≥ри кв≥тки, см |
Ѕ≥смарк | 18 | —в≥тло-ф≥олетове | 28.IV-5.V (11-14 дн≥в) | 2,5 |
ƒоктор Ћ≥бер | 24 | —в≥тло-ф≥олетове | 2-11 .V (10-14 дн≥в) | 3-4 |
≤нд≥го ≥нг | 23 | “емно-ф≥олетове | 24.≤V-5.V ( 10-13 дн≥в) | 3 |
≤нносанс | 25 | Ѕ≥ле | 23.VI-8.V (11-15 дн≥в) | 3 |
≤еллоу ’аммер | 26 | —в≥тло-жовте | 24.V≤-8.V (11-15 дн≥в) | 3,2 |
у≥н оф ѕ≥нкс | 27 | ћалиново-рожеве | 23.V≤-6.V ( 10-13 дн≥в) | 3,5-4 |
ћадам —оф≥ | 19 | Ѕ≥ле | 23.≤V-4.V ( 9-13 дн≥в) | 4,5 |
ћар≥ | 26 | —иньо-ф≥олетове | 25. IV-«.V (9-12 дн≥в) | 2,5-3 |
ћ≥озотис | 25 | —в≥тло-блакитне з бузковим в≥дт≥нком | 24. IV-7.V (10-14 дн≥в) | 3,2 |
ѕерл Ѕриль¤нт | 18 | ‘арфорово-блакитне | 20.IV-5.V (13-16 дн≥в) | 4 |
ѕ≥нк ѕерл | 19 | ћалиново-рожеве | 21.IV-«.V (9-12 дн≥в) | 3,5-4 |
—≥т≥ оф √арлем | 21 | —в≥тло-жовте | 1-7.V (7-10 дн≥в) | 2,5-3 |
ян Ѕосе | 22 | “емно-червоно-малинове | 22.IV-6.V (12-16 дн≥в) | 3 |
јнна ћар≥¤ | 23 | —в≥тло-рожеве | 28.IV- 10.V (12-16 дн≥в) | 3,5 |
ѕринцеса ћаргарита | 25 | –ожеве | 25.≤V-8.V (11-15 дн≥в) | 3,5 |
÷иклоп | 22 | арм≥ново-червоне | 25.≤V-8.V (12-16 дн≥в) | 3 |
≈дельвейс | 20-22 | Ѕ≥ле | 26.IV-9.V (12-15 дн≥в) | 3,4 |
√≥ацинтам треба надати найсв≥тл≥ше м≥сце(10-16∞—). ѕоливати пом≥рно, злегка п≥дсушуючи м≥ж поливами. ќдин раз в два тижн≥ давайти комплексне добриво дл¤ к≥мнатних кв≥т≥в. оли наземна частина з≥в'¤не повн≥стю, припинити полив ≥ залишити цибулину в субстрат≥ на л≥тнЇ збер≥ганн¤.
ѕ≥сл¤ очищенн¤ цибулини занос¤ть у добре пров≥трюване, сухе, зат≥нене прим≥щенн¤. ѕеред њх закладанн¤м сховище ≥ тару ретельно дез≥нф≥кують ≥ просушують.
–озкладають цибулини невеликим шаром у дерев'¤н≥ шухл¤ди, пом≥щають у марлев≥ або капронов≥ м≥шечки, нещ≥льно загортають у пап≥р, щоб був доступ дл¤ пов≥тр¤.
ѕ≥д час збер≥ганн¤ всередин≥ цибулини в≥дбуваютьс¤ найважлив≥ш≥ органоутворююч≥ процеси (формуванн¤ листк≥в, суцв≥тт¤, кореневоњ системи, новоњ бруньки), тому в цей пер≥од необх≥дно забезпечити оптимальний температурний режим. ”продовж перших дес¤ти дн≥в у сховищ≥ необх≥дно п≥дтримувати температуру 30∞—. ѕот≥м, до середини вересн¤ - 23-25∞—, а надал≥, до висаджуванн¤ в ірунт, - за температури близько 17∞—. ѕри порушенн≥ температурного режиму процес формуванн¤ суцв≥тт¤ порушуЇтьс¤, у результат≥ чого навесн≥ наступного року з'¤вл¤ютьс¤ слабк≥ кв≥тконоси з окремими часто недорозвинутими кв≥тками.
¬олог≥сть пов≥тр¤ у сховищ≥ не повинна перевищувати 70% (за п≥двищеноњ вологост≥ швидко розвиваютьс¤ грибн≥ захворюванн¤).
ѕ≥д час збер≥ганн¤ цибулини регул¤рно огл¤дають, хвор≥ вибраковують. якщо з'¤вл¤ютьс¤ пл¤ми цв≥л≥, цибулини просушують, а ¤кщо розвиваютьс¤ шк≥дники - обробл¤ють отрутох≥м≥катами.
ќсновний спос≥б розмноженн¤ г≥ацинт≥в - вегетативний, тобто цибулинами-д≥тками, ¤к≥ утвор¤тьс¤ в основ≥ материнськоњ цибулини. ƒ≥ток, зазвичай, буваЇ небагато (залежно в≥д сорту - 2-3 шт. на одну материнську цибулину). ≤нод≥ цибулини-д≥тки формуютьс¤ п≥д час збер≥ганн¤ цибулин навколо денц¤ староњ цибулини. ѕеред сад≥нн¤м д≥тки обережно в≥докремлюють в≥д денц¤ ≥ п≥сл¤ п≥дсушуванн¤ висаджують на спец≥ально п≥дготовлен≥ горщики з легким поживним ірунтом на глибину близько 10 см. ѕересаджують њх через два роки. ¬елика цибулина з д≥тками утворитьс¤, звичайно, через 4-6 рок≥в.
јби одержати б≥льше д≥ток, на материнськ≥й цибулин≥ робл¤ть надр≥зи або зовс≥м вир≥зують у нењ денце (це даЇ можлив≥сть одержати в≥д одн≥Їњ материнськоњ цибулини в≥д 10 до 50 цибулинок-д≥ток).
ƒл¤ препаруванн¤ п≥сл¤ викопуванн¤ ≥ просушуванн¤ в≥дбирають велик≥, здоров≥ цибулини, очищають њх в≥д старих корен≥в ≥ лусочок, дез≥нф≥кують в темно-рожевому розчин≥ перманганату кал≥ю прот¤гом 20 хв., пот≥м знову просушують. Ќа денц≥ гострим ножем робл¤ть 2-4 хрестопод≥бних надр≥з≥в або конусопод≥бно вир≥зують денце з центральною точкою росту. «р≥зи обробл¤ють товченим деревним вуг≥лл¤м. ѕрепарован≥ цибулини пом≥шують у добре вентильоване затемнене прим≥щенн¤ при температур≥ 25?—, вологост≥ пов≥тр¤ 70-80% ≥ витримують прот¤гом тижн¤. «а цей час надр≥зи п≥дсихають ≥ покриваютьс¤ корковим шаром. ÷ибулини найкраще класти на дрот¤ну с≥тку або в шухл¤ди ≥з с≥тчастим дном, щоб забезпечити в≥льний доступ пов≥тр¤ до зр≥з≥в. Ќадал≥ волог≥сть пов≥тр¤ у прим≥щенн≥ п≥двищують до 90%, а температуру - до 30∞—. ” пазухах запасаючих лусочок надр≥заних цибулин пробуджуютьс¤ бруньки доч≥рн≥х цибулин (д≥тки). ѕеред висадженн¤м препарованих цибулин у сховищ≥ на к≥лька дн≥в знижують температуру до 15?—. ” ірунт цибулини висаджують у жовтн≥. ѕ≥д час сад≥нн¤ д≥тки не в≥докремлюють в≥д материнськоњ цибулини. ¬исаджен≥ цибулини залишають у ірунт≥ на два роки. Ќа друге л≥то њх викопують, в≥докремлюють одна в≥д одноњ ≥ восени висаджують знову, але вже на в≥дстан≥ 15 см одна в≥д одноњ. ѕ≥сл¤ цього њх знову можна не пересаджувати аж до цв≥т≥нн¤, ¤ке настане ще через два роки, а ≥нод≥ й п≥зн≥ше.
√≥ацинти також можна розмножувати цибулинними лусочками. ƒл¤ цього використовують найсоковит≥ш≥ молод≥ лусочки, ¤к≥ обережно зр≥зують б≥л¤ основи ≥ розр≥зують уздовж. ћ≥сц¤ зр≥зу дез≥нф≥кують, злегка п≥дсушують ≥ висаджують у ¤щики з п≥ском (дл¤ п≥дтримки високоњ вологост≥ ¤щики накривають склом, регул¤рно пров≥трюючи). „ерез 3-4 м≥с¤ц≥ на м≥сц¤х зр≥зу з калюсу починають формуватис¤ цибулинки-д≥тки, по 2-5 шт. на кожн≥й.
«р≥дка застосовують так≥ методи розмноженн¤, ¤к живцюванн¤ листк≥в ≥ кв≥ткових стр≥лок. њх висаджують так само, ¤к цибулинн≥ лусочки.
ѕри нас≥ннЇвому розмноженн≥ г≥ацинт≥в ознаки сорту звичайно не передаютьс¤, до того ж рослини, вирощен≥ з нас≥нн¤, починають кв≥тувати т≥льки на 5- 6-й р≥к. “ому нас≥ннЇве розмноженн¤ застосовують, в основному п≥д час виведенн¤ нових сорт≥в.
ѕри цьому св≥же нас≥нн¤ вис≥вають восени, у вересн≥, у шухл¤ди ≥з сум≥шшю лист¤ноњ, дерновоњ земл≥ та п≥ску. ѕрисипають його шаром земл≥ завтовшки 2 см. —≥¤нц≥, ¤к≥ з'¤вл¤тьс¤ навесн≥, регул¤рно поливають, землю навколо них розпушують. ÷ибулинки викопують ≥з земл≥ ≥ пересаджують т≥льки на трет≥й р≥к.
–ослина не переносить заст≥й води.
«астосовують дл¤ озелененн¤ малогабаритних прим≥щень.