√емантус

÷ибулина округла, ≥нод≥ дещо стисла з бок≥в, зелена, до 12 см в д≥аметр≥. «овн≥шн≥ покриви њњ соковит≥, велика частина цибулини розташована над землею. Ћист¤ в двосторонн≥й розетц≥, в числ≥ 2-4 (6), строго супротивн≥, пор≥вн¤льно товст≥, вкорочено-ременопод≥бн≥, на верх≥вц≥ закруглен≥, 15-20 см довжиною, 6-9 см шириною, по краю в≥йчаст≥, темно-зелен≥. ∆илки не Ї видимими.  в≥тки з≥бран≥ в щ≥льну парасольку на к≥нц≥ м'¤систого безлистого кв≥тконоса 20 см довжиною, частково оточен≥ п'¤тьма б≥ло-зеленими прикв≥тками. ќцв≥тина редукована, тому в суцв≥тт≥ видн≥ лише б≥л≥ тичинков≥ нитки ≥ жовт≥ пил¤ки. ѕлоди - червон≥ або оранжево- червон≥ соковит≥ однос≥м'¤н≥ ¤годи. ¬≥дома форма "Pubescens" з опушеним зверху лист¤м ≥ рожевими тичинками.

÷ибулина до 8 см в д≥аметр≥, округла, наполовину розташована над землею. Ћист¤ з≥бране в розетку, черешки, п≥хви њх замкнут≥, подовжен≥, утворюють обманне стебло до 15 см всотою. ѕластинки лист¤ пор≥вн¤льно тонк≥, до 40 см довжиною ≥ 15 см шириною, ¤сно-зелен≥, овальн≥ або широколанцетн≥, по краю хвил¤ст≥, з двома менш ¤сними складками у верхн≥й частин≥.  в≥тки з≥бран≥ в щ≥льне зонтикопод≥бне або головчасте суцв≥тт¤ до 20 см в д≥аметр≥, сид¤че на безлистих кв≥тконосах до 60 см висотою ≥ оточене дек≥лькома прикв≥тковими пластинками. ќцв≥тина шестичленна, червона. ¬≥домий г≥брид √емантус  атар≥ни ≥ √емантус ¤скраво-червоного (Haemanthus puniceua L.) "Konig Albert" з крупними ¤скраво-червоними суцв≥тт¤ми. √емантус  атар≥ни маЇ пер≥од спокою, що припадаЇ на ос≥нь або початок зими. ¬ цей час рослину поливають дуже р≥дко

ћ≥сцеположенн¤ св≥тле або нап≥вт≥нисте. ¬зимку б≥льш прохолодну температуру (15∞—) рослина переносить краще, н≥ж температуру опалювального прим≥щенн¤. ÷ибулину гемантуса  атар≥ни п≥сл¤ засиханн¤ лист¤ залишають в горщику ≥ збер≥гають при температур≥ 10-14∞—. ¬ л≥тн≥й час рослини прит≥н¤ють в≥д ¤скравого сонц¤, ≥накше вони можуть одержати оп≥ки: к≥нчики лист¤ стануть б≥лими ≥ в≥д≥мруть. ¬ пер≥од активного зростанн¤ рослину обприскують, промивають п≥д душем.

« весни до осен≥ грунт повинен бути пост≥йно вологим. √емантус б≥локв≥тковий легше переносить брак води, н≥ж њњ надлишок. √емантус  атар≥ни в к≥нц≥ л≥та ≥ восени поливають дуже мало, щоб засохнуло лист¤.

¬л≥тку кожн≥ два тижн≥ внос¤ть кв≥тков≥ добрива.

–озмноженн¤ доч≥рн≥ми цибулинами ≥ нас≥нн¤м. —≥¤нц≥ зацв≥тають на 4-ий р≥к, рослини з доч≥рн≥х розеток можу зацв≥сти в р≥к пересадки.

ўоб розмножити гемантус, використовувати св≥же нас≥нн¤, ¤ке необх≥дно пос≥¤ти в≥дразу п≥сл¤ збору. ћожна випробувати листовими живц¤ми. ƒл¤ цього в≥дд≥лити в≥д рослини один ≥з зовн≥шнього (старих) лист¤ разом з м'¤систою основою, прикр≥пленою до донц¤. «р≥з обробити порошком деревного вуг≥лл¤, п≥дсушити один день ≥ висадити в сум≥ш торфу ≥ п≥ску (1:1) дл¤ вкор≥ненн¤. ƒогл¤д такий же, ¤к за листовими живц¤ми. „ерез де¤кий час у основи виникнуть нов≥ цибулини, ¤к≥ в≥дд≥л¤ють ≥ висаджують в звичайний субстрат дл¤ дорощенн¤. ќдержан≥ з листових живц≥в рослини зацв≥тають через 3-4 роки.

ѕересадка весною. ƒоросл≥ рослини раз на 3-4 роки, молод≥ - щор≥чно. √рунтова сум≥ш складаЇтьс¤ з дерновоњ, листовоњ, перегн≥йноњ земл≥ ≥ п≥ску в сп≥вв≥дношенн≥ 3:1:1:1. √емантус не переносить пошкоджень корен≥в, тому п≥сл¤ пересадки рослини потр≥бно не турбувати в найближч≥ 3-4 роки. ѕересадку ≥ в≥дд≥ленн¤ доч≥рн≥х цибулин краще провести незадовго до пер≥оду росту, тод≥ рослини швидше укор≥н¤тимутьс¤ ≥ легше адаптуютьс¤ до нових умов. –ослина не любить сид≥ти глибоко в горщику, а, навпаки, прагне утворити цибулини над поверхнею земл≥. Ќе садити њњ глибоко. ƒостатньо ¤кщо вона буде занурена в субстрат на 1/4-1/3.

≤нод≥ рослина вражаЇтьс¤ щит≥вками, амарил≥совим червцем, а також стаганоспорою (червоний оп≥к), антрактозом.

«астосовують дл¤ озелененн¤ мало- ≥ середньогабаритних прим≥щень.

≤нш≥ рослини (√)

Ќа головну