Ѕегон≥¤
“рав '¤нист≥ рослини з струнким повзучим або бульбовидно потовщеним кореневищем, ≥нод≥ бульбою, а також чагарники, зр≥дка лаз¤ч≥ нап≥вчагарники. Ћистки ¤скраво забарвлен≥, завдовжки в≥д 0,6 до 70 см, чергов≥, розетков≥, ≥нколи супротивн≥, гол≥ чи опушен≥, ц≥локрањ, пилчаст≥ або зубчаст≥, р≥зн≥ за формою, косо-серцевидн≥, прост≥ або вињмчаст≥, розр≥зн≥, пальчаст≥, ≥нод≥ складн≥. в≥тки в≥д др≥бних до дуже великих (д≥аметр 0,3-20 см) з ¤скравим чи бл≥дим забарвленн¤м, розд≥льностатев≥, поодинок≥ або у рихлих китиц¤х, волот¤х. ѕл≥д - коробочка. Ќас≥нн¤ дуже др≥бне. ¬с≥ види ≥ сорти бегон≥њ, що культивуютьс¤, умовно под≥л¤ють в≥дпов≥дно до њх декоративних ¤костей на декоративно-кв≥туч≥ та декоративно-лист¤н≥.
Ѕегон≥¤ корол≥вська (Begonia rex Putz.) - трав'¤нист≥, в основному низькоросл≥ рослини, з красивими по форм≥ та забарвленню листками. в≥тки в цих рослин дуже декоративн≥: рожев≥, рожево-чeрвон≥, р≥дше жовтуват≥ або б≥л≥. Ќайв≥дом≥ш≥ в культур≥ так≥ сорти:
јврора фон eн≥гсмаркт (Aurora von Konigsmarkt) заввишки до 50 см, компактний. Ћистки в основ≥ стебла велик≥, ср≥бл¤ст≥, з пурпурово-карм≥новим в≥дт≥нком ≥ шовковистим блиском, черешки червон≥. в≥тки рожев≥. ÷в≥те у лютому-березн≥. Ќеобх≥дне ¤скраве осв≥тленн¤, але не пр¤ме сон¤чне.
¬езув≥й (Vesuvius) - заввишки до 40 см. Ћистки темно-коричнево-червон≥, по окружност≥ широка смуга з ¤скраво-червоних пл¤м. в≥тки ¤скраво-рожев≥.
√ер ћажест≥ (Her Majesty) - заввишки до 45 см. Ћистки велик≥ кососерцепод≥бн≥, темно-оливково-зелен≥, обл¤мован≥ широкою темно-зеленою, майже чорною смугою. в≥тки др≥бн≥, ¤скраво-рожев≥.
√eрман “ойпeль (Herman Teupel) - заввишки до 45 см. Ћистки видовжено-серцепод≥бн≥ на довгих червоних черешках, ср≥бл¤ст≥ з шовковистим малиново-червоним в≥дт≥нком, по краю нер≥вна, пор≥зана, зеленувата смуга. в≥тки рожев≥.
ƒемон (Damon) - заввишки до 50 см. Ћистки по центру оливково-зелен≥, обл¤мован≥ широкою ср≥бл¤сто-с≥рою смугою, ¤ку обрамл¤Ї вузька смарагдово-зелена смуга, край листка оливково-зелений, черешки коротк≥. в≥тки рожев≥, по 2-3 на н≥жц≥ суцв≥тт¤.
ћ≥кадо (Mikado) - заввишки до 40 см. Ћистки велик≥, ср≥бл¤ст≥, темно-зелен≥ по жилках, край листка темно-червоно-с≥рий. в≥тки рожев≥.
ћер≥ ’р≥стмас (Mary Christmas) - заввишки до «ќ см. Ћистки велик≥, у центр≥ ¤скраво-рожев≥, до краю ср≥бл¤ста зона, а по краю ¤скраво-зелена широка обл¤м≥вка. в≥тки iнтенсивно рожевi.
‘еЇрл≥ (Fairly) - заввишки до 45 см. Ћистки ср≥бл¤сто-с≥р≥ з темно-зеленими жилками, вeлик≥. в≥тки рожев≥.
≈дна ортc (Edna Korts) - заввишки до 35 см. Ћистки видовжен≥ з в≥дт¤гнутим к≥нчиком, глибоко зазублен≥ з крањв, темно-оливково-с≥р≥ з др≥бними ср≥бл¤стими пл¤мами. в≥тки кремово-рожевуват≥.
Ѕегон≥¤ ≥мператорська (¬egoniaimperialis Lem.) - трав'¤нист≥, до 25 см заввишки рослини. —тебло повзуче. Ћистки серцепод≥бн≥, ¤скраво-зелен≥, бархатист≥, поверхн¤ шорстка, до 10 см завдовжки. “емпература повинна бути 20- 22∞—, зниженн¤ њњ призводить до п≥дсиханн¤ листк≥в. ращ≥ сорти:
јйрон россе (Iron Crosse) - заввишки до 40 см. Ћистки велик≥ (до 18 см завдовжки), черешки опушен≥, пластинка листка ¤скраво-зелена з чотирма широкими темними смугами уздовж основних жилок, ¤к≥ н≥би утворюють хрест. ѕ≥д час культивуванн¤ температуру п≥дтримують 18-20∞—;
√рус ан ≈рфурт (Gruss an Erfurt) -до 30 см заввишки. Ћистки ¤скраво-зеленi, болотно-зелен≥, уздовж жилок кремуват≥.
Ѕегон≥¤ рицинолиста (¬еgonia ricinofolia F.Dietr.) - високоросл≥, до150 см заввишки, крислат≥ рослини. —тебло товсте, рожево-червоне, вкрите шаром сосочковидних вирост≥в, струнке, ≥нод≥ повзуче. Ћистки велик≥, розр≥зано-зубчаст≥, м≥дно-оливкоео-коричнюват≥ до бронзово-зелених, за формою нагадують листки рицини, до 36 см у д≥аметр≥, черешки до 100 см завдовжки, опушен≥ густими б≥лими волосками. в≥тки др≥бн≥, н≥жно-рожев≥, з≥бран≥ у велику нещ≥льну китицю на верх≥вц≥ стрункоњ (до 120 см заввишки) рожевоњ н≥жки суцв≥тт¤. ÷в≥те у березн≥-жовтн≥. ¬икористовують дл¤ озелененн¤ великих св≥тлих прим≥щень.
Ѕегон≥¤ метал≥чна (Begonia metallica G.Smith.) - багатор≥чний нап≥вчагарник заввишки до 60-80 см. —тебло червоне, вкрите жорсткими волосками. Ћистки оливково-зелен≥ з метал≥чним блиском, знизу ¤скраво-червон≥, видовжено-серцевидн≥ з добре пом≥тним жилкуванн¤м. в≥тки рожев≥ або б≥л≥, до 2 см у д≥аметр≥, з≥бран≥ у невелику китицю. ѕотребуЇ ¤скравого осв≥тленн¤, температура 16-20?—.
Ѕегон≥¤ пальчаста (Begonia digitata Raddi) - стебло заввишки до 60 см. Ћистки пальчасто-розр≥зан≥, до 25 см завширшки i 15 см завдовжки,по краю зубчаст≥, темно-зелен≥. в≥тки рожевуват≥, др≥бн≥.
ƒекоративно-кв≥туч≥ бегон≥њ
ƒо декоративно-кв≥туючих належать сорти ≥ форми Ѕегон≥¤ завждикв≥туючоњ, Ѕегон≥¤ стрункоњ, Ѕегон≥¤ елат≥ор, Ѕегон≥¤ сортогрупи √луар де Ћорен, Ѕегон≥¤ бульбистоњ, до декоративно-лист¤них - вс≥ ≥нш≥ види ≥ сортогрупи, особливо так≥, ¤к Ѕегон≥¤ корол≥вська з њњ численними сортами ≥ р≥зновидами, Ѕегон≥¤ ≥мператорська та њњ сорти, Ѕегон≥¤ г≥бридна, Ѕегон≥¤ еллермана, Ѕегон≥¤ рицинолиста, Ѕегон≥¤ метал≥чна, Ѕегон≥¤ пальчаста, Ѕегон≥¤ ‘≥ста тощо.
Ѕегон≥¤ завждикв≥туюча (Begonia semperflorens Link et Otto) - низькоросла, трав'¤ниста рослина, ≥з соковитим вод¤нистим стеблом ≥ черговими ¤йцевидними або видовжено-¤йцевидними, невеликими, св≥тло-зеленими або темно-бордовими листками.
в≥тки др≥бн≥, прост≥ або махров≥, б≥л≥, рожев≥, коралово-рожев≥, червон≥ або перех≥дних кольор≥в, з≥бран≥ в розпушен≥ китиц≥ по 3-4 або поодинок≥. ÷в≥те майже весь р≥к, св≥тлолюбна.
Ќайб≥льш поширен≥ так≥ сорти:
јльтр≥нхем ѕ≥нк (Altrinchem Pink) заввишки до 25 см. Ћистки салатно-зелен≥. в≥тки ¤скраво-рожев≥, невеличк≥, з≥бран≥ по 3-5 на численних кв≥тконосах.
–оза мед≥а (Rosa media) заввишки до 12 см. Ћистки невелик≥. в≥тки рожев≥, по 2-3 на кожному кв≥тконос≥.
–оза Eрфорд≥ (Rosa Erfordi) заввишки до 15 см. в≥тки карм≥ново- рожев≥.
‘ойЇркугель (Feuerkugel) заввишки дo 15 см Ћистки червон≥, невелик≥. в≥тки шарлахов≥, по 3-4 на кв≥тконос≥.
Ўарм (Scharme) заввишки до 20 см. в≥тки карм≥нов≥, по «-5 на кожному кв≥тконос≥.
–озмноженн¤. Ќас≥нн¤ с≥ють у с≥чн≥ - лютому в ¤щики ≥з землесум≥шшю добре перепр≥лого гною, лист¤ноњ земл≥ та п≥ску (1:2: 1). —ходи у фаз≥ двох справжн≥х листк≥в п≥к≥рують (5x5 см); через м≥с¤ць провад¤ть друге п≥к≥руванн¤ за схемою 10 х 10 см. ѕоливають обережно вранц≥ або увечер≥. ѕ≥дживлюють щодекади пташиним посл≥дом (1:20); п≥дживленн¤ чергують з поливом розчином м≥неральних добрив: 20 г суперфосфату, 10 кал≥йноњ сол≥, 0,02 г - марганцевокислого кал≥ю на 10 л води.
ѕодальший догл¤д пол¤гаЇ в своЇчасному полив≥ ≥ пров≥трюванн≥. ѕеред висаджуванн¤м у грунт бегон≥ю п≥дживлюють фосфорно-кал≥йним добривом ≥ зменшують полив. –ослини висаджують у фаз≥ бутон≥зац≥њ або на початку цв≥т≥нн¤ (червень), площа живленн¤ 15 х 15 см. ѕ≥сл¤ сад≥нн¤ розсаду добре поливають ≥ мульчують перепр≥лим гноЇм. •рунт у м≥ру ущ≥льненн¤ розпушують. ѕ≥дживлюють 2 рази на м≥с¤ць орган≥чними або м≥неральними добривами. ѕри такому догл¤д≥ рослини р¤сно цв≥туть до п≥зньоњ осен≥.
Ѕегон≥¤ струнка (¬egoniagracilis Ќ.¬. .) - низькоросла трав'¤ниста рослина заввишки до 15-20 см. Ћистки завдовжки 5-8 см ≥ завширшки до 3 см. в≥тки б≥л≥, ¤скраво-рожев≥ i темно-червон≥ залежно в≥д сорту. ÷в≥те ≥з червн¤ до приморозк≥в.
ращ≥ сорти цього виду так≥:
¬айсe ѕерле (Weisse Pearle) заввишки до 25 см. Ћистки зелен≥. в≥тки б≥л≥, з≥бран≥ по 3-5 у суцв≥тт≥;
армен нана (Karmen nana) заввишки 12-15 см. Ћистки червоно-бронзов≥. в≥тки рожево-червон≥, по 3-6 у суцв≥тт≥;
Ќ≥дрiге ≥нд≥анeр≥н (Niedrige indianerin) заввишки до 15 см Ћистки червоно- бронзов≥. в≥ти лососево шарлахов≥, по 5-6 у суцв≥тт≥.
Ѕегон≥¤ струнка, так само ¤к ≥ Ѕегон≥¤ завждикв≥туюча, розмножуЇтьс¤ нас≥нн¤м та живц¤ми. Ќайпоширен≥ше нас≥ннЇве розмноженн¤.
ѕри правильному збер≥ганн≥ нас≥нн¤ не втрачаЇ схожост≥ прот¤гом 2-3 рок≥в, але воно повинне бути чистосортним ≥ мати високу схож≥сть.
Ќас≥нн¤ (в 1 г њх до 60-100 тис. шт.) перед с≥вбою зм≥шують з п≥ском або крейдою дл¤ того, щоб пос≥в був б≥льш р≥вном≥рним. —≥ють по вир≥вн¤н≥й, зволожен≥й поверхн≥ землесум≥ш≥ з лист¤ноњ, торф'¤ноњ земл≥ та п≥ску (пор≥вну). Ќас≥нн¤ не присипають, а посуд накривають зверху пл≥вкою, папером або склом. „ас с≥вби (лютий - березень, температура 20-25?—) субстрат зволожують з п≥ддона. —ходи поливають з пульверизатора водою, ¤ка повинна бути на 3-4∞ тепл≥шою в≥д навколишнього пов≥тр¤. —≥¤нц≥ п≥к≥рують 2-3 рази у той самий субстрат. ћолод≥ рослини висаджують у 7-9-сантиметров≥ горщики в субстрат з лист¤ноњ, перегн≥йноњ земл≥ та п≥ску (2:1:1).
Ѕегон≥¤ ≈лат≥ор (¬egonia hybr.elatior) - рослини звичайно низькоросл≥. Ћистки округл≥ або з в≥дт¤гнутим к≥нчиком. в≥тки махров≥ або нап≥вмахров≥.
Ќайшпоширен≥ш≥ сорти так≥:
Ѕардзерс ¬ундер (Bardser's woonder) заввишки до 35 см. в≥тки карм≥нов≥, нeмахров≥;
Ѕардзерс ќранж —ан (Bardser's orange Son) заввишки до 25 см. в≥тки оранжев≥, махров≥;
≈вел≥нс ќранж (Evelins Orange). Ћистки невелик≥. в≥тки темно-оранжев≥, немахров≥. ÷в≥те дуже р¤сно;
≈кскв≥зит (Exguisite). в≥тки н≥жно-рожев≥ з б≥лою серединою, велик≥ (до 5 см у д≥аметр≥), немахров≥;
–озе в≥н (Rose Quin). Ћистки бронзов≥ до бронзово-зелених. в≥тки темно-рожев≥, нап≥вмахров≥. —орт ст≥йкий. ущ компактний.
Ќайб≥льш в≥дом≥ сорти: Ћейхтфойер (Leichifeuer), орона (—огоnа), –игерс Ћахсоранж (Riger's Lachsorange), Ўвабенл¤нд (Schwabenland).
–озмножують верх≥вковими живц¤ми ≥ листками. ћаточн≥ екземпл¤ри, з ¤ких зр≥зують живц≥, восени внос¤ть у прим≥щенн¤ з температурою не нижче 16∞— ≥ утримують при досв≥чуванн≥ п≥д час короткого дн¤, подовжуючи його до 14 год на добу. ∆ивц≥ завдовжки 8-10 см зр≥зують у лютому - березн≥. Ќа кожному з них повинно бути не менше двох ≥ листк≥в та двох п≥хвових бруньок. ≤з маточних рослин, що не п≥дсв≥чувалис¤, живц≥ можна зр≥зувати т≥льки у кв≥тн≥. ѕри п≥зн≥х строках живцюванн¤ (червень-липень) утворюютьс¤ низькоросл≥ рослини, ¤к≥ цв≥туть незабаром п≥сл¤ перевалки.
∆ивц≥ укор≥нюють при температур≥ 22-24∞— в ¤щику ≥з субстратом з торф'¤ноњ земл≥ та п≥ску (1: 1). ѕроцес прискорюЇтьс¤ при нижньому п≥д≥гр≥в≥. ѕ≥сл¤ укор≥ненн¤ через 18-21 день живц≥ висаджують у горщики д≥аметром 7 см у субстрат з лист¤ноњ, торф'¤ноњ земл≥ та п≥ску (1:1:1). ѕоливають пом≥рно, не довод¤чи до п≥дсушуванн¤ земл≥. ” м≥ру заплетенн¤ грудки земл≥ корен¤ми рослини перевалюють у 9-сантиметров≥ горщики у землесум≥ш з лист¤ноњ, торф'¤ноњ, перегн≥йноњ земл≥ та п≥ску (2:1:1: 1). Ќа кожен 1 м3 субстрату додають 2 кг рогових стружок або к≥сткового борошна, 1 - с≥рчанокислого кал≥ю та 1-1,5 кг вапна. ќдночасно з перевалкою робл¤ть прищипуванн¤ пагон≥в, що заввишки 12-15 см. “емпературу п≥дтримують не нижче 18 ∞—, прит≥нюють в≥д пр¤мих сон¤чних промен≥в. ѕрищипують 2-3 рази. ¬л≥тку рослини щедро поливають. ƒругу перевалку робл¤ть на початку липн¤ та вдруге прищипують верх≥вки пагон≥в. ѕри цьому у землесум≥ш додають т≥льки одну частину лист¤ноњ земл≥. –ослини зацв≥тають у серпн≥ ≥ цв≥туть до жовтн¤.
–озмноженн¤ листковими живц¤ми. ƒл¤ цього в≥дбирають добре розвинен≥ листки незалежно в≥д величини. ”кор≥ненн¤ в≥дбуваЇтьс¤ прот¤гом 1-1,5 м≥с при нижньому п≥д≥гр≥в≥. —убстрат дл¤ укор≥ненн¤ - торф'¤на земл¤ пор≥вну з п≥ском.
–ослини можуть цв≥сти ц≥лор≥чно, дл¤ цього необх≥дно регулювати к≥льк≥сть прищипувань та строки живцюванн¤. ожне прищипуванн¤ зат¤гуЇ строки зацв≥танн¤ на 2-3 тижн≥.
«авд¤ки одному прищипуванню можна мати кв≥туюч≥ рослини у вересн≥, два-три прищипуванн¤ подовжують строки цв≥т≥нн¤ до зими.
ѕри п≥зн≥х строках живцюванн¤ рослини прищипують т≥льки 1 раз ≥ пересаджують у горщики д≥аметром 7 см.
¬ирощуючи бегон≥њ в умовах короткого дн¤, три тижн≥ п≥сл¤ прищипуванн¤ (до розвитку п≥хвових бруньок) терм≥н осв≥тленн¤ повинен становити 9 год. ѕри температур≥ 20∞— та р≥вном≥рному полив≥ бутон≥зац≥¤ починаЇтьс¤ через 1,5-2 м≥с.
оли починають розкриватис¤ перш≥ кв≥тки, температуру знижують до 15∞—, що забезпечуЇ р≥вном≥рне цв≥т≥нн¤ та ст≥йк≥сть кв≥т≥в у житлових прим≥щенн¤х.
¬ умовах подовженого дн¤ вирощують бегон≥њ дл¤ одержанн¤ кв≥туючих рослин у грудн≥ та с≥чн≥. ƒосв≥чувати починають за 2-2,5 м≥с¤ц≥ до строку цв≥т≥нн¤, тобто у вересн≥ - жовтн≥, щоденно по 14 год на добу увечер≥ з розрахунку по 60-80 ¬т на 1 м2.
Ѕегон≥¤ г≥бридна √лоар де Ћорен (Begonia hybryda Gloire de Lorraine) - низькоросл≥ компактн≥ рослини.
Ћистки др≥бн≥. в≥тки невелик≥, р≥зного забарвленн¤, стерильн≥, нас≥нн¤ не дають. ÷в≥те р¤сно. ÷в≥те взимку та восени (з вересн¤). –ослини короткого дн¤. —орти характеризуютьс¤ р≥зноман≥тнимзабарвленн¤м кв≥ток (рожев≥, червон≥, б≥л≥) та махров≥стю.
ращ≥ сорти цього виду:
арол≥на (Karolina) - низькорослий сорт. в≥тки темно-рожев≥. ÷в≥т≥нн¤ п≥знЇ, р¤сне;
онкурент (Conkurent) - високорослий сорт. в≥тки густо-рожев≥. ÷в≥те у с≥чн≥-лютому;
ћарина (ћаr≥nа) - низькорослий сорт. в≥тки темно-рожев≥, з≥бран≥ у коротк≥ суцв≥тт¤, що п≥дн≥маютьс¤ над листками;
–озмар≥ (Rosmarie) - низькорослий сорт. в≥тки рожев≥, ориг≥нальноњ форми.
–озмножуютьс¤ верх≥вковими стебловими пагонами та листками з другоњ половини грудн¤ до початку лютого. Ћистки з черешками до 2 см висаджують у ¤щики на глибину 2 см так, щоб нижн≥й б≥к листка повн≥стю лежав на поверхн≥ субстрату (п≥сок та торф'¤на земл¤ пор≥вну), ”кор≥нюють при температур≥ 20-22 —. Ћистки укор≥нюютьс¤ через 3-4 тижн≥. ѕересаджують т≥льки п≥сл¤ по¤ви нових пагон≥в (через 2 тижн≥) у 6-сантиметров≥ горщики у земл¤ну сум≥ш з лист¤ноњ, торф'¤ноњ, перегн≥йноњ земл≥ та п≥ску (4 : 4 : 1 : 2).
¬ерх≥вков≥ стеблов≥ живц≥ зр≥зують ≥з старих маточних рослин у березн≥. ѓх можна зр≥зувати ≥ п≥зн≥ше - у червн≥, але з молодих рослин, ¤к≥ розмножен≥ листковими живц¤ми цього року. ¬ерх≥вков≥ пагони можна зразу ж висаджувати у 5-7-сантиметров≥ горщики у земл¤ну сум≥ш з торф'¤ноњ земл≥ та п≥ску пор≥вну, укор≥нюють при температур≥ 20- 22∞—. оли грудка земл≥ буде заплетена корен¤ми, робл¤ть перевалку.
« ¤щик≥в рослини, що мають вже корен≥, можна пересаджувати в стелаж≥ в земл¤ну сум≥ш з лист¤ноњ, торф'¤ноњ перегн≥йноњ земл≥ та п≥ску (4 : 4 : 1 : 2). « грунту на початку червн¤ висаджують у 9-сантиметров≥, а пот≥м у 12-сантиметров≥ горщики. ¬ерх≥вки пагон≥в 2-3 рази зр≥зують на живц≥. ќстаннЇ зр≥зуванн¤ робл¤ть у середин≥ - к≥нц≥ серпн¤, у цьому випадку цв≥т≥нн¤ починаЇтьс¤ в с≥чн≥. якщо треба мати ампельн≥ рослини з довгими пагонами, то зр≥зуванн¤ живц≥в з цих рослин припин¤ють у липн≥. ѕри культивуванн≥ необх≥дно п≥дтримувати р≥вном≥рну температуру, волог≥сть та прит≥нювати рослини.
ƒл¤ цв≥т≥нн¤ на початку вересн¤ розмножують листками в середин≥ грудн¤. «разу п≥сл¤ сад≥нн¤ листк≥в робл¤ть досв≥чуванн¤ прот¤гом 40-50 дн≥в. ѕеревалку або сад≥нн¤ у 8-сантиметров≥ горщики зд≥йснюють у друг≥й половин≥ лютого; перше прищипуванн¤ верх≥вок пагон≥в ≥ перевалку рослин в 11-сантиментров≥ горщики - у перш≥й половин≥ травн¤. ¬друге прищипують пагони наприк≥нц≥ червн¤. ” пер≥од з 10 по 25 липн¤ рослинам влаштовують умови короткого дн¤ - њх зат≥нюють повн≥стю з 13 до 8 год ранку;
ƒл¤ цв≥т≥нн¤ в середин≥ вересн¤ рослини розмножують верх≥вковими стебловими живц¤ми в к≥нц≥ кв≥тн¤ - на початку травн¤. ∆ивц≥ р≥жуть з молодих рослин, що розведен≥ листками. ѕ≥сл¤ укор≥ненн¤ (в к≥нц≥ травн¤) рослини висаджують у 8-сантиметров≥ горщики. ѕерше прищипуванн¤ ≥ перевалку в 11-сантиметров≥ горщики робл¤ть у друг≥й половин≥ липн¤; друге прищипуванн¤ - в к≥нц≥ липн¤. «ат≥нюють рослини на 15 дн≥в з середини серпн¤ за попередньою схемою;
ƒл¤ цв≥т≥нн¤ маленьких рослин у горщиках у друг≥й половин≥ вересн¤ бегон≥ю розмножують верх≥вковими живц¤ми у друг≥й половин≥ серпн¤. Ќа початку вересн¤ пересаджують у 8-9-сантиметров≥ горщики. ѕриродний короткий день починаЇтьс¤ з середини вересн¤;
ƒл¤ цв≥т≥нн¤ маленьких рослин в горщиках в середин≥ - к≥нц≥ грудн¤ бегон≥ю розмножують верх≥вковими живц¤ми на початку вересн¤. ƒосв≥чують ≥з середини вересн¤ до середини жовтн¤, дал≥ звичайний св≥тловий день. ƒл¤ п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ кв≥ток ≥ тривал≥шого цв≥т≥нн¤, ¤к т≥льки рослини зацв≥туть, треба знижувати температуру до 12- 14?—.
Ѕегон≥¤ бульбиста (¬.iuberhyorida hory) - пол≥г≥бридний вид, пох≥дний в≥д багаторазових схрещувань Ѕегон≥¤ восьмипелюстковоњ з Ѕегон≥¤ бол≥в≥йською, ѕерсей, ¬≥ча, ƒевоз≥ тощо.
–ослини з товстою п≥дземною бульбою-кореневищем, у ¤к≥й нагромаджуютьс¤ поживн≥ речовини, з нап≥впрозорим соковитим стеблом, 20-60 см заввишки. Ћистки чергов≥, нап≥вмахров≥ та махров≥, розд≥льностатев≥, перехреснозапильн≥, д≥аметром 10-15 см, забарвленн¤ р≥зноман≥тних кольор≥в та в≥дт≥нк≥в, кр≥м блакитних ≥ ф≥олетових тон≥в. –ослини однодомн≥. „олов≥ч≥ кв≥тки крупн≥ш≥, часто махров≥, декоративн≥. ∆≥ноч≥ кв≥тки немахров≥, мають не б≥льш ¤к 2- 5 пелюсток. ћаточки достигають через 1-2 дн≥ п≥сл¤ розкритт¤ кв≥тки, пер≥од життЇздатност≥ пилку - 3-4 дн≥, а при збер≥ганн≥ в ексикатор≥ при температур≥ 15∞— - до 15 дн≥в. ” ж≥ночих кв≥ток приймочки стають ф≥з≥олог≥чно активними на 2-й день п≥сл¤ початку цв≥т≥нн¤, цей стан збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом 5-6 дн≥в. “акий своЇр≥дний розвиток сл≥д враховувати при культивуванн≥ та розмноженн≥ цього виду.
«алежно в≥д форми та будови кв≥ток сорти Ѕегон≥¤ бульбистоњ под≥л¤ють на три класи: г≥гантськ≥ (Gigantea) - з дуже великими, до 20 см у д≥аметр≥, кв≥тками; великокв≥тков≥ (Grandiflora) - д≥аметр кв≥ток 8-9 см; багатокв≥тков≥ (Multiflora) - д≥аметр кв≥ток 3-5 см.
” кожному клас≥ вид≥лен≥ групи за формою пелюсток: сорти з виростами на середн≥й жилц≥ в≥днесен≥ до греб≥нчастих (Cristataa), з бахромчастими кра¤ми - до бахромчастих (Fimbriatataa), ≥з складчастими пелюстками - до складчастих (Crispa).
¬становлен≥ також п≥дгрупи за формою кв≥тки - тро¤ндо-, нарцисо-, камел≥Ї- ≥ п≥вон≥Їпод≥бн≥.
Ќайб≥льш, декоративн≥, р¤сно ≥ тривало-кв≥туюч≥ сорти Ѕегон≥¤ бульбистоњ;
…Їлоу (Yellow) - нап≥вкрислатий, до 23 см заввишки. Ћистки св≥тло-зелен≥. в≥тки д≥аметром до 11 см, прост≥, жовт≥. ÷в≥те з червн¤ до приморозк≥в. Ќас≥нна продуктивн≥сть - 0,03 г;
—емон –оуз (Samon Rose) - крислатий, до 18 см заввишки. Ћистки ¤скраво-зелен≥. в≥тки рожев≥, махров≥, д≥аметром до 11 см. Ќас≥нна продуктивн≥сть - 0,02 г;
ƒарк –ед (Dark Red) - нап≥вкриластий, до 16 см заввишки. Ћистки ¤скраво-зелен≥. в≥тки темно-червон≥, махров≥, д≥аметром до 10,5 см. Ќас≥нна продуктивн≥сть - 0,03 г;
ќранж (Orange) - нап≥вкрислатий, до 16 см заввишки. Ћистки зелен≥. в≥тки до 10 см, оранжев≥, махров≥. Ќас≥нна продуктивн≥сть - 0,02 г;
”айт (White) - компактний, до 16 см заввишки. Ћистки ¤скраво-зелен≥. в≥тки д≥аметром до 10 см, б≥л≥, махров≥. Ќас≥нна продуктивн≥сть- 0,01 г.
–озмножують Ѕегон≥њ бульбист≥ нас≥нн¤м, бульбами та њх частками, р≥дше живцюванн¤м. ¬иробничий спос≥б - нас≥ннЇве розмноженн¤. –ослини зацв≥тають на 135-150-й день п≥сл¤ по¤ви сход≥в. ѕос≥в робл¤ть тим же способом, що й ≥нших вид≥в бегон≥й. ƒл¤ одержанн¤ нас≥нн¤ звичайно застосовують штучне запиленн¤. ѕри цьому способ≥ п≥сл¤ нанесенн¤ пилку на приймочку, пилков≥ зерн¤тка проростають через 1-1,5 год, њх трубки дос¤гають нас≥нного зародка на 2-й день п≥сл¤ запиленн¤. « 1 г нас≥нн¤ можна одержати у середньому до 3-5 тис. добре розвинутих рослин. Ќас≥нн¤ збер≥гаЇ схож≥сть 3-4 роки. ќптимальний строк с≥вби - грудень. —≥ють у лист¤ну землю або у землесум≥ш з перепр≥лого гною, лист¤ноњ земл≥ та п≥ску (1:2:1) при оптимальн≥й температур≥ 22-25∞—. —ходи з'¤вл¤ютьс¤ на 14-16-й день. ѕ≥к≥рують у стан≥ двох с≥м'¤дольних листк≥в у лист¤ну землю (1,5 х 2 см). ѕри змиканн≥ листк≥в робл¤ть друге (4 х 5 см) ≥ пот≥м третЇ (6x7 см) п≥к≥руванн¤ у земл¤ну сум≥ш з лист¤ноњ, дерновоњ земл≥, торфу ≥ п≥ску (4:2:2:1). оли листки з≥мкнутьс¤ п≥сл¤ третього п≥к≥руванн¤, бегон≥њ висаджують з грудкою земл≥ у 11-13-сантиметров≥ горщики, додаючи в цю землесум≥ш ще 1 ч лист¤ноњ земл≥. Ќа 1 м2 ц≥Їњ землесум≥ш≥ внос¤ть 3 кг к≥сткового борошна, 5 - розтертого сухого коров'¤ку. ѕ≥сл¤ сад≥нн¤ рослини добре поливають.
—в≥тлолюбн≥ сорти, при вирощуванн≥ в закритих прим≥щенн¤х на п≥вн≥чних в≥кнах швидко втрачають декоративн≥сть. ѕ≥сл¤ с≥вби зацв≥тають через 6-6,5 м≥с¤ц≥в, а при вирощуванн≥ з бульб - на 1-1,5 м≥с¤ц≥ ран≥ше. –≥зк≥ перепади температури в ос≥нн≥й пер≥од при вирощуванн≥ в неопалюваному прим≥щенн≥ (жовтень - листопад) призвод¤ть до скиданн¤ лист¤.
ѕ≥сл¤ в≥дцв≥танн¤ рослини поступово переход¤ть у стан спокою. ” цей час полив зменшують, горщики ставл¤ть п≥д стелаж≥ або в ≥нше темне м≥сце. „ерез 1-1,5 м≥с¤ц≥ надземна частина в≥дмираЇ, а бульба повинна лишатис¤ в земл≥ ще 2-3 тижн≥. ѕот≥м њх виймають, складають у ¤щики з п≥ском. «бер≥гають при температур≥ 12-14?—. ѕ≥сок пер≥одично зволожують. ” с≥чн≥ бульби викладають на стелаж у таку сум≥ш, ¤к ≥ дл¤ сад≥нн¤ при температур≥ 20- 22?—. ¬≥дросл≥ рослини висаджують у 13-сантиметров≥ горщики, де вони ≥ цв≥туть. —тебла рослин, ¤к≥ виросли з бульб, набагато товщ≥, кущ≥ вищ≥ ≥, ¤к правило, потребують п≥дв'¤зуванн¤, особливо у друг≥й половин≥ л≥та.
ѕри розмноженн≥ д≥ленн¤м бульб останн≥ перед сад≥нн¤м пророщують на стелажах. « по¤вою паростк≥в бульбу д≥л¤ть гострим ножем на частини так, щоб в кожн≥й було по 2-3 паростки. ƒал≥ вирощують у т≥й сам≥й земл¤н≥й сум≥ш≥, що й доросл≥ с≥¤нц≥.
ѕ≥дживленн¤ провод¤ть перед бутон≥зац≥Їю, пот≥м кожн≥ 20 дн≥в повним м≥неральним добривом (20 г ам≥ачноњ сел≥три, 25 г - суперфосфату, 15 г - кал≥йноњ сол≥ на 10 л води). ѕ≥д час цв≥т≥нн¤ ам≥ачноњ сел≥три внос¤ть т≥льки 10 г. [1; 2; 4; 3: 30-52;цв≥ти: 18-25]
Ўк≥дники - тл¤, б≥локрилка, мучнистий червець, довгоносик, а також пошкоджуЇтьс¤ мучнистою росою, кореневою гниллю, бактер≥альною п'¤тнист≥стю.
|
|
|
|
