јспарагус

Ѕагатор≥чн≥ трав'¤нист≥ ≥ деревн≥ рослини, часто л≥ани. ѕ≥дземн≥ кореневища у де¤ких вид≥в потовщен≥, утворюють бульби. Ћист¤ редуковане до маленьких пл≥вчастих лусок. ‘ункц≥њ лист¤ виконують вузьк≥ тонк≥ пластинки, листопод≥бн≥ г≥лочки - кладод≥њ.

јспарагус Ўпренгера - Asparagus sprengeri Rgl. (Asparagus densiflorus Jessop var. sprengeri).

Ќап≥вчагарник, в культур≥ трав'¤ниста багатор≥чна рослина. —тебла гол≥, шершав≥ або гладк≥, до 150 см довжиною. Ћист¤ редуковане до шилопод≥бних пластинок 2-4 мм довжиною. ѕотовщен≥ листкопод≥бн≥ стебла - ф≥локлад≥њ - до 3 см довжиною, 1-3 мм шириною, пр¤м≥ або злегка з≥гнут≥, гоструват≥, одиночн≥ або в пучках по 2-4.  в≥тки др≥бн≥ б≥л≥ або св≥тло-рожев≥, запашн≥. ѕлоди ¤годопод≥бн≥, червон≥, однос≥м'¤н≥.

¬'юнкий нап≥вчагарник. ѕагони р¤сно г≥лкуютьс¤, гол≥. Ћист¤ редуковане до крих≥тних (0,5 см довжиною) трикутних бурих пластинок. «м≥нен≥ стебла, що нагадують ниткопод≥бне лист¤, - ф≥локлад≥њ - з≥бран≥ пучками по 3-12. ƒовжина њх 0,5-1,5 см, д≥аметром - до 0,5 мм ¬они злегка з≥гнут≥, ¤сно-зелен≥. ќкрем≥ пагони ор≥Їнтован≥ горизонтально, утворюючи м≥лкоперисте лист¤.  в≥тки др≥бн≥, одиночн≥ або по 2-4, б≥л≥. ѕлоди ¤годопод≥ьн≥, синювато-чорн≥, 1-3-с≥м'¤н≥.

¬итончена в≥чнозелена багатор≥чна л≥ана. в≥д кореневища зростаЇ велика к≥льк≥сть довгих (3-4 м) гнучких стебел. «ам≥сть лист¤ маЇ крупн≥ (завдовжки 7,5-8 см, шириною 1,2-2,4 см) кладод≥њ серпопод≥бноњ форми з гофрованими кра¤ми завдовжки 3-5 см. ћолод≥ ¤сно-зеленого кольору декоративн≥ пагони з в≥ком меркнуть.  в≥тки др≥бн≥, б≥л≥, п≥сл¤ запиленн¤ утворюють пл≥д - ¤году червоного кольору розм≥ром з горошину. –ослина дуже добре переносить обр≥занн¤, ¤ке спри¤Ї утворенню молодих пагон≥в.

ћенш поширений, але б≥льш декоративний јспарагус ћейера (Asparagus meueri). ѕр¤м≥ ≥ жорстк≥, густоопушен≥ "лист¤м" пагони дос¤гають 40-55см в довжину.

јспарагус спаржепод≥бний (Asparagus asparagoides) Ї г≥лл¤стим чагарником ≥з стеблами, ¤к≥ дос¤гають 1,7м в довжину, що стел¤тьс¤.

“емпература пом≥рна або прохолодна, дл¤ б≥льшост≥ аспарагус≥в б≥л¤ 15-18∞C. «имовий м≥н≥мум 10∞C, ≥деальне 10-14∞C. —в≥тлолюбна, краще м≥сце п≥дв≥конн¤ п≥вн≥чно-сх≥дного або п≥вн≥чно-зах≥дного в≥кна. якщо рослина пом≥щена в к≥мнат≥, за тюлевою зав≥скою, то його м≥сце б≥л¤ сх≥дного або зах≥дного в≥кна; ¤кщо в≥кно п≥вденне, то в к≥мнат≥ на де¤к≥й в≥дстан≥ в≥д в≥кна. ¬зимку потр≥бно б≥льше розс≥¤ного. Ћюбить вологе пов≥тр¤, ≥нод≥ аспарагус не зацв≥таЇ т≥льки в≥д того, що дуже сухе пов≥тр¤. ¤кщо рослина стоњть близько до батарењ центрального опалюванн¤ або кам≥на, то др≥бн≥ листочки починають жовт≥ти ≥ обсипатис¤, ≥ обприскуванн¤ тут не допоможе, доведетьс¤ переставити рослину подал≥ в≥д джерела жаркого пов≥тр¤. св≥тла, рослини переставл¤ють ближче до в≥кна.

ѕолив взимку (з листопаду по лютий) пом≥рний, весною його зб≥льшують. ¬л≥тку можна залишати в п≥ддонах воду. ѕ≥дживленн¤ провод¤ть весною ≥ вл≥тку, внос¤ть щотижн¤ кв≥тков≥ добрива.

–озмноженн¤ пос≥вом (березень-кв≥тень) нас≥нн¤, ¤ке легко визр≥ваЇ ≥ розпод≥лом куща. Ќас≥нн¤ проростаЇ через 21-42 дн≥ при температур≥ +24-27∞ —. ѕри розпод≥л≥ рослину обережно вибивають з горщика. ƒ≥л¤ть на 3-4 частини так, щоб кожна мала хоча б один надземний паг≥н. ўотижнев≥ поливанн¤ удобрювач≥в вл≥тку спри¤ють сильному зростанню ≥ р¤сному цв≥т≥нню. —тар≥ рослини з пагонами, що п≥дсохнули, краще всього омолодити розпод≥лом кореневища, заздалег≥дь пров≥вши обр≥занн¤.

јспарагус вимагаЇ просторого посуду ≥ легкого живильного грунту з листовоњ, парниковоњ ≥ глинисто-дерновоњ земл≥ з п≥ском. ћолод≥ рослини пересаджують щор≥чно весною, стар≥ раз на 2-3 роки. ѕри пересадц≥ не сл≥д без необх≥дност≥ ушкоджувати кореневу систему, але ¤кщо корен≥ розрослис¤, то потр≥бно акуратно об≥рвати бульби руками, так, щоб коренева система зменшилас¤ зразу в три.

”шкоджуЇтьс¤ тлею, а також с≥рою (ботрикс) ≥ кореневою гнил¤ми

¬икористовують ¤к ампельне ≥ в культур≥ горщика, а також ¤к в'юнк≥. ѕагони, прикр≥плен≥ до опори (дерев'¤н≥ грати, в≥кно, ст≥на), на св≥тлому м≥сц≥ дос¤гають значних розм≥р≥в.

≤нш≥ рослини (ј)

Ќа головну