јгава

Ѕагатор≥чн≥ рослини з дуже укороченим, здерев'¤н≥лим стеблом, до 30-50 см заввишки. Ћише де¤к≥ види (Agave attenuate Saim, Agave karwinskii Zucc.) утворюють стовбури висотою до 1-4 м. Ћистки м'¤сист≥, шк≥р¤ст≥, сид¤ч≥, з≥бран≥ переважно в прикореневу розетку, д≥аметр ¤коњ, залежно в≥д виду, може становити в≥д 3-4 см (Agave pumila de Smet) до 4,5 м (Agave franzosini Bak.).  ≥льк≥сть листк≥в у розетц≥ також р≥зна, здеб≥льшого 20-50, у де¤ких вид≥в до 200 шт. Ћистки у багатьох вид≥в агав мають м≥цн≥ шипи по кра¤х, на верх≥вц≥ р≥зко загострен≥. Ѕ≥льш≥сть агав - монокарп≥чн≥ рослини, тобто цв≥туть один раз у житт≥. ¬ природних умовах одн≥ види цв≥туть у в≥ц≥ 5-15 рок≥в, ≥нш≥ - в 50 ≥ нав≥ть 100 рок≥в.  в≥тконос у де¤ких вид≥в с¤гаЇ у висоту 8-10 м, на ньому з придаткових бруньок утворюютьс¤ бульб≥нели - маленьк≥ доч≥рн≥ рослини.  в≥тки жовтуват≥ або зеленкуват≥, розм≥щен≥ по 2-8 шт. на бокових г≥лках суцв≥тт¤. ѕл≥д - коробочка.

–≥д агави нал≥чуЇ до 300 вид≥в рослин, ¤к≥ здеб≥льшого використовуютьс¤ ¤к декоративн≥ в оформленн≥ ≥нтер'Їр≥в. —еред них користуютьс¤ попул¤рн≥стю наступн≥ види:

–ослина з великою розеткою ≥ численним л≥н≥йно-ланцетопод≥бним голубувато-зеленим лист¤м, 1-1,75 м довжини ≥ близько 30 см ширини в основ≥.  рањ лист¤ вињмчато - зубчат≥ з червоно- коричневими шипами (0,8-1,0 см), верх≥вка з гострим м≥цним коричневим шипом до 3 см довжини.  в≥ткон≥с розгалужений, до 8 м висотою.  в≥тки жовто - зелен≥, до 9 см завдовжки, численн≥, з≥бран≥ в китицю. –ослина п≥сл¤ цв≥т≥нн¤ в≥дмираЇ, а з кореневища в≥дростають нов≥ пагони.

Ѕагатор≥чна рослина з сильно укороченим стеблом. Ћист¤ з≥бране в прикоренев≥й розетц≥, довгасто - ланцетопод≥бне, с≥ро-зелене, завдовжки до 1, 5-2 м, завширшки у основ≥ понад 15-20 см. ƒо вершини листок переходить в м≥цну гостру шпильку; по кра¤х його оздоблюЇ св≥тло-жовта смуга, що додаЇ рослин≥ дуже декоративний вигл¤д.

¬≥др≥зн¤Їтьс¤ компактною формою ≥ б≥лими або жовтими смужками в середн≥й частин≥ листка.

 рай листка Ї бл≥до-зеленим.

Ћистки с≥ро-зелен≥ з жовто-б≥лими смужками в центр≥.

–ослина з сильно укороченим стеблом. —оковите лист¤ з≥бране в прикоренев≥й розетц≥. јгава близько 180 см в попереку, лист¤ завдовжки 120 см, л≥н≥йне, плоске, с≥ро-зелене, по кра¤х мають маленьк≥ св≥тл≥ шипи ≥ зак≥нчуютьс¤ гострим шипом.

–озетка лист¤ дос¤гаЇ 70 см в д≥аметр≥, здеб≥льшого одиночн≥, ≥нод≥ утворюють дек≥лька б≥чних пагон≥в. Ћистки 10- 30 см завдовжки, 5-7 см завширшки, темно-зелене, з б≥лими, криво розташованими л≥н≥¤ми на обох сторонах; на зворотньому боц≥ Ї к≥ль, на ¤кому, ¤к ≥ по кра¤х, проходить рогова л≥н≥¤. ¬ерхн≥й б≥к листка ув≥гнутий, зворотн≥й - опуклий.  ≥нець листка з одн≥Їю чорною колючкою (1-2 см довжини) ≥ одн≥Їю-двома б≥льш короткими.

–озетки листк≥в поодинок≥, маленьк≥. Ћистки тригранн≥ або тригранно-¤йцепод≥бн≥, жорстк≥, тьм¤но-темно-зелен≥, з обох бок≥в з б≥лими л≥н≥¤ми, що сход¤тьс¤, 13 см завдовжки, 5 см завширшки. ¬ерхн¤ частина листка маЇ глибокий жолоб, зворотна Ч зверху коса ≥ з гострим к≥лем, край роговий, б≥лого або чорного кольору. ¬ид дуже под≥бний до агави королеви ¬≥ктор≥њ.

–озетка листк≥в 50-65 см в д≥аметр≥, часто утворюють б≥чн≥ пагони. Ћист¤ ланцетне, шк≥р¤сте, жорстке, 20-25 см завдовжки, близько 3 см завширшки, на к≥нц≥ з коричневою (п≥зн≥ше с≥рою) колючкою 1,5-2 см довжини, матово-зелен≥ з б≥лими вузькими смужками на обох сторонах, крањ з нитками, що в≥дд≥л¤ютьс¤.

—тебла коротк≥, з в≥ком розгалужен≥. –озетки густ≥, утворюютьс¤ з 100Ч200 листк≥в. Ћистки л≥н≥йн≥, темно-зелен≥, 60Ч90 см завдовжки, до 0,6 см завширшки, опукл≥ з обох бок≥в, з роговим краЇм, в≥д ¤кого в≥докремлюютьс¤ б≥л≥, закручен≥ нитки.  ≥нчик листка загострений, шип тригранний, 0,4 см завдовжки.

–озетка листк≥в до 60 см в д≥аметр≥. Ћистки обернено¤йцепод≥бн≥, близько 30 см завдовжки, 10-16 см завширшки, матово-зелен≥ з голубувато-с≥рим восковим нальотом; верхн¤ сторона сильно ув≥гнута; крањ ≥ к≥нець листка з червоно - коричневими колючками до 17-20 мм завдовжки.

–озетка листк≥в 20-25 (р≥дко 55) см в д≥аметр≥. Ћистки зворотньо-¤йцепод≥бно-лопатчаст≥, 20-30 см завдовжки, 9-11 см завширжки,б≥л¤ основи 7,5 см завширжки та 1,5 см завтовшки, с≥ро-зелен≥ з темно-червоною або майже чорною колючкою на к≥нц≥ (2,0-2,8 см).  рањ листк≥в вињмчаст≥ з колючками такого ж кольору, ¤к на к≥нц≥ листка. ÷ей вид маЇ дуже красивий р≥зновид ‘ершаффельта (Agave potatorum var. verschaffeltii).

—товбур до 1 м заввишки, 20 см у д≥аметр≥, розетка листк≥в густа. Ћистки жорстк≥, вузьколанцетно-мечопод≥бн≥, слабожолобчаст≥, с≥ро-зелен≥, 1,1Ч1,8 м завдовжки, б≥л¤ основи 7,0Ч7,5 см завширшки та 3,5Ч4,5 см завтовшки. Ўип на к≥нц≥ листка маленький, темно-коричневий. ÷≥нна волокниста рослина (сизаль), поширена у культур≥ в троп≥чних крањнах.

–озетки велик≥, м≥цн≥, утворюютьс¤ з 20Ч30 листк≥в. Ћистки видовжено-лопатчаст≥, темно-зелен≥, до 1 м завдовжки, б≥л¤ основи 30Ч35 см завширшки, у напр¤мку верх≥вки звужуютьс¤ ≥ зак≥нчуютьс¤ шипом завдовжки 4Ч8 см.  рай листка вињмчасто-зубчастий, боков≥ колючки м≥цн≥, гачкопод≥бн≥, 1,5Ч2,5 см завдовжки. –ослини дуже декоративн≥ у ірунтових експозиц≥¤х.

« в≥ком рослина галузитьс¤, стаЇ багаторозетковою, окрем≥ розетки дуже густ≥, кул¤ст≥ ≥ багатолист¤н≥. Ћист¤ соковите, пр¤мосто¤че або трохи з≥гнуте, у основ≥ розширене ≥ р≥зко переходить в л≥н≥йне, к≥нц≥ коротко загострен≥, зелен≥, у напр¤мку верх≥вки звужен≥, шип 3-4 гранний, 2,0-2,5 см завдовжки, дуже гострий. « обох бок≥в на листках э слабо виражений к≥ль та хр¤щуватий край. ƒуже декоративний вид, придатний дл¤ великих грунтових експозиц≥й.

–озетка складаЇтьс¤ з нечисленного обернено ¤йцепод≥бного твердого шк≥р¤стого темно - зеленого лист¤ довжиною близько 40 см.  рањ листка з роговим кантом, вињмчасто -зубчате, зубц≥ довжиною 1-2 см, майже чорн≥, гостр≥, сильн≥.  в≥ткон≥с до 4 м висотою.  в≥тки до 5 см завдовжки, жовто-зелен≥.

Ѕагатор≥чна трав'¤ниста рослина, ¤ка утворюЇ дернини. –озетка листк≥в 30-80 см в д≥аметр≥. Ћист¤ ланцетне, шк≥р¤сте, в≥д 15 до 25 см завдовжки ≥ 1,0-2,5 см завширшки, верхн≥й б≥к ув≥гнутий, зворотн≥й - заокруглений, з≥ слабо вираженим к≥лем, ¤сно-зелене з б≥лими смужками ≥ б≥лими нитками, що в≥дд≥л¤ютьс¤, по кра¤х; к≥нчик листка з колючкою довжиною 5-8 мм. ¬ид близький до агави нитконосноњ.

Ѕезстеблова, багатор≥чна, в≥чнозелена розеткова рослина, утворюЇ кущ до 1 м в д≥аметр≥. Ћист¤ м'¤систе, вузьке у основ≥, розшир¤Їтьс¤ до середини, по кра¤х ≥ на к≥нц≥ з коричневими шпильками, с≥ро- зелено- голубувате.

ќсв≥тленн¤ повинне бути ¤скравим, прит≥ненн¤ не потр≥бне.  раще всього п≥д≥йде п≥дв≥конн¤ п≥вденного в≥кна. ¬л≥тку бажано тримати агави на сонц≥ на в≥дкритому пов≥тр≥. ¬зимку, коли мало св≥тла, агави вит¤гуютьс¤ ≥ втрачають свою приваблив≥сть, ¤кщо њм не достатньо св≥тла. “ому взимку особливо потр≥бне найсв≥тл≥ше м≥сце. ¬зимку агави в≥дм≥нно себе почувають при температур≥ 4-10 ∞—. –ешту пори року температура звичайна. ¬л≥тку рослини поливають пом≥рно, але регул¤рно. ¬загал≥ взимку полив залежить в≥д температури утриманн¤ - ¤кщо рослина м≥ститьс¤ в прохолодних умовах - до 10 ∞—, то поливи р≥дк≥ - раз на тиждень, щоб грунт повн≥стю не пересихав. якщо немаЇ можливост≥ тримати агаву взимку в прохолодних умовах, ≥ вона м≥ститьс¤ при температур≥ ближче до к≥мнатноњ ≥ вище, то полив б≥льш частий - 2-3 рази на тиждень. ќтже, грунт повинен взимку п≥дсихати, але не пересихати повн≥стю. ўор≥чно з травн¤ до серпн¤ через кожн≥ три-чотири тижн≥ п≥дживлюють добривом дл¤ кактус≥в або сукулент≥в.

–озмножуЇтьс¤ нас≥нн¤м, розетками, живц¤ми кореневищ. –озетки в≥дд≥л¤ють в≥д материнськоњ рослини ≥ висаджують в окремий горщик. ∆ивц≥ кореневищ в≥др≥зують з таким розрахунком, щоб на кожному була хоча б одна брунька ≥ залишають дл¤ часткового п≥дсушуванн¤ на 2-3 години, присипають товченим деревним вуг≥лл¤м, висаджують в ¤щик з п≥ском дл¤ вкор≥ненн¤. ¬ перший р≥к вегетац≥њ молод≥ агави утворюють по 4-6 листк≥в, на друг≥й - 7-9, на трет≥й - по 10-12 листк≥в. Ћегко розмножуЇтьс¤ нас≥нн¤м, кореневими ≥ стебловими розетками, доч≥рн≥ми в≥дростками. Ќас≥нн¤ вис≥ваЇтьс¤ в лютому-березн≥ на глибину 0,5-1 см. ѕри температур≥ 20-25∞— нас≥нн¤ проростаЇ прот¤гом 5-7 дн≥в. ѕ≥сл¤ по¤ви сход≥в њх висаджують в 6-сантиметров≥ горщики, через р≥к в - 8 - 9-сантиметров≥. ѕересадку провод¤ть в середньому через 2-3 роки. «емельна сум≥ш. √рунт - 3 частини глинисто-дерновоњ, 1 частина листовоњ ≥ 1 частина крупного р≥чкового п≥ску з додаванн¤м вуг≥лл¤ ≥ вапна.. ƒренаж обов'¤зковий. ѕри посадц≥ стежити, щоб коренева шийка була вище за р≥вень грунту.

Ўк≥дником Ї кореневий червець, а також хвор≥Ї на ≥нфекц≥йн≥ п'¤тнистост≥, гнил≥, бур≥ коренев≥ п'¤тна.

–ослина п≥дходить дл¤ будь - ¤кого ≥нтер'Їру.

≤нш≥ рослини (ј)

Ќа головну