Ясенець білий
Ще в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди селищем і жили собі мирно та щасливо, аж поки не настали лихі часи. Насунули на їхній край монголо-татарські орди.
Не раз люті вороги налітали на село, залишаючи після себе згарища. Але щоразу підіймалося з руїн село, починалося в ньому життя.
Якось зненацька напали ординці, спалили хати та повели всіх людей у неволю.
Нікому вже було відбудовувати село… І тоді сталося диво: на попелищі в долині, посеред крутих пагорбів, виросли дивовижні рослини, які не боялися вогню, бо самі спалахували полум№ям і після цього залишалися цілісінькими… Здавалося, в них поселився дух непоборного народу.
У народі назвали цю рослину "неопалимою купиною". Так розповідає легенда…
|
|
|
|
