“юльпан

який би не був прекрасний тюльпан своњм забарвленн¤м, своЇю формою, але, дивним чином, чомусь н≥ грецька, н≥ римська м≥фолог≥¤ не створили про нього н≥¤кого сказанн¤. ≤ це тим б≥льше дивно, що тюльпани в дикому стан≥ в достатку ростуть на св¤щенн≥й гор≥ ≤д≥, у √рец≥њ, де њх не могли не пом≥тити ¤к сам≥ жител≥, так ≥ вс≥ т≥, хто були творц¤ми м≥фолог≥њ. ѕерш≥ зведенн¤ про цю чар≥вну кв≥тку ми зустр≥чаЇмо в ѕерс≥њ. ” ц≥й крањн≥ сказань ≥ п≥сень про ориг≥нальну кв≥тку тюльпан ¤ка звалас¤ "дульбаш" - турецька чалма, в≥д ¤кого згодом зробили слово "тюрбан", а також ≥ украњнська назва кв≥тки - "тюльпан". ¬≥н був осп≥ваний багатьма перськими поетами, ≥ особливо знаменитим ’аф≥зом, що говорить, що з незайманою принадн≥стю тюльпана не можуть зр≥вн¤тис¤ н≥ н≥жн≥ рухи кипариса, н≥ нав≥ть сама тро¤нда.

јле ще б≥льшою любов'ю користавс¤ тюльпан на —ход≥ в турк≥в, дружини ¤ких розводили його в велик≥й к≥лькост≥ в серал¤х, де багатьом з них в≥н нагадував нав≥ть њхнЇ дитинство, батьк≥вщину, загублену волю.

¬насл≥док усього цього, ≥мов≥рно, у серал¤х щор≥чно справл¤лос¤ дивовижне, чар≥вне св¤то тюльпан≥в, на ¤кий султан дивитьс¤ ¤к на вт≥шний доказ розташуванн¤ до себе ≥ любов≥ своњх дружин.

” зовс≥м ≥ншому, прозањчному, вид≥ знаходимо ми його в «ах≥дн≥й ™вроп≥. —юди в≥н потрапив лише в 1559 роц≥, ≥ насамперед в југсбург, куди перш≥ його цибулини були прислан≥ н≥мецьким послом при турецькому двор≥ Ѕусбеком. ј той ознайомивс¤ з ним п≥д час своЇњ подорож≥ по —ир≥њ в ’ардин≥, на границ≥ з п≥вн≥чною частиною јрав≥њ, де серед зими в≥н побачив його в разом з нарцисами. ” цьому ж роц≥ тюльпан з'¤вивс¤ перший раз у в југсбурз≥ в сенатора √ерварта, а ш≥сть рок≥в потому прикрашав вже у велик≥й к≥лькост≥ дивовижн≥ сади знаменитих середньов≥чних багат≥њв ‘уггер≥в, де його бачив ≥ описав ¤к чудову р≥дк≥сть знаменитий  онрад √еснер.

«в≥дси тюльпан роз≥йшовс¤ по вс≥й ™вроп≥. ” 1573 роц≥ ми бачимо його вже у ¬≥дн≥ у в≥домого вченого  луз≥уса, що так зац≥кавивс¤ цим новим прибульцем, що став ≥з захопленн¤м збирати ус≥ в≥дом≥ його сорти. …ого прикладу посл≥дувало багато багатих в≥денських сад≥вник≥в, що почали виписувати за величезн≥ грош≥ цибулини тюльпана з “уреччини, щоб прикрасити њм своњ сади. ѕо¤ва в кого-небудь з них нового за забарвленн¤м сорту збуджувало в ≥нших невимовну заздр≥сть ≥ нав≥ть вноч≥ не давало спокою не волод≥вшими ними аматорам.

ѕомалу почали захоплюватис¤ тюльпанами в Ќ≥меччин≥ ≥ багато царських ос≥б. ќсобливо ж великий курфюрст бранденбурзький ‘р≥др≥х-¬≥льгельм, що з≥брав на початку XVI стор≥чч¤ уже величезну дл¤ цього часу колекц≥ю - 216 сорт≥в. « ≥нших жагуче захоплених тюльпаном високопоставлених ос≥б укажемо ще маркграфа Ѕаден-ƒурлаха, що з≥брав у 1740 роц≥ колекц≥ю в 360 сорт≥в, ≥ графа ѕаппенгейма, у ¤кого, за словами сучасник≥в, така колекц≥¤ доходила до 500 сорт≥в. ѕри цьому принадн≥сть нових сорт≥в зб≥льшувалас¤, а також почав входити в моду звичай давати цим сортам ≥мена коронованих ос≥б.

—еред жагучих аматор≥в тюльпан≥в ≥нших крањн були також –≥шельЇ, ¬ольтер, маршал Ѕ≥рон, австр≥йський ≥мператор ‘ранц II ≥ особливо французький король Ћюдовик XVIII. ”же зовс≥м хворий, в≥н наказував переносити себе п≥д час цв≥т≥нн¤ цих рослин ≥з —ен- лу в сади —евру ≥ проводив там ц≥лу годину, любуючись строкат≥стю ≥ р≥зноман≥тним забарвленн¤м кв≥т≥в багатоњ колекц≥њ, ¤ка вирощувалас¤ його сад≥вником ≈коффе.

ќдин час у ¬ерсалев≥ були нав≥ть чар≥вн≥ тюльпанов≥ св¤та, на ¤к≥ збиралис¤ вс≥ знаменит≥ аматори ≥ сад≥вники того часу ≥ змагалис¤, виставл¤ючи своњ новинки. «а кращ≥ екземпл¤ри видавалис¤ коштовн≥ призи.

јле н≥де захопленн¤ тюльпанами не дос¤гало таких колосальних розм≥р≥в, ¤к у √олланд≥њ. ‘ранцузький ботан≥к Ўарль де Ёклюзе, в≥домий ¤к Ђбатько кв≥т≥вї, був великим шанувальником цих рослин - њздив по крањнах ≥ збирав вс≥ в≥дом≥ у той час сорти тюльпан≥в. ” друг≥й половин≥ XVI в. в≥н прив≥з цибулини тюльпан≥в в голландське м≥сто Ћейден.

—пок≥йн≥ по природ≥, розважлив≥ торговц≥ ≥ взагал≥ люди пом≥рн≥, голландц≥ н≥ з того н≥ ≥з сього так захопилис¤ ц≥Їю кв≥ткою, що захопленн¤ це перетворилос¤ в Їдину у своЇму род≥ народну ман≥ю, що одержала нав≥ть в ≥стор≥њ окрему характерну назву "тюльпаноман≥њ".

ѕом≥тивши захопленн¤ ц≥Їю кв≥ткою н≥мц≥в ≥ ≥нших народ≥в, розважлив≥ голландц≥ стали розводити його в ¤к можна б≥льш≥й к≥лькост≥, ≥ торг≥вл¤ його цибулинами ви¤вилас¤ наст≥льки прибутковою, що нею стали займатис¤ незабаром нав≥ть ≥ люди, що мали дуже незначне в≥дношенн¤ до сад≥вництва, цим стало займатис¤ ледве не все населенн¤.

Ќезабаром справа д≥йшла до того, що утворилос¤ щось начебто гри на б≥рж≥. «ам≥сть цибулин нових сорт≥в стали видавати вперед на них розписки в тому, що њх власник одержуЇ право на придбанн¤ цього сорту, а пот≥м розписки ц≥ перепродували по б≥льш висок≥й ц≥н≥ ≥ншим; ц≥, у свою чергу, намагалис¤ перепродати њх по ще б≥льш висок≥й ц≥н≥ трет≥м. ѕри цьому ц≥ни на так≥ фантастичн≥ сорти доходили до неймов≥рних розм≥р≥в. √ру цю п≥дтримували де¤к≥ щаслив≥ випадки, начебто того, що по випадково придбаним за невисоку ц≥ну розпискам виходили д≥йсно р≥дк≥сн≥ сорти, що, при продаж≥, давали пот≥м велик≥ прибутки.

“ак, наприклад, одному б≥дному амстердамському прикажчику завд¤ки ц≥лому р¤ду щасливих обставин вдалос¤ за ¤к≥-небудь чотири м≥с¤ц≥ зробитис¤ багатою людиною.

ƒе¤к≥ любител≥ тюльпан≥в ставали банкротами. “ак в≥дбулос¤ з художником яном ван √ойеном. ќдного разу в≥н заплатив гаагському бургом≥стру за дес¤ть цибулин аванс в 1900 флорин≥в (корова коштувала 100 флорин≥в), а ¤к запорука решти суми запропонував картину —. ван –ейсдал¤. ѕроте незабаром ур¤д √олланд≥њ вв≥в тверд≥ ц≥ни на цибулини тюльпан≥в, товар художника знец≥нивс¤, ≥ його б≥знес прогор≥в. « чуток, в≥д досади √ойен п≥дсмажив цибулини, що розорили його, ≥ пооб≥дав ними.

¬елик≥ грош≥ в цей час наживали також ≥ торговц≥ глин¤ними горщиками ≥ дерев'¤ними шухл¤дами, бо кр≥м того, що спец≥ально культивували тюльпани сад≥вники, розведенн¤м тюльпан≥в займавс¤ вс¤кий - ≥ б≥дний ≥ багатий - аби т≥льки знайшлос¤ м≥сце дл¤ њх розведенн¤.

ƒл¤ торг≥вл≥ цими цибулинами ≥снували особлив≥ прим≥щенн¤, де в особлив≥ базарн≥ дн≥ збиралис¤ продавц≥ ≥ покупц≥ ≥ домовл¤лис¤ щодо ц≥н - словом, щось начебто б≥рж≥. ” б≥ржов≥ дн≥ ц≥ прим≥щенн¤ представл¤ли собою багатотис¤чн≥ збори.

ќтут ≥ м≥льйонери, ≥ графи, ≥ барони, дами, купц≥, рем≥сники, сел¤ни, швачки, рибалки, ус¤кого роду прислуга ≥ нав≥ть д≥ти. Ћихоманкою наживи були охоплен≥ вс≥ шари сусп≥льства, ус≥, у кого т≥льки був хоч гр≥ш за душею. ” кого ж гот≥вки не було (про це ≥снують ц≥л≥ записки в хрон≥ках), приносив своњ коштовност≥, платт¤, домашн≥й скарб, в≥ддавав п≥д заставу будинок, земл≥, череди - ≥ словом, ус≥, аби т≥льки придбати бажан≥ тюльпанов≥ цибулини ≥ перепродати њх за б≥льш високу ц≥ну. «а одну цибулину, наприклад, сорту "Semper Augustus" було заплачено 13.000 гульден≥в, за цибулину сорту "јдм≥рал ≈нкв≥цен" - ≥ 6.000 флорин≥в... Ќа де¤к≥ ж сорти в ≥стор≥њ ц≥Їњ дивноњ б≥ржовоњ гри збереглос¤ нав≥ть к≥лька документ≥в, в одному з ¤ких значитьс¤, що за цибулину сорту "Vice-roi" було заплачено: 24 чверт≥ пшениц≥, 48 чвертей жита, 4 жирних бика, 8 свиней, 12 овець, 2 бочки вина, 4 бочки пива, 2 бочки ол≥њ, 4 пуди сиру, платт¤ й один ср≥бний кубок. ≤ такого роду угоди не були р≥дк≥стю.

јле кр≥м таких спец≥альних б≥рж у кожн≥м голландському м≥ст≥ були перетворен≥ у свого роду м≥н≥атюрн≥ б≥рж≥ вс≥ трактири, шинки ≥ пивн≥, ≥ вс≥ аматори пограли в карти, у кост≥ - шукач≥ сильних в≥дчутт≥в перетворилис¤ тепер у запеклих гравц≥в на тюльпанов≥ цибулини. ѕри цьому, ¤кщо укладена в одному з таких кабачк≥в виг≥дна угода приносила вс≥м гарний бариш, то в ньому влаштовувалас¤ багата гул¤нка, у ¤к≥й перше м≥сце належало хаз¤њну. ≤ ¤к не дивно може показатис¤, але в таких м≥сц¤х робили соб≥ ≥нод≥ гарн≥ багатства ≥ б≥дн≥ швачки, штопальниц≥ мережив, прал≥ ≥ тому под≥бний люд.

Ќарешт≥, дл¤ того щоб розпалити ще б≥льшу пристрасть до ц≥Їњ гри, так≥ м≥ста ¤к √аарлем, Ћейден призначали в≥д себе величезн≥, що дос¤гали к≥лькох сотень тис¤ч гульден≥в, прем≥њ за виведенн¤ тюльпана ¤кого-небудь певного кольору ≥ величини, ≥ у випадку зд≥йсненн¤ ц≥Їњ задач≥ видача нагороди супроводжувалас¤ такими чудовими св¤тами, на ¤к≥ народ сходивс¤ з ус≥х самих в≥ддалених окрањн у не менш≥й к≥лькост≥, чим на св¤то чи в'њзд коронуванн¤ государ≥в.

“ак, до нас д≥йшло, наприклад, опис св¤та з приводу присудженн¤ прем≥њ за виведенн¤ чорного (чорно-л≥лового) тюльпана. ” св¤т≥ цьому брав участь сам принц ¬≥льгельм ќранський.

јле ¤кщо з цього часу тюльпан утратив ус¤ке значенн¤ дл¤ спекул¤нт≥в, дл¤ аматор≥в б≥ржовоњ гри ≥ легкоњ наживи, то в≥н продовжував залишатис¤ предметом, з одного боку, замилуванн¤, з ≥ншого боку - осп≥вуванн¤ дл¤ поет≥в, письменник≥в ≥ в≥д≥гравав чималу роль в естетиц≥.

”семогутн¤ вже ≥ тод≥ мода усюди вимагала зображенн¤ чудового тюльпана. ћалюнки тюльпана покривали вс≥ матер≥њ, зображенн¤ його ткалис¤ на найдорожчих брабантських мереживах, з'¤вл¤лис¤ нав≥ть на масл¤них картинах сучасних голландських живописц≥в. ”творилис¤ нав≥ть ц≥л≥ школи малюванн¤ кв≥т≥в, де видатну роль грав тюльпан, ≥ спогади про цей культ тюльпана д≥йшли до нашого часу на картинах таких видатних художник≥в, ¤к ¬ан-’ейсум, ‘ерендаль, ’аверманс, ƒе-√еер...

ўо стосуЇтьс¤ тюльпана в поез≥њ, те французький поет XVIII стор≥чч¤ Ѕуажолен написав про нього ц≥лу поему: "ћетаморфоза “юльпана", де в≥н осп≥вуЇ, насл≥дуючи ’аф≥зу, дивовижну, чар≥вну д≥вчину, володарку його серц¤; а ќлександр ƒюма-батько - поетичний роман "„орний “юльпан", у ¤кому зображуЇ роль ц≥Їњ кв≥тки в √олланд≥њ.

јле н≥мецьк≥ письменники дивл¤тьс¤ на тюльпан ¤к на кв≥тку без душ≥, кв≥тку зовн≥шньоњ краси, емблему порожнеч≥, що ган¤Їтьс¤ т≥льки за вбранн¤ми, ж≥нками.

 лейст у своЇму в≥рш≥ "¬есна" в≥дноситьс¤ до нього дружелюбн≥ше, але •ете говорить про тюльпан так: "Ќе благогов≥й н≥коли перед порожньою примарою".

”загал≥ н≥мц≥ завжди в≥дносилис¤ до тюльпана ¤кось холодно ≥ нав≥ть з глузуванн¤ прозвали "тульпе" потворний пивний кухоль.

« набагато б≥льшою поез≥Їю в≥днос¤тьс¤ до тюльпана в јнгл≥њ, де в казках в≥н служить завжди колискою дл¤ маленьких ельф≥в ≥ ≥нших малюс≥ньких фантастичних ≥стот.

—тародавн¤ сх≥дна казка розпов≥даЇ, що в золотистому бутон≥ чар≥вного жовтого тюльпана збер≥галос¤ щаст¤. ќдержати його м≥г лише той, перед ким бутон розкриЇтьс¤. ∆ител≥ навколишн≥х м≥ст ≥ с≥л приходили до бутона, проте рослина ревно збер≥гала св≥й дар. ќдного разу по полю проходила молода ж≥нка з маленьким сином. Ќеспод≥вано малюк побачив прекрасну золотисту кв≥тку ≥ п≥дб≥г до нењ. ” той же момент бутон розкривс¤.

Ќа —ход≥ люди в≥р¤ть, що тюльпани принос¤ть щаст¤, тому вони дарують ц≥ кв≥ти тим, кому хочуть побажати благополучч¤ ≥ процв≥танн¤.

” јнгл≥њ (ƒевоншир) ≥снувала легенда про фей, ¤к≥ вколисували своњх немовл¤т в колисках, зроблених з пелюсток тюльпан≥в. Ќемолода ж≥нка, ¤ка вирощувала ц≥ тюльпани в своЇму саду, була дуже доброю людиною.  оли старенька пом≥тила маленьких чар≥вниць, що вколисують своњх малюк≥в в чашках тюльпан≥в, вона вир≥шила посадити ще б≥льше кв≥т≥в, щоб вс≥м вистачило колисок. «а чуйне серце фењ щедро винагородили господиню саду. ƒо к≥нц¤ свого житт¤ вона не знала злидн≥в.

≤стор≥њ, легенди

Ќа головну