–¤ст
–озпов≥дають, що в одному прал≥с≥ жила в≥дьма. ÷≥лими ночами вона л≥тала на м≥тл≥, а вдосв≥та верталас¤ до своЇњ хатинки на кур¤чих н≥жках, щоб в≥дпочити. Ћ¤же ≥ т≥льки задр≥маЇ, ¤к тут п≥вень закукур≥каЇ. –озсердилась в≥дьма на п≥вн¤, що спати не даЇ, й перетворила його в кв≥тку. в≥тка р¤сту й справд≥ дещо скидаЇтьс¤ на голову п≥вн¤.
ј ще кажуть: напровесн≥ лет≥ли над л≥сом жайворонки, посварились м≥ж собою ≥ почали битис¤. «магалис¤ так, що аж своњ шпорц≥ та п≥р'¤ розгубили. ѕопадали вони на родючий л≥совий грунт ≥ попроростали вес≥нн≥м цв≥том.
|
|
|
|
