ѕервоцв≥т весн¤ний
Ќаукова назва роду походить в≥д латинського УпершийУ, адже р¤д вид≥в цв≥туть ранньою весною. ќск≥льки первоцв≥т весн¤ний рослина цв≥те в друг≥й половин≥ весни, напередодн≥ л≥та, а жовт≥ кв≥тки в зонтикопод≥бному суцв≥тт≥ мають вигл¤д звТ¤зки м≥н≥атюрних золотих ключик≥в, то в народ≥ њњ поетично називають ключики в≥д л≥та. ћабуть в ц≥й назв≥ Ї в≥дголосок давньогрецькоњ легенди, за ¤кою кв≥ти первоцв≥ту Ї ключами богин≥ весни ‘рењ. ‘ре¤ мала багатобарвне намисто Ц райдугу. оли богин¤ нахилилас¤, то там де намисто торкалось земл≥, з нього випадали золот≥ ключ≥, ¤к≥ вкривали землю ≥ вона розкв≥тала весн¤ними кв≥тами. ј з самих золотих ключ≥в, що впали на родючу землю, проростали жовт≥ кв≥тки первоцв≥т≥в.
ќдна з легенд твердить, що первоцв≥т вир≥с на м≥сц≥ ключ≥в в≥д раю, ¤к≥ випали з рук апостола ѕетра. ј трапилось це так. оли ѕетро почув, що чорти н≥бито п≥дробили ключ≥ в≥д раю ≥ хочуть заселити райський сад нечистою силою, то в≥н так розгубивс¤, що ключ≥ випали з його рук ≥ полет≥ли на землю.
ƒатська народна легенда стверджуЇ, начебто в примулу перетворена сама казкова принцеса ельф≥в. ¬ н≥й говоритьс¤, що одного разу духи в≥дпустили д≥вчину на землю, а вона покохала там парубка, забувши про свою р≥дню. ≥нець був сумний. ƒухи покарали њх - перетворили принцессу в первоцв≥т, а нареченого в анемон, ¤кий цв≥те тод≥ ж, коли ≥ первоцв≥т.
ƒревн≥ греки вважали, що первоцв≥т здатний зц≥л¤ти в≥д ус≥х недуг≥в ≥ називали його "кв≥ткою дванадц¤ти бог≥в".
” англ≥йц≥в первоцв≥т - улюблена кв≥тка. …ого вирощують у садах ≥ на городах, беруть з собою в мандр≥вки, дарують коханим.
Ќа –ус≥ первоцв≥т любовно називали баранчиками. Ѕув нав≥ть такий звичай: кидати з≥рван≥ баранчики п≥д ноги ≥ топтати - на довгол≥тт¤.
«а англ≥йськими переказами, в примулах ховаютьс¤ гноми, ≥, ¤кщо весною вийти на гал¤вину, то можна почути, ¤к ≥з кв≥т≥в доноситьс¤ хор н≥жних голос≥в.
|
|
|
|
