Оман
Із глибини тисячолітть докотилось до нас відлуння Троянської війни, повивши ореолом легендарності прекрасної Єлени, через яку 10 років лилася кров троянців і ахеїв.
Єлена була дочкою Зевса і Леди, перед її красою блідла навіть краса олімпійських богинь. Усі правителі греції домогалися її руки, але вона обрала собі в чоловіки Хороброго Менелая.
Та сталося лихо, Єлену підступно вкрав Паріс, син троянського царя. Це і призвело до війни, а потім і до загибелі славного міста, стіни якого, за переказом, зводили самі боги.
Під час війни Єлена сиділа в обложеній Трої, ткала і гаптувала великий подвійний плащ, і гірко плакала. Сльози її, впавши на землю, спалахували золотом і перетворювались на квіти. Згодом на честь першої красуні стародавнього світу ці квіти й дістали назву "інуля геленіум", що означає "очищення Єлени".
Ще одна легенда про оман така. Давним-давно одному чоловікові ворожка наворожила, що він помре, якщо доторкнеться до свого сина. Той любив одинака, проте й життям дорожив. Тому повелів відвезти сина у далекі краї, щоб не збулося пророцтво. Лише гінці зрідка доносили звістку про нього.
Минули роки. Одного разу батько одержав звістку, що син ходив на війну, був там порубаний, і зараз лежить недужий, з дня на день чекає смерті.
Засумував батько. Найняв найкращих лікарів і послав їх рятувати свого сина. Проте лікарі нічим зарадити не змогли.
Тоді старий батько сам полинув до сина, слбозами обмив його рани. І сталося диво: рани затяглися і син одужав. Щасливий батько обнімав його, пригортав і не міг натішитися, зовсім забувши про слова ворожки.
Та словам тим належало збутися: батько помер. Він став оманом. Відтоді люди лікуються цим зіллям.
|
|
|
|
