√≥нкго
¬перше на територ≥њ ”крањни г≥нкго з '¤вилось у 1818 р. у Ќ≥к≥тському ботан≥чному саду ( рим,ялта). «в≥дси г≥нкго розповсюдилось по вс≥х ботан≥чних садах ”крањни.
√≥нкго дволопатеве - рел≥ктове дерево, Їдиний представник класу г≥нкгових, ¤ке дожило до наших дн≥в. ƒуже поширене на планет≥ «емл¤ в мезозойську еру - 250 млн. рок≥в тому.
ƒерева г≥нкго тод≥ займали величезний, майже космопол≥тний ареал. ≤ скр≥зь на берегах озер, бол≥т, в ¤ких гралис¤ динозаври, росли дерева г≥нкго.
Ќин≥ в природних умовах г≥нкго збереглос¤ лише на мал≥й територ≥њ в —х≥дному итањ, в горах “¤нь ћу-Ўань, де воно утворюЇ л≥с разом з хвойними ≥ широколистими породами дерев.
« давн≥х-давен дерева г≥нкго ростуть б≥л¤ храм≥в ≥ гробниць в япон≥њ ≥ итањ. ≤ де¤к≥ ≥з "св¤щенних" дерев, що росли б≥л¤ царських гробниць в —ендањ, були дуже стародавн≥ми.
ќдне ≥з них було висаджене, за легендою, 1200 рок≥в тому, коли ¤понський ≥мператор ≥ його ближн≥ пом≥н¤ли рел≥г≥ю предк≥в на буддизм. «а стародавньою легендою, китайський ≥мператор Ўен Ќунг, ¤кий правив в 2800 роц≥ до нашоњ ери, пом≥тив, що його придворн≥ певного стають забудькуватими, г≥рше розм≥рковують ≥ памТ¤тають.
ќдного разу, сто¤чи б≥л¤ в≥дчиненого в≥кна, почув голос: "ƒерево, на ¤ке ти зараз дивишс¤, в≥дновить розум, памТ¤ть твоњх близьких ≥ друз≥в".
≤мператор покликав прислугу ≥ наказав з≥брати лист¤ з г≥нкго ≥ приготувати з них наст≥й. ÷ей нап≥й щоденно давали вс≥м, хто страждав забудькуват≥стю. ¬же через дек≥лька тижн≥в Ўен Ќунг пом≥тив, що памТ¤ть повернулась до його п≥длеглих. « того часу в итањ дерево г≥нкго Ї св¤щенним.
¬ япон≥њ ≥ орењ молод¤та в день вес≥лл¤ д≥лили листок г≥нкго на дв≥ частини ≥ збер≥гали все житт¤ ¤к тал≥сман непохитноњ подружньоњ в≥рност≥. ≤ зараз г≥нкго вирощують б≥л¤ храм≥в, а подекуди збереглас¤ ≥ ц¤ традиц≥¤.
ƒл¤ науки вперше це дерево було в≥дкрите в 1690 р. ™. емпфером, ¤кий служив л≥карем при √олландському посольств≥ в Ќагасак≥.
…ого зац≥кавило дерево з напрочуд незвичним ≥ ориг≥нальним дволопатим лист¤м. ” 1712 р. в≥н описав це дерево п≥д назвою Ginkgo, що приблизно означаЇ ср≥бний абрикос.
јвтором повноњ науковоњ назви Ginkgo biloba Ї .Ћ≥нней. ” 1730 р., повертаючись у ™вропу, ™. емпфер вз¤в нас≥нн¤ цього дерева. ¬перше з'¤вилось дерево г≥нкго в ботан≥чному саду ”трехте, в √олланд≥њ, а в јмериц≥ у 1784 роц≥.
ўе 5 тис¤ч рок≥в назад лист¤ г≥нкго використовувалось у в'Їтнамськ≥й народн≥й медицин≥ дл¤ л≥куванн¤ р≥зноман≥тних захворювань. ” стародавн≥й сх≥дн≥й медицин≥ препарати г≥нкго мали дуже поетичн≥ назви, наприклад "качин≥ лапки", "н≥гт≥ Ѕудди", "листок метелика" та ≥нш≥.
«ах≥дна наукова медицина зац≥кавилась г≥нкго в 50-х роках XX стол≥тт¤, коли були започаткован≥ науков≥ досл≥дженн¤ ≥ кл≥н≥чн≥ випробуванн¤ препарат≥в ≥з його лист¤. “од≥ вперше були ви¤влен≥ антиоксидантн≥ властивост≥ препарат≥в ≥з лист¤ г≥нкго, про що не було в≥домо сх≥дн≥й медицин≥.
јнгл≥йський вчений Ц б≥олог ј.—ьюард писав у журнал≥ "Ќауковий прогрес": "”продовж багатьох тис¤чол≥ть це дерево було об'Їктом благогов≥нн¤, ¤к частинка спадщини «олотого ¬≥ку, в зв'¤зку з чим йому приписуЇтьс¤ маг≥чна ≥ чудова сила.
ћи ж, люди «ах≥дноњ культури, не можемо не в≥ддати належне цьому св¤щенному дереву —ходу, адже воно - сама ≥стор≥¤, приклад всеперемагаючого житт¤! ƒерево г≥нкго Ї символом житт¤, ¤ке прийшло до наших дн≥в ≥з таких далеких глибин минувшини, ¤к≥ розум людини не в змоз≥ ос¤гнути.
ƒерево г≥нкго це обер≥г секрет≥в найстародавн≥шоњ ≥стор≥њ «емл≥".
|
|
|
|
