‘≥алка
” древн≥х грек≥в ф≥алка була кв≥ткою печал≥ ≥ смерт≥. Ќими усипали смертне ложе молодих д≥вчат. јле в цей же час була вона ≥ символом весни. ¬≥нки з ф≥алок над≥вали на голови д≥т¤м трьох рок≥в, ¤к би говор¤чи, що минула сама безтурботна, ранн¤ пора њх житт¤.
” древн≥х римл¤н ф≥алка називалас¤ кв≥ткою ёп≥тера. ј зг≥дно древньогрецьк≥й легенд≥, бог св≥тла јполлон пересл≥дував одну з красунь дочок јтласа, ≥ д≥вчина звернулас¤ до «евса з проханн¤м про допомогу. ¬еликий громовержець зжаливс¤ ≥ перетворив њњ в кв≥тучу ф≥алку. ≤, напевне, довго прийшлось би знаходитис¤ ф≥алц≥ на небесах, ¤кби кв≥ти не сподобалис¤ дочц≥ «евса ≥ ƒеметр≥ красун≥ ѕерсефон≥. ѕри вигл¤д≥ ф≥алок ѕерсефона встала на кол≥на, з ц≥кав≥стю розгл¤дала кожний њх в≥нчик ≥ вибирала дл¤ букету св≥ж≥ ≥ красив≥. “ут до нењ п≥дкравс¤ бог п≥дземного царства јњд. ѕерсефона кинулас¤ т≥кати в≥д пересл≥дника, прижимаючи до грудей з≥рван≥ ф≥алки, але јњд все таки здогнав њњ. ¬≥дбиваючись, д≥вчина виронила ф≥алки, ≥ вони впали на землю.
ќсь зв≥дки двоњст≥сть в почест≥ кв≥тки у древн≥х грек≥в: з одн≥Їњ сторони Ц ф≥алка Ц ознака прац≥; з другоњ Ц символ оживаючоњ природи.
расиву кв≥тку ф≥алку вирощують не т≥льки дл¤ букет≥в, але ≥ дл¤ парфюмерноњ промисловост≥.
|
|
|
|
