ѕил¤к

ѕил¤к (рос. пыльник) Ц верхн¤ частина тичинки, в ¤к≥й утворюЇтьс¤ пилок. ѕил¤к складаЇтьс¤ з одного або к≥лькох м≥кроспоранг≥њв, у порожнин≥ ¤ких розвиваЇтьс¤ пилок. ћ≥кроспоранг≥њ з'Їднан≥ в пил¤к в'¤зальцем Ч стерильною тканиною, в ¤к≥й у б≥льшост≥ вид≥в кв≥ткових рослин (95 в≥дсотк≥в) Ї один пров≥дний пучок. –озкриваЇтьс¤ пил¤к щ≥линою , що утворюЇтьс¤ внасл≥док розриву (при п≥дсиханн≥) ф≥брозного шару. «а характером розкриванн¤ розр≥зн¤ють екстрозн≥ ≥ ≥нтрозн≥ пил¤ки. ≤нколи щ≥лини виникають з бок≥в (справа ≥ зл≥ва). ѕил¤к прикр≥плюЇтьс¤ до тичинки нерухомо або вТ¤зальце видовжуЇтьс¤ ≥ пил¤к в≥д найменшого руху пов≥тр¤ хитаЇтьс¤ (у злак≥в, л≥лей т ≥н.) ≥льк≥сть м≥кроспоранг≥њв у р≥зних вид≥в, род≥в ≥ родин р≥зна. ” б≥льшост≥ кв≥ткових рослин пил¤к тетраспоранг≥атний, тобто м≥стить чотири м≥кроспоранг≥њ, а у вид≥в родин адоксових, мальвових в≥н б≥спор≥альний. ќкремий пил¤к або його половину називають синанг≥йом, а зросл≥ в Їдину структуру пил¤ки називають синандр≥йом.

ƒив. ≈кстрозний пил¤к

ƒив. ≤нтрозний пил¤к

“ерм≥ни.(ѕ)

Ѕотан≥чний словник

Ќа головну