” 30-40-х роках ’’ ст. почали розробл¤ти так звану теломну теор≥ю, творц≥ ¤коњ повн≥стю заперечували фол≥арн≥ теор≥њ, тобто походженн¤ частин кв≥тки ¤к метаморф≥зованих листк≥в. ѕередумовою стало в≥дкритт¤ у 1917-1920 рр. псилоф≥т≥в, ¤к особливоњ групи найприм≥тивн≥ших вищих рослин, ¤к≥ дали початок багатьом групам вищих спорових рослин, а через папоротепод≥бн≥ дали початок багатьом групам рослин, зокрема голонас≥нним ≥ покритонас≥нним рослинам. ÷е в≥дкритт¤ п≥дтвердило г≥потезу виникненн¤ листка у процес≥ тривалоњ еволюц≥њ ≥ показало, що споранг≥й ф≥логенетично старший в≥д листка, а отже, листок не сл≥д розгл¤дати ¤к вих≥дний орган вищоњ рослини.
Ќ≥мецький ботан≥к ¬. ÷≥ммерман вважаЇ, що вс≥ органи вищих рослин розвинулис¤ з телом≥в, ¤к≥ ¤вл¤ють собою к≥нцев≥ г≥лочки дихотом≥чноњ системи галуженн¤ псилоф≥т≥в. ” ход≥ еволюц≥њ теломи зростаютьс¤ у синтеломи, фертильн≥ (лат. fertilis - плодючий) ≥ стерильн≥ (лат. sterilis - безпл≥дний). ‘ертильн≥ синтеломи перетворилис¤ на спороф≥ли, а стерильн≥ - на вегетативн≥ листки ≥ стебла.
ќтже, процес формуванн¤ кв≥тки в≥дбуваЇтьс¤ паралельно з формуванн¤м пагона. “еломна теор≥¤ в такому вигл¤д≥ не суперечить строб≥л¤рн≥й теор≥њ, поглиблюЇ њњ.
