÷ю теор≥ю походженн¤ кв≥тки запропонували американець √.Ѕесс≥ та англ≥йськ≥ досл≥дники Ќ.јрбер ≥ ƒж.ѕарк≥н.
” своЇму походженн≥ кв≥тка покритонас≥нних рослин маЇ ≥сторичний розвиток з≥ строб≥лом вимерлих нин≥ груп голонас≥нних рослин. ѕо¤в≥ ≥ розвитку строб≥л¤рноњ теор≥њ спри¤ло в≥дкритт¤ мезозойськоњ групи голонас≥нних - бенетит≥в, з≥ своЇр≥дними кв≥тками (двостатевими строб≥лами). –≥зного розм≥ру строб≥ли (спороносн≥ колоски) бенетит≥в мали добре виражену кон≥чну в≥сь, на ¤к≥й розм≥щувались стерильн≥ покривн≥ листки, пот≥м прикв≥тки, ближче до центру на ос≥, знаходились м≥кроспороф≥ли, переважно перистоњ форми (що зовн≥ нагадували спороф≥ли де¤ких папоротей), а в центр≥ - мегаспороф≥ли.
” м≥кроспороф≥лах (тичинки) було багато споранг≥њв, а мегаспороф≥ли (маточки) були в≥дкритими ≥ на своњх кра¤х несли нас≥нин≥ зачатки. ¬важають, що в процес≥ еволюц≥њ к≥льк≥сть споранг≥њв у м≥кроспороф≥лах скоротилас¤ до чотирьох (виник чотиригн≥здий пил¤к), а мегаспороф≥ли, загортаючись кра¤ми, а пот≥м ≥ зростаючись, перетворилис¤ на плодолистики з розм≥щеними всередин≥ нас≥нними зачатками (утворилась маточка). “обто м≥кроспоранг≥њ зрослись, утворюючи складн≥ш≥ утвори - м≥кросинанг≥њ. Ќас≥нн≥ зачатки, ¤к≥ розм≥щувались на н≥жках, обгортали ≥ захищали особлив≥ луски, ¤к≥ розширювались догори. ” викопному стан≥ збереглис¤ двос≥м'¤дольн≥ зародки, ¤к≥, очевидно, не мали ендосперму.
«г≥дно ц≥Їњ теор≥њ архањчний строб≥л бенедита був вих≥дним ≥ дл¤ голонас≥нних, ≥ дл¤ покритонас≥нних. ÷ей г≥потетичний двостатевий строб≥л ј.јрбер ≥ ƒж.ѕарк≥н назвали проантостроб≥лом. ¬≥н значно в≥др≥зн¤вс¤ в≥д кв≥тки покритонас≥нних будовою вс≥х своњх частин, особливо м≥кропороф≥л≥в ≥ мегаспороф≥л≥в.
¬иник антостроб≥л, тобто кв≥тка, ¤ка маЇ виражену строб≥льну природу. «а ц≥Їю теор≥Їю найприм≥тивн≥шою Ї кв≥тка, в ¤коњ видовжене кв≥тколоже ≥ невизначена к≥льк≥сть член≥в, розм≥щених по сп≥рал≥. —еред сучасних кв≥ткових така кв≥тка характерна дл¤ магнол≥њ, лататт¤, р¤ду жовтецевих та де¤ких ≥нших рослин.
” сучасн≥й ф≥логенетичн≥й систем≥ строб≥л¤рна теор≥¤ залишаЇтьс¤ одн≥Їю з г≥потез походженн¤ окремих елемент≥в кв≥тки покритонас≥нних в≥д бенетит≥в. ќсновн≥ положенн¤ ц≥Їњ теор≥њ не в≥дкинут≥, оск≥льки вона базуЇтьс¤ на у¤вленн≥ про кв≥тку ¤к про строб≥л, що маЇ в≥сь ≥з розвинутим кв≥тколожем та ≥ншими органами листкового походженн¤. “ак≥ у¤вленн¤ про кв≥тку склалис¤ вже наприк≥нц≥ XVIII стол≥тт¤. Ќайб≥льш повно вони представлен≥ в прац¤х н≥мецького природодосл≥дника ….√ете . ¬≥н розгл¤нув кв≥тку ¤к паг≥н з обмеженим ростом.
