ѕсевдантова теор≥¤







÷е одна з найстар≥ших г≥потез щодо походженн¤ кв≥тки австрал≥йського вченого –.¬еттштейна Ќа сьогодн≥ ц¤ г≥потеза становить лише ≥сторичний ≥нтерес. «г≥дно з ц≥Їю г≥потезою кв≥тка ¤вл¤Ї собою видозм≥нене суцв≥тт¤, ¤ке складаЇтьс¤ з др≥бних р≥зностатевих кв≥ток, котр≥ зазнали редукц≥њ, зближенн¤ та зростанн¤. “ому –.¬еттштейн припускав, що м≥ж ус≥х покритонас≥нних найпрост≥шу будову ≥ найприм≥тивн≥ш≥ кв≥тки мають однопокривн≥ (Monochlamydeae). “ут збер≥гаЇтьс¤ розд≥льностатев≥сть кв≥ток, характерна дл¤ строб≥л≥в голонас≥нних. ќсобливо близьк≥ кв≥тки однопокривних до строб≥л≥в Їфедри. “ичинкову кв≥тку австрал≥йських казуарин –.¬еттштейн виводив ≥з з≥бранн¤ м≥кростроб≥л≥в ефедри, припускаючи модиф≥кац≥ю покрив≥в кв≥тки.

—уттЇвим аргументом на користь ц≥Їњ г≥потези був той факт, що на певному етап≥ тичинкова кв≥тка казуарин перетворювалас¤ на двостатеву, ¤ка розгл¤далас¤ ¤к складний синтетичний утв≥р.

—еред сучасних рослин так≥ кв≥тки зустр≥чаютьс¤ в берези, бука, дуба, верби, топол≥ тощо.


“еор≥њ походженн¤ кв≥тки
√енеративн≥ органи рослин
Ѕотан≥ка


Ќа головну

Hosted by uCoz